Балістична ракета: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Sanya3 (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Міжконтинентальна балістична ракета]] |
|||
* [[Шахтна пускова установка]] |
|||
* [[Балістичні ракети підводних човнів|Балістична ракета підводних човнів]] |
|||
* [[Протиповітряна оборона]] |
|||
*[[ракетно-космічна техніка]] |
*[[ракетно-космічна техніка]] |
||
Версія за 02:58, 8 липня 2017
Балісти́чна раке́та — різновид ракетної зброї. Велику частину польоту здійснює балістичною траєкторією, тобто перебуває в некерованому русі.
Потрібна швидкість і напрямок польоту повідомляються балістичній ракеті на активній ділянці польоту системою управління польотом ракети. Після відключення двигуна залишок шляху бойова частина, що є корисним навантаженням ракети, рухається балістичною траєкторією. Балістичні ракети можуть бути багатоступеневими, у цьому випадку, після досягнення заданої швидкості відпрацьовані ступені відкидаються. Така схема дозволяє зменшити поточну вагу ракети, тим самим дозволяючи збільшити її швидкість.
Балістичні ракети можуть запускатися з різноманітних пускових установок: стаціонарних — шахтних або відкритих, мобільних — на базі колісного або гусеничного шасі, літаків, кораблів і підводних човнів.
За галуззю застосування балістичні ракети поділяються на стратегічні і тактичні. Часто можна зустріти поділ ракет за дальністю польоту, хоча ніякої подібної загальноприйнятої стандартної класифікації ракет немає. Різні держави і неурядові експерти застосовують різні класифікації дальностей ракет.
Міжконтинентальні ракети і ракети середньої дальності часто використовують як стратегічні та оснащують ядерними боєголовками. Їх перевагою перед літаками є малий час підльоту (менш ніж півгодини за міжконтинентальної дальності) і велика швидкість головної частини, що сильно ускладнює їх перехоплення навіть сучасною системою ПРО.
Перші теоретичні роботи, пов'язані з описуваним класом ракет, відносяться до досліджень російського вченого К. Е. Ціолковського, що з 1896 року систематично займався теорією руху реактивних апаратів. 10 травня 1897 в рукописі «Ракета» К. Е. Ціолковський вивів формулу[1] (формула Ціолковського), яка встановила залежність між:
- швидкістю ракети в будь-який момент, що розвивається під впливом тяги ракетного двигуна
- питомим імпульсом ракетного двигуна
- масою ракети в початковий і кінцевий моменти часу.
Робота команди Вернера фон Брауна дозволила німцям розробити і освоїти повний цикл технологій, необхідних для виробництва балістичної ракети Фау-2 (V2), що стала не тільки першою у світі бойовою балістичної ракетою серійного виготовлення [2], а й першою отримала бойове застосування (8 вересня 1944 року). Надалі, Фау-2 стала відправною точкою та основою для розвитку технологій ракет-носіїв народногосподарського призначення і бойових балістичних ракет, як в СРСР, так і в США, які незабаром стали лідерами в цій галузі.
Див. також
- Міжконтинентальна балістична ракета
- Шахтна пускова установка
- Балістична ракета підводних човнів
- Протиповітряна оборона
Примітки
Посилання
Джерела
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |