Доменіко Фетті: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Lorry (обговорення | внесок) |
Lorry (обговорення | внесок) |
||
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
{{Портал|Мистецтво}} |
{{Портал|Мистецтво|Бароко}} |
||
{{Портал|Бароко}} |
|||
* Всеволожская С. Н. и др."Итальянская живопись 13-18 векрв в собрании Эрмитажа", Л,1964 (рос) |
* Всеволожская С. Н. и др."Итальянская живопись 13-18 векрв в собрании Эрмитажа", Л,1964 (рос) |
||
* Э. К. Липгарт. Императорский Эрмитаж, Приобретения и перевески."Старые годы", 1910, январь, с.13. (рос) |
* Э. К. Липгарт. Императорский Эрмитаж, Приобретения и перевески."Старые годы", 1910, январь, с.13. (рос) |
Версія за 11:33, 14 липня 2015
Доменіко Фетті (італ. Domenico Fetti, прізвисько Mantuano, близько 1589, Рим — 1623, Венеція) — італійський художник доби бароко, представник Римської школи живопису.
Біографія коротко
Син маловідомого римського художника П'єтро Фетті. Первісне художнє навчання отримав в майстерні Лодовіко Чіголі. Працював поряд з учнем Чіголі — Андреа Коммоді у 1604—1613 рр. Серед майстрів Риму Фетті відокремив твори сміливого і скандального Караваджо, від якого запозичив бічне освітлення і потяг до колористичних пошуків.
Перебрався в місто Мантую до двору князя Фердинанда І Гонзага, де працював у 1613 — 1622 роках. Деякий час в Мантуї працював відомий худлжник з Фландрії — Пітер Пауль Рубенс. В палаці мантуанських володарів зберігались твори Рубенса, що мали вплив на молодого Доменіко. Колорит картин Фетті покращився, але не мав різких тіней і надто яскравих відтінків. Схильний до спостережень Фетті малював релігійні картини, портрети.
У 1622 році перебрався в відомий художній центр Північної Італії — Венецію. Картини Фетті, виконані в Венеції, мають невеликі ознаки Венеціанської школи, особливо Веронезе. Але вони досить самостійні за сюжетами. Невідомо, як би розвинувся талант художника далі, бо у віці 33 роки він помер.
Картини Фетті мав в своїй колекції кардинал Мазаріні. Їх купував відомий колекціонер в Парижі П'єр Кроза.
Галерея
-
«Каяття Марії Магдалини», 1615. Музей мистецтв, Бостон
-
«Портрет актора»
Джерела
- Всеволожская С. Н. и др."Итальянская живопись 13-18 векрв в собрании Эрмитажа", Л,1964 (рос)
- Э. К. Липгарт. Императорский Эрмитаж, Приобретения и перевески."Старые годы", 1910, январь, с.13. (рос)
- F.J.Vather. Venetian painting.London 1937 h.432.