Резус-фактор: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
→Успадкування: зовнішні посилання |
м →Історія: доповнення |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Після відкриття [[Група крові|груп крові]] за [[Система_груп_крові_AB0|системою AB0]] ([[1905]]-[[1907]]) ефективність при [[Переливання крові|переливанні крові]] у людей зросла, однак смертність [[Реципієнт_(медицина)|реципієнтів]] залишалась достатньо високою. Внаслідок інтенсивного пошуку, був виявлений білок, який вступав в реакцію і викликав [[Аглютинація (біологія)|аглютинацію]] еритроцитів при переливанні одногрупної крові |
Після відкриття [[Група крові|груп крові]] за [[Система_груп_крові_AB0|системою AB0]] ([[1905]]-[[1907]]) ефективність при [[Переливання крові|переливанні крові]] у людей зросла, однак смертність [[Реципієнт_(медицина)|реципієнтів]] залишалась достатньо високою. Внаслідок інтенсивного пошуку, був виявлений білок, який вступав в реакцію і викликав [[Аглютинація (біологія)|аглютинацію]] еритроцитів при переливанні одногрупної крові. |
||
Вперше резус-фактор крові був відкритий в 1937 році Ландштейнером та Вінером, які назвали його за аналогічним фактором, виявленим у крові [[Макака резус|макаки резус]]. Важливість знахідки виявилась не відразу, і вона була усвідомлена лише у 1940 році, після наступних відкриттів Філіпа Левіна (Philip Levine) та Руфуса Стетсона (Rufus Stetson).<ref>{{cite journal |last=Landsteiner |first=K. |last2=Weiner |first2=A. |year=1940 |title=An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood |journal=Exp Biol Med |volume=43 |issue=1 |pages=223 |doi=10.3181/00379727-43-11151 }}</ref> |
|||
== Успадкування == |
== Успадкування == |
Версія за 22:23, 16 листопада 2019
Ре́зус-фа́ктор (позначається Rh, RhD) — це глікопротеїн, який лежить на поверхні еритроцитів, червоних кров'яних тілець. На сьогодні, це одна з найскладніших систем груп крові де відомо уже 49 Rh-антигенів[1]. Кодується RHD та RHCE генами.
Фактор відіграє роль важливого компонента при переливанні крові та вагітності: може виникати несправжній гемотрансфузійний шок (внаслідок переливання несумісної крові за резус-фактором), резус-конфлікт між кров'ю матері та плода.
Історія
Після відкриття груп крові за системою AB0 (1905-1907) ефективність при переливанні крові у людей зросла, однак смертність реципієнтів залишалась достатньо високою. Внаслідок інтенсивного пошуку, був виявлений білок, який вступав в реакцію і викликав аглютинацію еритроцитів при переливанні одногрупної крові.
Вперше резус-фактор крові був відкритий в 1937 році Ландштейнером та Вінером, які назвали його за аналогічним фактором, виявленим у крові макаки резус. Важливість знахідки виявилась не відразу, і вона була усвідомлена лише у 1940 році, після наступних відкриттів Філіпа Левіна (Philip Levine) та Руфуса Стетсона (Rufus Stetson).[2]
Успадкування
Fisher–Race | Wiener |
---|---|
Dce | R0 |
DCe | R1 |
DcE | R2 |
DCE | RZ |
dce | r |
dCe | r′ |
dcE | r″ |
dCE | rY |
Система резус-групи крові має два набори номенклатур: одну розробили Рональд Фішер та Р.Р.Рейс (англ. Ronald Fisher and R.R.Race), другу - Вінер (англ. Wiener). Обидві системи вказують на альтернативні теорії успадкування.
Система Fisher-Race, яка сьогодні застосовується частіше, використовує номенклатуру CDE. Ця система ґрунтується на теорії, що окремий ген контролює продукт кожного відповідного антигену (наприклад, "ген D" продукує антиген-D тощо). Однак ген d у цій теорії вважається гіпотетичним, а не фактичним.
Система Wiener використовувала номенклатуру Rh–Hr. Ця система ґрунтувалася на теорії про те, що є по одному гену в одному локусі на кожній з двох примірників хромосоми 1, кожен з яких сприяє виробленню безлічі антигенів. У цій теорії ген R1 повинен породжувати "фактори крові" Rh0, rh′, rh″ (що відповідає сучасній номенклатурі антигенів D, C і E) і ген r для отримання hr' і hr″ (відповідає сучасній номенклатурі антигенів c і e).[3]
Розпосюдженість
Близько 85% людей мають цей резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15 %, які його не мають, є резус-негативними.
Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні червоних кров'яних тілець може бути чи не бути «резус-фактор». Цей термін стосується тільки більш імуногенного антигену D резус-фактора (RhD) системи групи крові або негативного резус-фактора системи групи крові. Як правило, статус позначають суфіксом Rh+ для позитивного резус-фактора (який має антиген D) або негативний резус-фактор (Rh-, що не має антигену D) після позначення групи крові за системою AB0. Однак, інші антигени цієї системи групи крові також є клінічно значущими (антигени C, E). Крім цього, у світі зафіксовано вкрай рідкісні випадки (близько 50-ти) повної відсутності антигенів (відповідно, відсутність резус-фактору), таку кров позначають як Rhnull[4].
Примітки
- ↑ Dean, Laura. Blood Groups and Red Cell Antigens [Internet].. Bethesda (MD): National Center for Biotechnology Information (US); 2005, Chapter. 7. [Електронне джерело]
- ↑ Landsteiner, K.; Weiner, A. (1940). An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood. Exp Biol Med. 43 (1): 223. doi:10.3181/00379727-43-11151.
- ↑ Weiner, Alexander S. (1 February 1949). Genetics and Nomenclature of the Rh–Hr Blood Types. Antonie van Leeuwenhoek. 15 (1): 17—28. doi:10.1007/BF02062626. ISSN 0003-6072.
- ↑ Золота кров | Кровопедія. ДонорUA (укр.). ДонорUA. Процитовано 6 вересня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела
- Landsteiner, K.; Weiner, A. (1940). "An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood". Exp Biol Med. 43 (1): 223. doi:10.3181/00379727-43-11151.
- Landsteiner K, Wiener AS (1941). "Studies on an agglutinogen (Rh) in human blood reacting with anti-rhesus sera and with human isoantibodies". J Exp Med. 74 (4): 309–320. doi:10.1084/jem.74.4.309. PMC 2135190. PMID 19871137.
Посилання
- РЕЗУС-ФАКТОР
- Rh at BGMUT Blood Group Antigen Gene Mutation Database at NCBI, NIH
- Article commemorating the first appearance of the Rh factor in the New York Times
|
Це незавершена стаття з гематології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (березень 2016) |