Циклотронна частота

Циклотро́нна частота́ — циклічна частота обертання вільної зарядженої частки в однорідному магнітному полі .

Позначається $\omega _{H}$.

$\omega _{H}={\frac {|q|B}{mc}}$,

де q — заряд частки, В — магнітна індукція, m — маса частки, c — швидкість світла .

Класичний рух

На заряджену частку в магнітному полі діє сила Лоренца (в системі СГСГ).

$F={\frac {q}{c}}[\mathbf {v} ,\mathbf {B} ]$,

де $\mathbf {v}$ — швидкість частки.

Магнітне поле не впливає на класичну заряджену частку, яка рухається вздовж поля. Якщо ж класична заряджена частка має складову швидкості перпендикулярну вектору магнітної індукції ($v_{\perp }$), така частка здійснюватиме обертання із циклічною частотою, яка визначається наведеною формулою й називається циклотронною частотою. Якщо частка має складову швидкості вздовж поля й складову швидкості перпендикулярну полю, то вона рухатиметься по гвинтовій лінії.

Радіус спіралі:

- в системі СГСГ

$r_{H}={\frac {mcv_{\perp }}{|q|B}}$

- в системі СІ

$r_{H}={\frac {mv_{\perp }}{|q|B}}$

називають циклотронним або ларморовим радіусом.

Магнітне поле закручує рух частки, й чим воно сильніше, тим менший радіус обертання.

Квантова механіка

Енергія квантовомеханічної зарядженої частки в магнітному полі задається формулою (див. Рівні Ландау)

$E=\left(n+{\frac {1}{2}}\right)\hbar \omega _{H}+{\frac {p_{z}^{2}}{2m}}$,

де n — певне квантове число, яке пробігає значення від 0 до нескінченості, $p_{z}$ — складова імпульсу частки, направлена вздовж поля .

Використання

Явище обертання часток в магнітному полі використовується в прискорювачах заряджених часток  — циклотронах.

Див. також

• Ларморова частота