Сльозкін Петро Родіонович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Shynkar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
| Alma Mater = [[Петровська сільськогосподарська академія]] |
| Alma Mater = [[Петровська сільськогосподарська академія]] |
||
| Посада = <!-- {{ інша суспільно значуща посада}} --> |
| Посада = <!-- {{ інша суспільно значуща посада}} --> |
||
| відомий завдяки = |
| відомий завдяки = |
||
| звання = [[професор]] |
| звання = [[професор]] |
||
| ступінь = |
| ступінь = |
||
}} |
}} |
||
'''Петро́ Родіо́нович Сльо́зкін ''' ({{ДН|10|8|1862|29|7}}, [[Москва]] |
'''Петро́ Родіо́нович Сльо́зкін ''' ({{ДН|10|8|1862|29|7}}, [[Москва]] — 30 листопада 1927 року) — аґроном родом з Москви, з 1897 в Києві, з 1899 — професор [[КПІ|Київського політехнічного інститутту]]; організатор контрольно-насінневої станції. |
||
1886—89 вивчав культуру бавовників у США, досліджував можливості розвитку бавовництва на Закавказзі та в Закаспійському краї, ознайомився зі станом сільс. госп-ва Пд. степу, Приволзького регіону. 1889 зарахований до штату департаменту землеробства мін-ва держ. маєтностей Рос. імперії. Готувався до викладацької роботи, зокрема перебував за кордоном у Нац. агрономічному ін-ті (Франція), Мюнхенському політех. ін-ті (Німеччина) та ін. |
|||
Працював під кер-вом визнаного теоретика світ. агрономії І.Стебута (1833—1923). За дорученням департаменту землеробства досліджував умови хлібної торгівлі за кордоном, брав участь в організації Всесвітньої виставки в Чикаго (США). 1895—97 завідував Сочинською с.-г. та садовою дослідною станцією. |
|||
1897 заснував Контрольно-насіннєву станцію в Києві та лабораторію Київ. землеробського синдикату, якими керував до 1899. Після захисту магістерської дис. «Етюди про гумус» (Моск. с.-г. ін-т, 1900) — екстраординарний, згодом — ординарний професор кафедри землеробства Київ. політех. ін-ту, де працював до 1915. Одночасно зарахований до штату мін-ва фінансів Рос. імперії. Обраний членом Всерос. академічного союзу (1905), позаштатним професором Київ. вищих приватних курсів (1906—08). |
|||
Із 1908 — декан с.-г. відділення Київ. політех. ін-ту. Член Наук. т-ва економістів у Києві, член редколегії журналу борошномельних виробників «Русский мельник» (із 1908), співзасновник Київ. агрономічного т-ва (із 1909), член Ґрунтової комісії Моск. т-ва сільс. госп-ва, зав. музею товарознавства Київ. комерційного ін-ту (до 1917). |
|||
1912—27 — зав. лабораторії с.-г. товарознавства, декан екон. ф-ту, член піклувальної ради, ректор Київ. держ. комерційного ін-ту (1917). Одночасно 1920—27 — професор Київ. ін-ту нар. госп-ва. Обирався членом с.-г. секції Київського губернського держплану. Ініціював створення крайового с.-г. і пром. музею в м. Київ. Із 1919 — член Постійної комісії для виучування природних багатств України ВУАН<ref name="ЕІУ">''Вергунов В. А.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=slozkin_petro_rodionovych Сльозкін Петро Родіонович] // {{ЕІУ|9|665}}</ref>. |
|||
== Праці == |
== Праці == |
||
Версія за 08:27, 16 грудня 2016
| Сльозкін Петро Родіонович | |
|---|---|
| Народився |
10 серпня 1862 Москва |
| Помер | 30 листопада 1927 (65 років) |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | агроном |
| Alma mater | Петровська сільськогосподарська академія |
| Галузь | агрономія |
| Заклад | Петровська сільськогосподарська академія |
| Вчене звання | професор |
Петро́ Родіо́нович Сльо́зкін (29 липня (10 серпня) 1862, Москва — 30 листопада 1927 року) — аґроном родом з Москви, з 1897 в Києві, з 1899 — професор Київського політехнічного інститутту; організатор контрольно-насінневої станції.
1886—89 вивчав культуру бавовників у США, досліджував можливості розвитку бавовництва на Закавказзі та в Закаспійському краї, ознайомився зі станом сільс. госп-ва Пд. степу, Приволзького регіону. 1889 зарахований до штату департаменту землеробства мін-ва держ. маєтностей Рос. імперії. Готувався до викладацької роботи, зокрема перебував за кордоном у Нац. агрономічному ін-ті (Франція), Мюнхенському політех. ін-ті (Німеччина) та ін.
Працював під кер-вом визнаного теоретика світ. агрономії І.Стебута (1833—1923). За дорученням департаменту землеробства досліджував умови хлібної торгівлі за кордоном, брав участь в організації Всесвітньої виставки в Чикаго (США). 1895—97 завідував Сочинською с.-г. та садовою дослідною станцією.
1897 заснував Контрольно-насіннєву станцію в Києві та лабораторію Київ. землеробського синдикату, якими керував до 1899. Після захисту магістерської дис. «Етюди про гумус» (Моск. с.-г. ін-т, 1900) — екстраординарний, згодом — ординарний професор кафедри землеробства Київ. політех. ін-ту, де працював до 1915. Одночасно зарахований до штату мін-ва фінансів Рос. імперії. Обраний членом Всерос. академічного союзу (1905), позаштатним професором Київ. вищих приватних курсів (1906—08).
Із 1908 — декан с.-г. відділення Київ. політех. ін-ту. Член Наук. т-ва економістів у Києві, член редколегії журналу борошномельних виробників «Русский мельник» (із 1908), співзасновник Київ. агрономічного т-ва (із 1909), член Ґрунтової комісії Моск. т-ва сільс. госп-ва, зав. музею товарознавства Київ. комерційного ін-ту (до 1917).
1912—27 — зав. лабораторії с.-г. товарознавства, декан екон. ф-ту, член піклувальної ради, ректор Київ. держ. комерційного ін-ту (1917). Одночасно 1920—27 — професор Київ. ін-ту нар. госп-ва. Обирався членом с.-г. секції Київського губернського держплану. Ініціював створення крайового с.-г. і пром. музею в м. Київ. Із 1919 — член Постійної комісії для виучування природних багатств України ВУАН[1].
Праці
Праці присвячені вивченню органічних речовин у ґрунті, ролі бактерій і добрив у підвищенні родючости ґрунту, аґротехніці зернових і бобових культур тощо.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Вергунов В. А. Сльозкін Петро Родіонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 665. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.