Король мавп: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Mister Bond (обговорення | внесок)
Змінено відповідно до системи Кірносої-Цісар https://uk.wikipedia.org/wiki/Система_Кірносової—Цісар
Mister Bond (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Xiyou.PNG|thumb|Сунь Вукон. Ілюстрація до «Подорожі на Захід», [[XV століття|XV]] ст.]]
[[Файл:Xiyou.PNG|thumb|Сунь Вукон. Ілюстрація до «Подорожі на Захід», [[XV століття|XV]] ст.]]
'''Сунь Вуко́н''' — (за сист. [[Система Палладія|Палладія]] — Укун (заст.); за сист. [[Система Кірносової—Цісар|Кірносової—Цісар]] — Вукон) — китайський літературний персонаж: Король Мавп, відомий за [[Роман (жанр)|романом]] «[[Подорож на Захід]]» [[У Чен'ень|У Чен'еня]]. Як і [[Неджа|Нечжа]] ({{lang-zh|哪吒}}), є одним із найпопулярніших образів трикстера в культурі [[Східна Азія|Східної Азії]].
'''Сунь Вуко́н''' — (за сист. [[Система Палладія|Палладія]] — Укун (заст.); за сист. [[Система Кірносової—Цісар|Кірносової—Цісар]] — Вукон) — китайський літературний персонаж: Король Мавп, відомий за [[Роман (жанр)|романом]] «[[Подорож на Захід]]» [[У Чен'ень|У Чен'еня]]. Як і [[Нечжа]] ({{lang-zh|哪吒}}), є одним із найпопулярніших образів трикстера в культурі [[Східна Азія|Східної Азії]].
До відомого роману [[У Чен'ень|У Чен'еня]] вже існувало декілька варіантів історії походу в [[Індія|Індію]] ченця [[Сюаньцзан]]а і його учнів, але за шедевр китайської літератури вважають саме роман «Подорож на Захід». Деякі науковці вважають, що образ Сунь Вукона постав на основі індійського бога-мавпи [[Хануман]]а. У деяких країнах, наприклад, в [[Індонезія|Індонезії]], їх справді годі розрізнити — Ханумана і Сунь Вукона вважають за ту саму істоту.
До відомого роману [[У Чен'ень|У Чен'еня]] вже існувало декілька варіантів історії походу в [[Індія|Індію]] ченця [[Сюаньцзан]]а і його учнів, але за шедевр китайської літератури вважають саме роман «Подорож на Захід». Деякі науковці вважають, що образ Сунь Вукона постав на основі індійського бога-мавпи [[Хануман]]а. У деяких країнах, наприклад, в [[Індонезія|Індонезії]], їх справді годі розрізнити — Ханумана і Сунь Вукона вважають за ту саму істоту.

Версія за 19:28, 27 січня 2020

Сунь Вукон. Ілюстрація до «Подорожі на Захід», XV ст.

Сунь Вуко́н — (за сист. Палладія — Укун (заст.); за сист. Кірносової—Цісар — Вукон) — китайський літературний персонаж: Король Мавп, відомий за романом «Подорож на Захід» У Чен'еня. Як і Нечжа (кит. 哪吒), є одним із найпопулярніших образів трикстера в культурі Східної Азії.

До відомого роману У Чен'еня вже існувало декілька варіантів історії походу в Індію ченця Сюаньцзана і його учнів, але за шедевр китайської літератури вважають саме роман «Подорож на Захід». Деякі науковці вважають, що образ Сунь Вукона постав на основі індійського бога-мавпи Ханумана. У деяких країнах, наприклад, в Індонезії, їх справді годі розрізнити — Ханумана і Сунь Вукона вважають за ту саму істоту.

Імена

Від свого першого вчителя, безсмертного патріарха Сюйпуті (Суботі) Цар Мавп отримав ім'я Вукон («той, що спізнав порожнечу») та прізвище Сунь (таке саме прізвище дістали й усі мавпи, що жили на Горі Плодів і Квітів).

Другий учитель Вукона також дав йому чернече ім'я, Сінчже, «мандрівник» (

кит. 行者, трансліт. 
Документація[створити]

). Так часто звали мандрівних ченців.

Сунь Вукон також відомий як:

  • Кам'яна мавпа (石猴, ShíHóu), оскільки народився з каменю.
  • Прекрасний Цар Мавп, Měihóu Wáng (кит. 美猴王) — титул, який придумали його піддані.
  • Бімавень (тобто конюх) (кит. 弼馬溫, Bìmǎwēn) — був призначений на цю посаду в Небесних чертогах. В основному вживається як образа.
  • Великий Мудрець, Рівний Неба, Qítiān Dàshèng (кит. 齊天大聖) — другий титул, придуманий підданими Сунь Вукона. Після нетривалих суперечок з ображеним Небесним Імператором, титул був закріплений за Вуконом офіційно. Скорочується до «Великий Мудрець».

Цар Мавп також відомий як Kâu-chê-thian (кит. 猴齊天, дос. «хоу тянь ци») на Тайвані і як Maa5 Лау1 Зін1 (кит. 馬騮精, дос. «ма лю цзін») в Гонконзі.

Коротка біографія

Сунь Вукон — це кам'яна мавпа, яка народилася з чарівного каменю. Якось мавпи, що жили з ним, вирішили дізнатися, звідки бере свій початок гірський струмок, що протікає поруч з ними, і в результаті виявили водоспад. Того, хто ризикне пройти через водоспад й повернеться неушкодженим, вони пообіцяли зробити своїм царем. На це зголосився Сунь Вукон і, виявивши за водоспадом Печеру водної завіси, очолив мавп. Не зважаючи на своє щасливе життя, Сунь Вукона турбувало те, що рано чи пізно він постаріє і помре. Тому, за порадою своїх підданих, він вирушив у подорож, у пошуках вчителя, який навчив би його безсмертя. Один даос, що взяв його в учні, навчив Сунь Вукона літати на хмарі, вдаватися до 72 перетворень та інших магічних дій. Повернувшись у своє царство, Сунь Вукон за порадою підданих зайшов до Морського Дракона і попросив у нього яку-небудь зброю для себе. Оскільки буль-яка звичайна зброя видавалася Сунь Вукону надто легкою, Дракон віддав йому Цзіньґубан (кит. 金箍棒, jīngū bàng) вагою в 13 500 цзіней, яким Юй у свій час приборкував води. Отримавши цей велетенський посох, Сунь Вукон став погрожувати своєю новою зброєю й змусив братів Дракона віддати йому відповідний до зброї одяг.

Незважаючи на самовдосконалення Сунь Вукона, він все-таки помер від алкогольного отруєння, і за ним з'явилися слуги Янь-ло (китайський варіант імені повелителя підземного світу мертвих, бога Ями). Судді пекла визнавали, що тут сталася якась помилка, але Сунь Вукон все одно влаштував скандал і викреслив з книги мертвих своє ім'я, а заодно й імена своїх підданих. Завдяки цьому, багато мавп на Горі Плодів і Квітів стали безсмертними. Як дії в палаці Морського Дракона, так і скандал, влаштований Сунь Вуконом у пеклі, стали причиною для скарг Нефритовому Імператору. Замість покарання Сунь Вукона взяли на небо і призначили там конюхом. Проте Сунь Вукона обурила така нікчемна посада й він самовільно повернувся на землю, де піддані охрестили його «Великим Мудрецем, Рівним Небові». Цього разу, за те, що Сунь Вукон самовільно покинув свою роботу, проти нього Нефритовий імператор послав ціле військо. Проте впоратися з Сунь Вуконом воно не змогло. Тому, імператор був змушений визнати титул Сунь Вукона і призначити його на почесну, але цілком формальну посаду. Щоб він не надто байдикував, йому доручили охороняти чарівний персиковий сад.

В ролі охоронця Сунь Вукон взявся красти доручені йому персики. Пізніше він дізнався про підготовку небесного бенкету й виявив, що його туди не запросили. Тому, він пробрався у палац, де мав відбуватися бенкет і ще до приходу гостей поїв усе, що було приготовлено, зокрема й еліксир безсмертя. Це знову призвело до зіткнення з небесними військами і цього разу його вдалося тимчасово захопити в полон. Однак, зважаючи на обсяги випитого еліксиру, він став невразливим і стратити його не вдалося. Так само провалилися спроби виплавити еліксир з Сунь Вукона, а сам він зміг втекти з печі й знову влаштував дебош. Тож втихомирювати його довелося самому Будді, який ув'язнив його під горою П'яти Стихій.

Через п'ятсот років, за велінням богині милосердя Ґуаньїнь, Сунь Вукона звільнив Сюаньцзан, чернець, що вирушав у Західний Рай Будди Амітабхи за священними буддійськими писаннями. В подяку за своє визволення, Сунь Вукон попросився в учні до Сюаньцзана і зобов'язався захищати його в дорозі. Однак той факт, що Сунь Вукон вбив розбійників, які на них напали, викликав обурення ченця. Водночас і сам Сунь Вукон був обурений тим, що його насварили за те, що він виконував свій обов'язок з захисту вчителя. Внаслідок сварки Сунь Вукон покинув свого вчителя, але потім розкаявся й повернувся. А Сюаньцзан обманом змусив його одягти обруч, отриманий від Ґуаньїнь. Тепер щораз коли чернець починав читати особливу мантру, обруч стискався, викликаючи у Сунь Вукона нестерпний головний біль. Оскільки Сунь Вукон легко піддавався обману і ніколи не слухав, що йому каже Сюаньцзан, обруч переважно застосовувався, щоб не дати Сунь Вукону вбивати злих духів. Та Сунь Вукон вірою і правдою служив Сюаньцзану і захищав протягом усієї подорожі.

По закінченні подорожі, в нагороду за старанність, Будда Західного Раю призначив Сунь Вукона Всепереможним Буддою. Подальша біографія Сунь Вукона простим смертним невідома. Відомо тільки, що, за твором «Лотосовий світильник», Сунь Вукон якось став учителем хлопчика, який боровся з богом Ерланом для того, щоб звільнити з ув'язнення свою матір. Завдяки своєму вчителеві хлопчик здобув перемогу.

День народження Короля Мавп (猴王诞)

Свято набуло популярності у Гонконзі, але традиційно відоме також у інших місцях Китаю. Відзначають у 16-й день 9-го місяця за традиційним календарем, наступного дня після Свята середини осені. У 2015 та 2016 роках це складає відповідно 28 та 16 вересня.[1]

Примітки

Посилання