Унціал: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
доповнення Мітка: редагування коду 2017 |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
В унціалі горизонтальні штрихи мають мале значення, і тому в написанні немає різких відсічень вгорі й внизу. Унціал залишався в ужитку до 8 століття, але унціальні форми, змішані з формами капітального писма, трапляються й у пізніші часи в заголовках і ініціалах. |
В унціалі горизонтальні штрихи мають мале значення, і тому в написанні немає різких відсічень вгорі й внизу. Унціал залишався в ужитку до 8 століття, але унціальні форми, змішані з формами капітального писма, трапляються й у пізніші часи в заголовках і ініціалах. |
||
Слід розрізняти унціал старий і новий. |
Слід розрізняти унціал старий і новий. |
||
Простою ознакою старого, або старшого, унціалу є діагональний, приблизно 45 градусний напрям пера і відсутність зарубок. Найдавнішим прикладом старого уніціалу в грецькому писмі є знахідки папірусу [[Тимофій Мілетський|Тимофійя Мілетського]], візантійські [[Синайський кодекс]] та трактат дравногрецького лікаря [[Діоскорид]]а<ref name="Історія книги">{{Cite book|title=Історія книги. Еволюція книжкової структури|last=Овчинніков|first=В|year=2005|publisher=Світ|location=Львів|pages=57-62|language=українська|isbn=966-603-169-8}}</ref> |
Простою ознакою старого, або старшого, унціалу є діагональний, приблизно 45 градусний напрям пера і відсутність зарубок. Найдавнішим прикладом старого уніціалу в грецькому писмі є знахідки папірусу [[Тимофій Мілетський|Тимофійя Мілетського]], візантійські [[Синайський кодекс]] та трактат дравногрецького лікаря [[Діоскорид]]а<ref name="Історія книги">{{Cite book|title=Історія книги. Еволюція книжкової структури|last=Овчинніков|first=В|year=2005|publisher=Світ|location=Львів|pages=57-62|language=українська|isbn=966-603-169-8}}</ref> |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
* [[Таміл]] |
* [[Таміл]] |
||
== Примітки== |
== Примітки == |
||
{{примітки}} |
|||
<references /> |
|||
{{Класифікація та сімейства шрифтів}} |
{{Класифікація та сімейства шрифтів}} |
Версія за 09:14, 12 липня 2018
Унціа́л (унціальне письмо) — середньовічний рукописний шрифт, що склався до початку 4 століття н. е. Застосування унціалу заохочувалося Християнською церквою для вжитку в рукописах Біблії. Тому рання християнська література відрізняється від класичних текстів того ж періоду. Унціал вирізнявся округлими формами, оскільки писався звичайно очеретяним або пташиним пером.
Ранній унціал (3—6 ст.) позбавлений засічок.
Унціальне письмо, що розвинулось повністю в 4 столітті, стало незабаром панівним книжковим письмом, і майже вся література того часу, що дійшла до нас, виконана унціалом. Оскільки унціалом писати було багато легше і швидше, ніж квадратним капіталом, і він був чіткіший, ніж рустика, то його вважають першим письмом, спеціально призначеним для написання широконечним пером.
В унціалі горизонтальні штрихи мають мале значення, і тому в написанні немає різких відсічень вгорі й внизу. Унціал залишався в ужитку до 8 століття, але унціальні форми, змішані з формами капітального писма, трапляються й у пізніші часи в заголовках і ініціалах.
Слід розрізняти унціал старий і новий.
Простою ознакою старого, або старшого, унціалу є діагональний, приблизно 45 градусний напрям пера і відсутність зарубок. Найдавнішим прикладом старого уніціалу в грецькому писмі є знахідки папірусу Тимофійя Мілетського, візантійські Синайський кодекс та трактат дравногрецького лікаря Діоскорида[1]
У новому, або молодшому, унціалі спостерігаються загалом легкі зарубки і горизонтальний напрям пера. Але трапляється й писаний похило унціал. Якщо в капітальному написанні слова одне від одного ще не відокремлені, то в унціальному написанні 7 ст. це вже звична річ.
З часом в унціал стали дедалі більше просякатися елементи курсиву, що безперервно розвивався. Так у 5 ст. був порушений принцип розміщення букв рядка в межах двох ліній, що об'єднувало унціал з капітальним написанням, і унціал наблизився до рядкового курсиву.
Див. також
Примітки
- ↑ Овчинніков, В (2005). Історія книги. Еволюція книжкової структури (українська) . Львів: Світ. с. 57—62. ISBN 966-603-169-8.
|