Мала академія наук України

Мала́ Акаде́мія нау́к Украї́ни — освітня система, яка забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни.

Історія

20–30-ті роки ХХ ст. – початок формування гуртків, на заняття яких запрошувались вчені, що залучали дітей до експериментальної, дослідницької, пошукової роботи у різних галузях знань.

1939 рік – звернення Академії наук України щодо підтримки роботи з талановитими дітьми і учнівською молоддю – членами наукових гуртків.

1947 рік – початок роботи першого наукового товариства учнів (НТУ) – «Товариства науки і техніки школярів» у м Києві.

1950 рік – проведення в м. Києві першої учнівської науково-практичної конференції.

1960–90-ті роки – створення малих академій наук учнівської молоді та наукових товариств учнів у різних регіонах України

2000 рік – рішення Президії Національної академії наук України «Про підвищення ролі Національної академії наук України в роботі з творчою молоддю» і призначення С. Довгого президентом МАН.

2004 рік – створений Позашкільний навчальний заклад Мала академія наук учнівської молоді, на який були покладені функції організаційно-методичного керівництва дослідницько-експериментальною діяльністю учнів та завдання зі створення мережі регіональних підрозділів.

Лютий 2010 року – заклад реорганізовано в Український державний центр «Мала академія наук України» Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України.

Квітень 2010 року – Державною програмою економічного і соціального розвитку України на 2010 рік Український державний центр «Мала академія наук України» визнано закладом, на базі якого створюється загальнодержавна система пошуку і підтримки обдарованих дітей.

Вересень 2010 року – відповідно до Указу Президента України, Українському державному центру «Мала академія наук України» надано статус національного і перейменовано у Національний центр «Мала академія наук України».

2015 рік – Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» визначає Малу академію наук України як мережу формування інтелектуального капіталу нації та виховання майбутньої наукової зміни. МАНУ має забезпечувати дослідницько-експериментальну, наукову, конструкторську, винахідницьку та пошукову діяльність творчої молоді України.

2018 року діяльність МАН одержала світове визнання: Мала академія наук України отримала статус Центру наукової освіти ІІ категорії під егідою ЮНЕСКО. Відповідне рішення було одноголосно прийняте на 39-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. МАН – перша і єдина в Україні освітня структура, що має такий престижний статус. Це надає ексклюзивні можливості для сотень тисяч дітей і педагогів, сприяє формуванню позитивного іміджу України на міжнародній арені та розвитку освітньої дипломатії.

У вересні 2018 року Мала академія отримала статус Академії Copernicus. Ця мережа об’єднує 37 країн і спрямована на популяризацію програми Європейського Союзу зі спостереження за Земною поверхнею. Україна стала однією з перших країн – не членів ЄС, яка увійшла до цієї поважної організації. Статус Академії Copernicus відкриває українським школярам і дослідникам доступ до даних 29-ти європейських супутників, дає можливість брати участь у міжнародних заходах у сфері дистанційного зондування Землі.

Членство

Члени МАН отримують статус слухачів, кандидатів і дійсних членів:

• Слухачами можуть стати всі охочі учні 6–11 кл. загально-освітніх і професійно-технічних навчальних закладів, які виявляють цікавість до наукової діяльності, хочуть одержати додаткові знання в окремих галузях науки та беруть участь у роботі секції чи гуртка.
• Кандидатами стають учні гуртків, секцій, які виявляють здібності до поглибленого вивчення наукових дисциплін поза шкільною програмою, схильні до проведення наукових досліджень, технічної творчості та виступають на конференціях, виставках, є призерами олімпіад.
• Дійсними членами стають кандидати, які мають самостійні наукові праці та навчаються в наукових гуртках і секціях не менше 2-х років.

Правове та методологічне підґрунтя

Методологічна основа виховної діяльності МАН визначається Законом України «Про позашкільну освіту», Законом України «Про загальноосвітній навчальний заклад», концепцією "Про позашкільну освіту та виховання» тощо.

У Законі України «Про позашкільну освіту» затверджено структуру МАН, до якої увійшли не тільки позашкільні навчальні заклади, а й інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позааудиторний та позанавчальний час (загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні навчальні заклади та заклади вищої освіти І—ІІ рівнів акредитації).

Мережа МАН

Волинське територіальне відділення МАН

Дніпровьске територіальне відділення МАН

Донецьке територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділеня МАН[1]

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Херсонське територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Навчально-виховний процес

Виконуючи функції позашкільної освіти, виховна діяльність Малої академії наук України характеризується гармонійною єдністю пізнання, творчості, спілкування дітей і дорослих, в основу яких покладено працездатність, кмітливість і захопленість вільним пошуком шляху до майстерності і розуміння змісту життя.

Навчально-виховний процес в МАН будується таким чином, щоб учні самостійно змогли стати практикувати у позашкільній діяльності для здобуття нових й додаткових знань, умінь і навичок.

У наукових гуртках одним з головних завдань є стимулювання кожного учня до самореалізації за допомогою засобів і методів, котрі йдуть на користь індивіду і всьому суспільству, що має на меті — виховання людини для суспільства, що постійно розвивається.

Науковий процес

Кожен учень цього закладу може отримати статус слухача МАН. Після визначення теми науково-дослідної роботи, закріплення наукового керівника слухачі стають кандидатами або дійсними членами МАН. Для них участь у трьохетапному Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідних робіт є зазвичай обов'язковою.

Науковий супровід діяльності МАН

Для досягнення програмних завдань та для сприяння пошукам членів, Вченою радою Інституту проблем виховання АПН України розроблена і впроваджується програма спецкурсу з основ науково-дослідної роботи, що має на меті допомогти зробити перші кроки наукового дослідження учням.

Проекти МАН

МанЛаб — лабораторний комплекс Національного центру «Мала академія наук України». МанЛаб пропонує допомогу у наукових та навчальних дослідженнях учням шкіл України в дистанційному та очному режимі. Лабораторний комплекс спеціалізується на дослідженнях у галузях природничого напрямку: фізика, хімія, біологія, географія, астрономія. МанЛаб використовує наукове та навчальне обладнання українських виробників та провідних виробників світу «Phywe», «Furier», «National Instrument», «Celestron» та ін.

Інтелект TV — інформаційно-пізнавальний інтернет-проект, надання інформації у якому організовано у формі телевізійного каналу. Працює з 2011 року.

Головним показником досягнень юних дослідників у самій академії вважають Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН.

Див. також

• Позашкільна робота
• Середня школа
• Лауреати Державної премії України в галузі освіти (2017)

Посилання

• Сайт Малої академії наук України
• Сайт Асоціації випускників Малої академії наук України
• Правила оформлення робіт МАН^{[недоступне посилання з липня 2019][недоступне посилання з 27.10.2017]}
• І. А. Йоц. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.