Киян Володимир Петрович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м закрито тег таблиці |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
* {{УПУ|568/2015|5 жовтня 2015|Про відзначення державними нагородами України|http://www.president.gov.ua/documents/5682015-19463}} |
* {{УПУ|568/2015|5 жовтня 2015|Про відзначення державними нагородами України|http://www.president.gov.ua/documents/5682015-19463}} |
||
* [http://memorybook.org.ua/14/kiyan.htm Киян Володимир Петрович] |
* [http://memorybook.org.ua/14/kiyan.htm Киян Володимир Петрович] |
||
* [http://ar.volyn.ua/20150905-u-koveli-pohovaly-volodymyra-kyyana/ У Ковелі поховали Володимира Кияна] |
* [https://web.archive.org/web/20170217183253/http://ar.volyn.ua/20150905-u-koveli-pohovaly-volodymyra-kyyana/ У Ковелі поховали Володимира Кияна] |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 03:15, 2 червня 2019
Киян Володимир Петрович | ||
---|---|---|
Капітан | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
8 жовтня 1981 Ковель | |
Смерть |
3 вересня 2015 (33 роки) Щастя | |
Громадянство | Україна | |
Псевдо | «Тайфун» | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Десантні війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
Володи́мир Петро́вич Кия́н — капітан Збройних сил України.
Життєпис
Професійний військовий, здобув освіту артилериста, служив у 802-му реактивному артилерійському полку, брав участь у миротворчій операції в Іраку. 2004 року переїхав на постійне місце проживання до Львова, працював в аграрному бізнесі. З квітня 2014-го — боєць одеського добровольчого батальйону міліції «Шторм». В серпні 2014 року мобілізований, командир батареї, 80-та окрема аеромобільна бригада.
5 вересня 2014 року разом з бійцями своєї роти брав участь у бою під Веселою Горою, де у засідку потрапила колона батальйону «Айдар».[1][2]
3 вересня 2015-го розвідувальна група проводила перевірку території поблизу міста Щастя приблизно в 14:30 при обстеженні берега Сіверського Дінця та прилеглої до Луганської ТЕС території Володимир Киян, що йшов попереду, зачепив «розтяжку» з міною. Киян встиг попередити побратимів та прикрив собою офіцера, сам загинув від осколкових поранень. За однією з версій, Киян намагався провести дослідження щодо розстрілу мобільної групи.
Без Володимир залишилася дружина та маленький син (народився у травні 2015-го).
Похований в селі Вербка, Ковельський район.
Нагороди
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений
- 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Народний Герой України (1 червня 2015).
- 11 жовтня 2015-го у Ковелі відбулося відкриття меморіальної дошки честі Володимира Кияна.
Джерела
- Указ Президента України від 5 жовтня 2015 року № 568/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Киян Володимир Петрович
- У Ковелі поховали Володимира Кияна
Примітки
- ↑ Цензор.НЕТ. Капітан Володимир Киян (Тайфун): я втратив надто багато друзів, том найстрашніше ще попереду - це поїхати до їх могил. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Цензор.НЕТ. 5 сентября 2014 года: засада в районе села Цветные Пески. Цензор.НЕТ (uk-UA) . Процитовано 20 жовтня 2016.
- Капітани (Україна)
- Народились 8 жовтня
- Народились 1981
- Померли 3 вересня
- Померли 2015
- Військовики добровольчих підрозділів МВС України
- Військовики 80-ї окремої десантної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Ковеля
- Українські миротворці
- Померли в Новоайдарському районі
- Поховані в Ковельському районі