Солоха (могила): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 66: Рядок 66:


== Див. також ==
== Див. також ==

* [[Скіфія]]
* [[Скіфія]]
* [[Пізні скіфи]]
* [[Пізні скіфи]]
Рядок 78: Рядок 77:
* [[Куль-Оба]]
* [[Куль-Оба]]


{{ukr-hist-stub}}
{{Скіфські кургани}}
{{Скіфські кургани}}


Версія за 03:46, 10 лютого 2016

Солоха
Солоха
Солоха
Скіфський золотий гребінь, ймовірно, зроблений греками, з кургану Солоха, 4 вік до н.е., Ермітаж
Солоха. Карта розташування: Запорізька область
Солоха
Солоха
Розташування
Координати 47°19′33″ пн. ш. 34°20′21″ сх. д. / 47.32583° пн. ш. 34.33917° сх. д. / 47.32583; 34.33917
Країна Україна Україна
Регіон Запорізька область
Найближче місто Велика Знам'янка
Історія
Культура Скіфія
Період IV ст. до н.е.

«Солоха» — одна з найбагатших скіфських т. зв. царських могил 4 в. до Р. Х., положена на південий захід від села Великої Знам'янки Кам'янсько — Дніпровського району Запорізької області, відкрита й досліджена М. І. Веселовським.

Опис кургану та знахідок

Об'єм насипу — 52000 кубічних метри, висота — 18 метрів. Під насипом виявлено два поховання. У центральному, пограбованому, були знайдені кістки покійника, амфора, бронзові вістря до стріл, золоті бляшки, голка тощо. У пізнішому впускному похованні виявлений кістяк царя з золотими оздобами на шиї і руках і біля нього бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова булава, шедевр золотарського мистецтва — золотий гребінь, срібний посуд грецької роботи тощо. У бічних нішах цієї другої комори знайдено кістяки слуг і біля них вістря до списів і стріл, меч і сагайдак з стрілами, оздоблений платівкою з сценою бою. З боку входової ями виявлені кістяки п'ятьох царських коней у збруї, оздобленій золотом, сріблом і бронзою, і біля них конюх з залізним мечем. В окремих нішах містилися казани з кістками, амфори, черпаки тощо.

Речі з «Солохи» зберігаються в Ермітажі (Ленінград).

Докладний опис «Солохи» і знайдених у ній речей у книзі Я. Пастернака «Археологія України» (1961, стор. 322 — 24).

Література

  • Алексеев А. Ю. К идентификации погребений кургана Солоха //Тез. докл. междунар. конф. «Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья», посвящ. 95-летию со дня рождения профессора Б. Н. Гракова. – Запорожье, 1994. – II.
  • Алексеев А. Ю. Гребень из кургана Солоха в контексте династической истории Скифии //Эрмитажные чтения памяти Б. Б. Пиотровского. Тез. докл. – Санкт-Петербург, 1996.
  • Кузнецов C. В. Щиты на золотом гребне из кургана «Солоха» //Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья (К 100-летию Б. Н. Гракова). – Запорожье, 1999.
  • Мозолевський Б. М. Солоха // Мозолевський Б. М. Скіфський степ. – Київ, 1983. — С. 83-94
  • Манцевич А. П. Гребень и фиала из кургана Солоха //СА. – 1951. – XIII.
  • Манцевич А. П. Золотой гребень из кургана Солоха. – Ленинград: Изд-во ГЭ, 1962.
  • Манцевич А. П. Горит из кургана Солоха //ТГЭ. – 1962. – Т.3.
  • Манцевич А. П. Курган Солоха. Публикация одной коллекции. – Ленинград: Искусство, 1987.
  • Половцова С. Объяснение изображений на драгоценных вещах из Солохи проф. Свороносом //ИАК. – 1918. – Вып. 65.
  • Русяєва М. В. Золотой гребень из кургана Солоха //VI чтения памяти профессора В. Д. Блаватского. К 100-летию со дня рождения. Тезисы докладов 21-22 мая 1999 г. – М., 1999. – С.96-97.
  • Русяєва М. В. Сцена охоты на чаше из кургана Солоха // V Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Этнические процессы. – Керчь, 2004. – С. 301—306.
  • Русяєва М. В. Серебряная чаша из кургана Солоха // Боспорские исследования. – Вып. IX. – Керчь, 2005. – C. 112—126.
  • Фармаковский Б. В. Горит из кургана Солоха //ИРАИМК. – 1922. – II.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

Див. також

Найбільші та найвідоміші скіфські кургани другої половини IV століття до н. е.
Гробниці царів
82—117 тис. м³
Гробниці членів
царської родини
36—40 тис. м³
Гробниці родичів царя
11—13 тис. м³
Гробниці пілофорів
Перший рівень
6,6—7,7 тис. м³
Мордвинівський 1 • Мордвинівський 2 • Кам'яна Могила • Плоска Могила • Башмачка • Водяна Могила • Золота Балка 15 • Страшна Могила • Соболева Могила • Виводово 92
Гробниці пілофорів
Другий рівень
2,4—4,2 тис. м³
Мелітопіль • Гостра Могила • Малий Огуз • Діїв • Носаки 14 • Носаки 4 • Орел • Слонівська Близниця • Кам'янська Близниця • Золота Балка 13 • Володимирівка к.12 • Носаки 12 • Носаки 13 • Томаківська Близниця • Володимирівка к.1 • Тащенак • Гюнівка к.14 • Вишнева Могила • Мар'ївка к.9 • І Рядовий • ІІ Рядовий • Сахнова Могила • Покровка • Шульгівка • Кутареві Могили 2 • Заповітне 18 • Первомаївка І к.1
Поховання простих скіфів
<2,4 тис. м³
Поховання простих скіфів
Групи курганів
Кургани поза категоріями
Джерела: на базі моделі соціальної структури Скіфії другої половини IV століття до н. е. Болтрика Ю. В.
  • Болтрик Ю. В. Попытка социальной стратификации Скифии второй половины IV в. до н. э. / ред. В. Я. Кияшко, В. А. Ларенок, В. В. Потапов // Проблемы археологии юго-восточной Европы. — Ростов-на-Дону, 1998. — Т. XXIV. — С. 89—90.
  • Болтрик Ю. В. Курганы как ключ к пониманию социальной истории Скифии IV в. до н. э. / ред. Е. А. Молев // Из истории античного общества : межвузовский сборник. — Н. Новгород, 2001. — Вип. 7. — С. 170—181.
  • Болтрик Ю. В. Социальная структура Скифии IV в. до Р. Х., отраженная в погребальных памятниках / ред. Jan Chochorowski // Kimmerowe, scytowie, sarmaci. Pamieci prof. Tad. Sulimirskego. — Krakow, 2004. — С. 85—92.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Солоха_(могила)&oldid=17581899