Кудін Іван Назарович

Іван Назарович Кудін
Народився	3 травня 1923(1923-05-03) Новолозуватка (тепер Дніпропетровська область)
Помер	24 листопада 1983(1983-11-24) (60 років) Київ
Поховання	Лук'янівське військове кладовище
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Alma mater	ДонНУЕТ (1961)
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	старшина
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Назарович Кудін (3 травня 1923, Новолозуватка — 24 листопада 1983, Київ) — радянський воїн, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир вогневого взводу 753-го стрілецького полку 192-ї стрілецької Оршансько-Хінганської Червонопрапорній дивізії 31-ї армії 3-го Білоруського фронту, старшина.

Біографія

Народився 3 травня 1923 року в селі Новолозуватці (тепер Криворізького району Дніпропетровської області) в сім'ї робітника. Українець. Член КПРС з 1948 року. У 1941 році закінчив дев'ять класів сільської школи. Працював рахівником у тресті «Майкаінзолото».

У серпні 1941 року подав заяву про відправку на фронт. У діючій армії пройшов курс артилерійської підготовки. У боях радянсько-німецької війни з травня 1943 року. Воював на Західному, 3-му Білоруському фронтах. Брав участь у визволенні Білорусі, Литви. Брав участь у боях за Східну Пруссію.

29—30 червня 1944 року старшина І. М. Кудін в боях за місто Борисов Мінської області під вогнем противника встановив гармату на пряму наводку і знищила три вогневі точки ворога. У числі перших на підручних засобах форсував річку Березину і, коригуючи вогонь гармат взводу, забезпечив переправу підрозділів полку і захоплення плацдарму на правому березі річки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за відвагу і мужність, проявлені при форсуванні річки Березни і в боях за визволення міста Борисова старшині Івану Назаровичу Кудіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7218).

Могила Івана Кудіна

Після закінчення війни І. М. Кудін демобілізувався. Жив і працював у місті Бугуруслані Оренбурзької області. У 1961 році закінчив Донецький інститут радянської торгівлі. Працював в системі громадського харчування. З 1969 року жив у Києві. Помер 24 листопада 1983 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом «Знак Пошани», медалями.

Література

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
• И генерал, и рядовой. Днепропетровск: Промінь, 1983