Тютюнник Григорій Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 48: Рядок 48:


== Твори ==
== Твори ==
* [http://ukrcenter.com/Література/Григорій-Тютюнник/55673/Вир Вир (роман)]
* [http://ukrcenter.com/Література/Григорій-Тютюнник/55673/Вир Вир (роман)] Перша книга (1960), друга книга (1962)
* Журавлині ключі (збірка поезій)
* Журавлині ключі (збірка поезій)
* Зорані межі (збірка оповідань)
* Зорані межі (збірка оповідань)

Версія за 13:10, 20 квітня 2017

Тютюнник Григорій Михайлович
Григорій Тютюнник
Народився 23 квітня 1920(1920-04-23)
c.Шилівка Зіньківського району, Полтавщина
Помер 29 серпня 1961(1961-08-29) (41 рік)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство СРСР СРСР
Національність Українець
Діяльність поет, прозаїк
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів українська
Жанр роман
Брати, сестри Григір Тютюнник
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1963

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Григо́рій Миха́йлович Тютю́нник (*23 квітня 1920, c.Шилівка Зіньківського району, Полтавщина — †29 серпня 1961Львів)— український письменник, прозаїк, поет

Життєпис

Народився 23 квітня 1920 року в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині.

З 1938 р. — студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна.

Добровольцем пішов на фронт, двічі його тяжко поранено, двічі тікав з полону, брав участь у діях партизанських загонів — на території Кіровоградщини та Чехословаччини.

Письменник важко пережив роки війни, до кінця життя мав відломок біля серця. Після воєнних років був на педагогічній праці, працював співробітником львівського журналу «Жовтень», вів активну й напружену літературну діяльність. Творчий доробок митця складає збірка оповідань «Зоряні межі» (1950), повість «Хмарка сонця не заступить» (1957). Вже після смерті письменника світ побачив його збірку поезій воєнного часу «Журавлині ключі» який опубліковано 1963 року.

Роман Григорія Тютюнника «Вир» посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання й відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору.

Тютюнникові вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостроактуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість показав своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями.

Помер Григорій Тютюнник 25 серпня 1961 року у Львові[2]. Поховано на Личаківському цвинтарі[3].

«Коріння» — спогади про автора роману «Вир» Григорія Михайловича Тютюнника :

«Через годину того ж дня я дістав телеграму: Григорій помер… На столі в його кімнаті лишилася рівненько складена в потертій папці друга частина роману „Вир“» .

25.VIII.1961

Український письменник — Тютюнник Григір Михайлович (19311980) доводиться йому молодшим братом по батькові. Брати Григорій та Григір Тютюнники дістали одне й те саме ім'я Григорій через випадковий збіг обставин. Григорія насправді хотіли назвати Георгієм (Їгором)[4]. Записувати дитину відрядили діда по матері, який по дорозі до сільради добряче випив[джерело?] за здоров'я новонародженого. Коли ж потрапив до сільради, то переплутав ім'я і записав онука Григорієм. Про дідову витівку дізналися, коли Їгору-Григорію було вже років п'ятнадцять — на той час у Михайла Тютюнника у новій сім'ї уже підростав другий син, за іронією долі, теж Григорій. Згодом, щоб відрізняли братів, молодшого стали звати Григором. Більше, про відносини братів, що спочатку складалися важко, а потім стали прикладом сильної, світової братерської любові, - можна прочитати в спогадах молодшого брата Григіра Тютюнника «Коріння».

Твори

  • Вир (роман) Перша книга (1960), друга книга (1962)
  • Журавлині ключі (збірка поезій)
  • Зорані межі (збірка оповідань)
  • Хмарка сонця не заступить (повість)

Екранізація

У 1983 режисер Станіслав Клименко зняв за романом письменника художній фільм «Вир».

Примітки

Джерела та література

Посилання