Формула Ціолковського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Формула Ціолковського визначає швидкість, яку розвиває літальний апарат під впливом тяги ракетного двигуна, незмінною за напрямком, при відсутності всіх інших сил. Ця швидкість називається характеристичною.

,

де:

 — кінцева (після використання всього палива) швидкість літального апарата;
 — питомий імпульс ракетного двигуна (відношення тяги двигуна до секундної витрати маси палива);
 — початкова маса літального апарата (корисне навантаження + конструкція апарату + паливо).
 — кінцева маса літального апарата (корисне навантаження + конструкція);

Ця формула була виведена К. Е. Ціолковським в рукописі «Ракета» 10 травня 1897 року (22 травня за григоріанським календарем).[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.) Архів Російської академії наук (АРАН). Ф.555. Оп.1. Д.32. ЛЛ. 1[недоступне посилання з травня 2019], 2[недоступне посилання з травня 2019], 5[недоступне посилання з травня 2019], 11[недоступне посилання з травня 2019], 20[недоступне посилання з травня 2019]