Люлька Архип Михайлович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Эйхер (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітка: перше редагування |
м →Література: категоризація |
||
Рядок 73: | Рядок 73: | ||
[[Категорія:Лауреати Ленінської премії]] |
[[Категорія:Лауреати Ленінської премії]] |
||
[[Категорія:Уродженці Богуславського району]] |
[[Категорія:Уродженці Богуславського району]] |
||
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]] |
Версія за 22:18, 19 квітня 2014
Люлька Архип Михайлович | |
---|---|
Народився |
10 (23) березня 1908 Саварка, Богуславського району Київської області |
Помер |
1 червня 1984 (76 років) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Діяльність | aeronautical engineer, конструктор |
Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Галузь | авіація |
Заклад | АН СРСР |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Членство |
Російська академія наук Академія наук СРСР |
Партія | КПРС |
Відомий завдяки: | Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939—1941) |
Нагороди | Лауреат Ленінської премії (1976), Герой Соціалістичної Праці (1957), Лауреат Сталінських премій (1948, 1951) |
Люлька Архип Михайлович у Вікісховищі |
Архи́п Миха́йлович Лю́лька (10 (23) березня 1908, с. Саварка, Богуславського району Київської області — 1 червня 1984, Москва) — український конструктор авіаційних двигунів. Член-кореспондент АН СРСР (з 1960), академік АН СРСР (1968). Академічні видання Російської Федерації називають академіка Люльку російським конструктором[джерело не вказане 3693 дні].
Біографічні дані
1925 року закінчив ремісниче училище в Білій Церкві. З другого разу вступив до Київського Політехнічного інституту, який закінчив 1931 року. Учень М. П. Кравчука
У 1937–1939, працюючи у Харківському авіаційному Інституті, створив конструкцію першого в СРСР двоконтурного турбореактивного двигуна (ТРД)
Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939–1941), інших двигунів. Дослідив нові енергетичні речовини. 1941—1942 евакуйований у Башкортостан, працював на закритому танковому заводі у Челябінську.
Від 1946 — генеральний конструктор авіаційних двигунів. Після 1946 під керівництвом А. Люльки створені потужні ТРД нового типу.
Архип Михайлович був піонером розробки турбореактивних двигунів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямі ще в далекі тридцяті роки. Під його керівництвом створюється спеціальне КБ, нині НВО «Сатурн», яке носить його ім'я.
У 1938 році групою Архипа Люльки був розроблений двигун РГД-1, що дав змогу літаку розвинути швидкість до 900 км/год. Але справжнє визнання талановитий конструктор здобув у повоєнні роки.
28 травня 1947 року літак СУ-11 з двигуном ТР-1 конструкції Люльки розвинув швидкість 900 км/год. Згодом ТР-1 було встановлено на літаки Ил-22. Восени 1957 року відбулися випробування літака СУ-7, який вперше перевищив швидкість звуку вдвічі. На базі цього літака згодом були створені бомбардувальник і штурмовик. А один з останніх створених Люлькою двигунів АЛ-31 Ф стоїть на всесвітньо відомому СУ-27, яким встановлено 27 світових рекордів і виконуються такі фігури вищого пілотажу, як «Колокол» і «Кобра Пугачова». Дітище Архипа Люльки — двигун АЛ-29 було встановлено на макеті-аналозі космічного корабля багаторазового використання «Буран», який свого часу був розроблений у КБ ім. П. О. Сухого.
Двигуни А. М. Люльки на радянських літаках
- ТР-1 для Су-11 та Ил-22
- АЛ-5 для Ил-30 та Ил-46
- АЛ-7 для Ил-54
- АЛ-7Б (ПБ) для Ту-98
- АЛ-7Ф-1 для Су-7 та його модифікацій
- АИ-7 для Су-9
- АЛ-21 для Су-22, Су-24
- АЛ-31 для Су-27, Су-30
- АЛ-35 для Су-27
- АЛ-41 для Су-37 та МіГ МФ1
Герой Соціалістичної Праці (1957). Лауреат Ленінської премії (1976). Лауреат Сталінських премій (1948, 1951).
Вшанування
На честь академіка Саварський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок» названий іменем Люльки, у російському місті Москва іменем Люльки названу площу.
Література
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 306.
- А. Н. Пономарев, «Советские авиационные конструкторы», М — «Воениздат», 1990 ISBN 5-203-00668-7
- В. Літовкін, «Четыре сюжета из рассказов генерального конструктора», Независимое военное обозрение (життєвий епізод за участі А. М. Люльки)
- Ховрич С. Важка дорога до Архипа Люльки // День. — № 180-181 (3581 — 3582). — 2011. — С. 12.
- Народились 23 березня
- Народились 1908
- Померли 1 червня
- Померли 1984
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники КПІ
- Доктори технічних наук
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Члени КПРС
- Українські інженери
- Українські конструктори
- Піонери авіації
- Академіки АН СРСР
- Лауреати Ленінської премії
- Уродженці Богуславського району
- Люди, на честь яких названі вулиці