Коханці Айн Сакхрі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м стиль
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 14. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Lovers 9000BC british museum.jpg|міні]]
[[Файл:Lovers 9000BC british museum.jpg|міні]]
Фігурка '''коханців Айн Сакхрі'''&nbsp;— це скульптура, яку знайшли в одній з печер Айн Сакхрі неподалік від [[Вифлеєм]]а.<ref>[http://Ain%20Sakhri%20lovers%20figurine Ain Sakhri lovers figurine], British Museum, accessed July 2010</ref> Вважають, що вік скульптури близько 11000 років, і вона є найстарішим відомим зображенням двох людей, що перебувають у статевому акті.<ref>[http://A%20History%20of%20the%20World%20-7 A History of the World -7], BBC.co.uk, accessed July 2010</ref>
Фігурка '''коханців Айн Сакхрі'''&nbsp;— це скульптура, яку знайшли в одній з печер Айн Сакхрі неподалік від [[Вифлеєм]]а.<ref>[http://Ain%20Sakhri%20lovers%20figurine Ain Sakhri lovers figurine]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, British Museum, accessed July 2010</ref> Вважають, що вік скульптури близько 11000 років, і вона є найстарішим відомим зображенням двох людей, що перебувають у статевому акті.<ref>[http://A%20History%20of%20the%20World%20-7 A History of the World -7]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, BBC.co.uk, accessed July 2010</ref>


== Відкриття ==
== Відкриття ==


Скульптуру виявив 1933 року Рене Невіль,<ref>Neuville is known for his work with [http://Skhul%20and%20Qafzeh%20hominids Skhul and Qafzeh hominids] in the [[Лавант (Тіроль)|Lavant]]</ref> французький [[консул]] у [[Єрусалим]]і<ref>Neuville represented the French Republic as vice-consul at Jerusalem from 1928 to 1937 and as consul-general from 1946 to 1952; see [http://footnote%20on%20page%20301%20of%20Les%20Mandats%20Francais%20Et%20Anglais%20Dans%20Une%20Perspective%20(in%20French) footnote on page 301 of ''Les Mandats Francais Et Anglais Dans Une Perspective'' (in French)]</ref>, коли він переглядав випадкові знахідки, що їх отримали французькі отці у [[Вифлеєм]]і. Він знайшов цей камінь під час відвідин невеликого музею з [[Абат Брей|абатом Брейєм]]<ref>[http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript], accessed 23 July 2010</ref>. Брей одразу ж ідентифікував цей камінь, як важливий, і отримав можливість побувати в [[Бедуїни|бедуїнів]], які знайшли ці речі у Ваді Харетон ({{lang-en|Wadi Khareitoun}}). Його привели до місця розташування печер Айн Сакхрі, від яких скульптура отримала свою назву. Розкопки у печерах показали, що вони були помешканням тисячі років тому, а знахідки пов'язані з [[Натуфійська культура|Натуфійською культурою]]. Саме через це вважають, що фігурка була елементом побуту, а не частиною похорону<ref>[http://Ain%20Sakhri%20lovers%20figurine Ain Sakhri lovers figurine], British Museum, accessed July 2010</ref>.
Скульптуру виявив 1933 року Рене Невіль,<ref>Neuville is known for his work with [http://Skhul%20and%20Qafzeh%20hominids Skhul and Qafzeh hominids]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} in the [[Лавант (Тіроль)|Lavant]]</ref> французький [[консул]] у [[Єрусалим]]і<ref>Neuville represented the French Republic as vice-consul at Jerusalem from 1928 to 1937 and as consul-general from 1946 to 1952; see [http://footnote%20on%20page%20301%20of%20Les%20Mandats%20Francais%20Et%20Anglais%20Dans%20Une%20Perspective%20(in%20French) footnote on page 301 of ''Les Mandats Francais Et Anglais Dans Une Perspective'' (in French)]</ref>, коли він переглядав випадкові знахідки, що їх отримали французькі отці у [[Вифлеєм]]і. Він знайшов цей камінь під час відвідин невеликого музею з [[Абат Брей|абатом Брейєм]]<ref>[http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, accessed 23 July 2010</ref>. Брей одразу ж ідентифікував цей камінь, як важливий, і отримав можливість побувати в [[Бедуїни|бедуїнів]], які знайшли ці речі у Ваді Харетон ({{lang-en|Wadi Khareitoun}}). Його привели до місця розташування печер Айн Сакхрі, від яких скульптура отримала свою назву. Розкопки у печерах показали, що вони були помешканням тисячі років тому, а знахідки пов'язані з [[Натуфійська культура|Натуфійською культурою]]. Саме через це вважають, що фігурка була елементом побуту, а не частиною похорону<ref>[http://Ain%20Sakhri%20lovers%20figurine Ain Sakhri lovers figurine]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, British Museum, accessed July 2010</ref>.


Людина, яка зробила скульптуру, найвірогідніше, походила з [[Натуфійська культура|Натуфійської культури]], ранньої культури, членів якої вважають найпершими людьми, які збирали насіння трав одностеблевих рослин<ref>[http://A%20History%20of%20the%20World%20-7 A History of the World -7], BBC.co.uk, accessed July 2010</ref>. Це було важливим кроком у сільському господарстві, адже це, врешті-решт, дозволило фермерам вибирати, яке насіння можна їсти, а яке потрібно залишити для посіву наступного сезону<ref>[http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript], accessed 23 July 2010</ref>. Представники цієї культури полювали на газелей і першими з відомих племен зуміли приручити собак,<ref>Clutton-Brock, Juliet (1995), «Origins of the dog: domestication and early history», in Serpell, James, ''The domestic dog: its evolution, behaviour and interactions with people'', Cambridge: Cambridge University Press, [http://ISBN%200-521-41529-2 ISBN 0-521-41529-2]</ref>, овець і кіз, що також включає в себе засади селекційно-племінного господарства та устрою. Існує припущення, що продовольча програма забезпечувала стабільність і дозволила представникам Натуфійської культури створити великі спільноти від 200 до 300 осіб і займатись мистецтвом<ref>[http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript], accessed 23 July 2010</ref>.
Людина, яка зробила скульптуру, найвірогідніше, походила з [[Натуфійська культура|Натуфійської культури]], ранньої культури, членів якої вважають найпершими людьми, які збирали насіння трав одностеблевих рослин<ref>[http://A%20History%20of%20the%20World%20-7 A History of the World -7]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, BBC.co.uk, accessed July 2010</ref>. Це було важливим кроком у сільському господарстві, адже це, врешті-решт, дозволило фермерам вибирати, яке насіння можна їсти, а яке потрібно залишити для посіву наступного сезону<ref>[http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, accessed 23 July 2010</ref>. Представники цієї культури полювали на газелей і першими з відомих племен зуміли приручити собак,<ref>Clutton-Brock, Juliet (1995), «Origins of the dog: domestication and early history», in Serpell, James, ''The domestic dog: its evolution, behaviour and interactions with people'', Cambridge: Cambridge University Press, [http://ISBN%200-521-41529-2 ISBN 0-521-41529-2]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, овець і кіз, що також включає в себе засади селекційно-племінного господарства та устрою. Існує припущення, що продовольча програма забезпечувала стабільність і дозволила представникам Натуфійської культури створити великі спільноти від 200 до 300 осіб і займатись мистецтвом<ref>[http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, accessed 23 July 2010</ref>.


== Зовнішній вигляд ==
== Зовнішній вигляд ==


Скульптура була зроблена шляхом різьби по каменю ([[кальцит]]овий кругляк) за допомогою гострого знаряддя з кам'яним наконечником, щоб сформувати положення пари.<ref>[http://Ain%20Sakhri%20lovers%20figurine Ain Sakhri lovers figurine], British Museum, accessed July 2010</ref> І хоча відсутні багато деталей, наприклад, обличчя, фігурку вважають доволі майстерно зробленою скульптурою. Художник [[Марк Куїнн]] ({{lang-en|Marc Quinn}}) зазначив, що фігурка виглядає по-різному, залежно від кута зору глядача. З одного боку, вона може нагадувати пару, чоловічі і жіночі статеві органи, залежно від кута зору.<ref>[http://Ain%20Sakhri%20Lovers%20Figurine Ain Sakhri Lovers Figurine]</ref> Він порівняв скульптуру з сучасним порнографічним фільмом, де дія може включати в себе зйомку і зблизька і здалека. Не викликає сумніву, що фігурки звернені одна до одної, але конкретну стать фігурок можна лише припускати. Очевидним є те, що скульптура має [[Фалічний культ|фалічний]] характер, в який би спосіб її не розглядати.<ref>[http://figurine figurine], British Museum, accessed July 2010</ref>
Скульптура була зроблена шляхом різьби по каменю ([[кальцит]]овий кругляк) за допомогою гострого знаряддя з кам'яним наконечником, щоб сформувати положення пари.<ref>[http://Ain%20Sakhri%20lovers%20figurine Ain Sakhri lovers figurine]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, British Museum, accessed July 2010</ref> І хоча відсутні багато деталей, наприклад, обличчя, фігурку вважають доволі майстерно зробленою скульптурою. Художник [[Марк Куїнн]] ({{lang-en|Marc Quinn}}) зазначив, що фігурка виглядає по-різному, залежно від кута зору глядача. З одного боку, вона може нагадувати пару, чоловічі і жіночі статеві органи, залежно від кута зору.<ref>[http://Ain%20Sakhri%20Lovers%20Figurine Ain Sakhri Lovers Figurine]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Він порівняв скульптуру з сучасним порнографічним фільмом, де дія може включати в себе зйомку і зблизька і здалека. Не викликає сумніву, що фігурки звернені одна до одної, але конкретну стать фігурок можна лише припускати. Очевидним є те, що скульптура має [[Фалічний культ|фалічний]] характер, в який би спосіб її не розглядати.<ref>[http://figurine figurine]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, British Museum, accessed July 2010</ref>


== Важливість і придбання ==
== Важливість і придбання ==


Фігурка лягла в основу програми радіо [[BBC]] {{lang-en|A History of the World in 100 Objects}} в січні 2010 про зародження [[Сільське господарство |сільського господарства]].<ref> [http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript], accessed 23 July 2010</ref> Її придбав [[Британський музей]] 1958 року на аукціоні під час продажу майна Рене Невіля.<ref>[http://figurine figurine], British Museum, accessed July 2010</ref>
Фігурка лягла в основу програми радіо [[BBC]] {{lang-en|A History of the World in 100 Objects}} в січні 2010 про зародження [[Сільське господарство |сільського господарства]].<ref>[http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, accessed 23 July 2010</ref> Її придбав [[Британський музей]] 1958 року на аукціоні під час продажу майна Рене Невіля.<ref>[http://figurine figurine]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, British Museum, accessed July 2010</ref>


== Бібліографія ==
== Бібліографія ==

Версія за 03:00, 9 липня 2019

Фігурка коханців Айн Сакхрі — це скульптура, яку знайшли в одній з печер Айн Сакхрі неподалік від Вифлеєма.[1] Вважають, що вік скульптури близько 11000 років, і вона є найстарішим відомим зображенням двох людей, що перебувають у статевому акті.[2]

Відкриття

Скульптуру виявив 1933 року Рене Невіль,[3] французький консул у Єрусалимі[4], коли він переглядав випадкові знахідки, що їх отримали французькі отці у Вифлеємі. Він знайшов цей камінь під час відвідин невеликого музею з абатом Брейєм[5]. Брей одразу ж ідентифікував цей камінь, як важливий, і отримав можливість побувати в бедуїнів, які знайшли ці речі у Ваді Харетон (англ. Wadi Khareitoun). Його привели до місця розташування печер Айн Сакхрі, від яких скульптура отримала свою назву. Розкопки у печерах показали, що вони були помешканням тисячі років тому, а знахідки пов'язані з Натуфійською культурою. Саме через це вважають, що фігурка була елементом побуту, а не частиною похорону[6].

Людина, яка зробила скульптуру, найвірогідніше, походила з Натуфійської культури, ранньої культури, членів якої вважають найпершими людьми, які збирали насіння трав одностеблевих рослин[7]. Це було важливим кроком у сільському господарстві, адже це, врешті-решт, дозволило фермерам вибирати, яке насіння можна їсти, а яке потрібно залишити для посіву наступного сезону[8]. Представники цієї культури полювали на газелей і першими з відомих племен зуміли приручити собак,[9], овець і кіз, що також включає в себе засади селекційно-племінного господарства та устрою. Існує припущення, що продовольча програма забезпечувала стабільність і дозволила представникам Натуфійської культури створити великі спільноти від 200 до 300 осіб і займатись мистецтвом[10].

Зовнішній вигляд

Скульптура була зроблена шляхом різьби по каменю (кальцитовий кругляк) за допомогою гострого знаряддя з кам'яним наконечником, щоб сформувати положення пари.[11] І хоча відсутні багато деталей, наприклад, обличчя, фігурку вважають доволі майстерно зробленою скульптурою. Художник Марк Куїнн (англ. Marc Quinn) зазначив, що фігурка виглядає по-різному, залежно від кута зору глядача. З одного боку, вона може нагадувати пару, чоловічі і жіночі статеві органи, залежно від кута зору.[12] Він порівняв скульптуру з сучасним порнографічним фільмом, де дія може включати в себе зйомку і зблизька і здалека. Не викликає сумніву, що фігурки звернені одна до одної, але конкретну стать фігурок можна лише припускати. Очевидним є те, що скульптура має фалічний характер, в який би спосіб її не розглядати.[13]

Важливість і придбання

Фігурка лягла в основу програми радіо BBC англ. A History of the World in 100 Objects в січні 2010 про зародження сільського господарства.[14] Її придбав Британський музей 1958 року на аукціоні під час продажу майна Рене Невіля.[15]

Бібліографія

  • B. Boyd and J. Cook, 'A reconsideration of the «Ain Sakhri» figurine', Proceedings of the Prehistoric Society, 59 (1993), pp. 399—405

Примітки

  1. Ain Sakhri lovers figurine[недоступне посилання з липня 2019], British Museum, accessed July 2010
  2. A History of the World -7[недоступне посилання з липня 2019], BBC.co.uk, accessed July 2010
  3. Neuville is known for his work with Skhul and Qafzeh hominids[недоступне посилання з липня 2019] in the Lavant
  4. Neuville represented the French Republic as vice-consul at Jerusalem from 1928 to 1937 and as consul-general from 1946 to 1952; see footnote on page 301 of Les Mandats Francais Et Anglais Dans Une Perspective (in French)
  5. A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript[недоступне посилання з липня 2019], accessed 23 July 2010
  6. Ain Sakhri lovers figurine[недоступне посилання з липня 2019], British Museum, accessed July 2010
  7. A History of the World -7[недоступне посилання з липня 2019], BBC.co.uk, accessed July 2010
  8. A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript[недоступне посилання з липня 2019], accessed 23 July 2010
  9. Clutton-Brock, Juliet (1995), «Origins of the dog: domestication and early history», in Serpell, James, The domestic dog: its evolution, behaviour and interactions with people, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-41529-2[недоступне посилання з липня 2019]
  10. A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript[недоступне посилання з липня 2019], accessed 23 July 2010
  11. Ain Sakhri lovers figurine[недоступне посилання з липня 2019], British Museum, accessed July 2010
  12. Ain Sakhri Lovers Figurine[недоступне посилання з липня 2019]
  13. figurine[недоступне посилання з липня 2019], British Museum, accessed July 2010
  14. A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript[недоступне посилання з липня 2019], accessed 23 July 2010
  15. figurine[недоступне посилання з липня 2019], British Museum, accessed July 2010