Мала академія наук України

Національний центр «Мала академія наук України»

Мала́ Акаде́мія нау́к Украї́ни — освітня система, яка забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни.

Історія

20–30-ті роки ХХ ст. – початок формування гуртків, на заняття яких запрошувались вчені, що залучали дітей до експериментальної, дослідницької, пошукової роботи у різних галузях знань.

1939 рік – звернення Академії наук України щодо підтримки роботи з талановитими дітьми і учнівською молоддю – членами наукових гуртків.

1947 рік – початок роботи першого наукового товариства учнів (НТУ) – «Товариства науки і техніки школярів» у м Києві.

1950 рік – проведення в м. Києві першої учнівської науково-практичної конференції.

1960–90-ті роки – створення малих академій наук учнівської молоді та наукових товариств учнів у різних регіонах України

2000 рік – рішення Президії Національної академії наук України «Про підвищення ролі Національної академії наук України в роботі з творчою молоддю» і призначення С. Довгого президентом МАН.

2004 рік – створений Позашкільний навчальний заклад Мала академія наук учнівської молоді, на який були покладені функції організаційно-методичного керівництва дослідницько-експериментальною діяльністю учнів та завдання зі створення мережі регіональних підрозділів.

Лютий 2010 року – заклад реорганізовано в Український державний центр «Мала академія наук України» Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України.

Квітень 2010 року – Державною програмою економічного і соціального розвитку України на 2010 рік Український державний центр «Мала академія наук України» визнано закладом, на базі якого створюється загальнодержавна система пошуку і підтримки обдарованих дітей.

Вересень 2010 року – відповідно до Указу Президента України, Українському державному центру «Мала академія наук України» надано статус національного і перейменовано у Національний центр «Мала академія наук України».

2015 рік – Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» визначає Малу академію наук України як мережу формування інтелектуального капіталу нації та виховання майбутньої наукової зміни. МАНУ має забезпечувати дослідницько-експериментальну, наукову, конструкторську, винахідницьку та пошукову діяльність творчої молоді України.

2018 року діяльність МАН одержала світове визнання: Мала академія наук України отримала статус Центру наукової освіти ІІ категорії під егідою ЮНЕСКО. Відповідне рішення було одноголосно прийняте на 39-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. МАН – перша і єдина в Україні освітня структура, що має такий престижний статус. Це надає ексклюзивні можливості для сотень тисяч дітей і педагогів, сприяє формуванню позитивного іміджу України на міжнародній арені та розвитку освітньої дипломатії.

У вересні 2018 року Мала академія отримала статус Академії Copernicus. Ця мережа об’єднує 37 країн і спрямована на популяризацію програми Європейського Союзу зі спостереження за Земною поверхнею. Україна стала однією з перших країн – не членів ЄС, яка увійшла до цієї поважної організації. Статус Академії Copernicus відкриває українським школярам і дослідникам доступ до даних 29-ти європейських супутників, дає можливість брати участь у міжнародних заходах у сфері дистанційного зондування Землі.

Членство

Члени МАН отримують статус слухачів, кандидатів і дійсних членів:

• Слухачами можуть стати всі охочі учні 6–11 кл. загально-освітніх і професійно-технічних навчальних закладів, які виявляють цікавість до наукової діяльності, хочуть одержати додаткові знання в окремих галузях науки та беруть участь у роботі секції чи гуртка.
• Кандидатами стають учні гуртків, секцій, які виявляють здібності до поглибленого вивчення наукових дисциплін поза шкільною програмою, схильні до проведення наукових досліджень, технічної творчості та виступають на конференціях, виставках, є призерами олімпіад.
• Дійсними членами стають кандидати, які мають самостійні наукові праці та навчаються в наукових гуртках і секціях не менше 2-х років.

Правове та методологічне підґрунтя

Методологічна основа виховної діяльності МАН визначається Законом України «Про позашкільну освіту», Законом України «Про загальноосвітній навчальний заклад», концепцією "Про позашкільну освіту та виховання» тощо.

У Законі України «Про позашкільну освіту» затверджено структуру МАН, до якої увійшли не тільки позашкільні навчальні заклади, а й інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позааудиторний та позанавчальний час (загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні навчальні заклади та заклади вищої освіти І—ІІ рівнів акредитації).

Територіальні відділення МАН

• Волинське територіальне відділення МАН
• Дніпровьске територіальне відділення МАН
• Донецьке територіальне відділення МАН
• Івано-Франківське територіальне відділення МАН
• Київське обласне територіальне відділення МАН
• Київське територіальне відділеня МАН[1]
• Кіровоградське територіальне відділення МАН
• Луганське територіальне відділення МАН
• Львівське територіальне відділення МАН
• Полтавське територіальне відділення МАН
• Рівненське територіальне відділення МАН
• Сумське територіальне відділення МАН
• Тернопільске територіальне відділення МАН
• Харківське територіальне відділення МАН
• Херсонське територіальне відділення МАН
• Черкаське територіальне відділення МАН
• Чернівецьке територіальне відділення МАН
• Чернігівське територіальне відділення МАН

Навчально-виховний процес

Виконуючи функції позашкільної освіти, виховна діяльність Малої академії наук України характеризується гармонійною єдністю пізнання, творчості, спілкування дітей і дорослих, в основу яких покладено працездатність, кмітливість і захопленість вільним пошуком шляху до майстерності і розуміння змісту життя.

Навчально-виховний процес в МАН будується таким чином, щоб учні самостійно змогли стати практикувати у позашкільній діяльності для здобуття нових й додаткових знань, умінь і навичок.

У наукових гуртках одним з головних завдань є стимулювання кожного учня до самореалізації за допомогою засобів і методів, котрі йдуть на користь індивіду і всьому суспільству, що має на меті — виховання людини для суспільства, що постійно розвивається.

Науковий процес

Кожен учень цього закладу може отримати статус слухача МАН. Після визначення теми науково-дослідної роботи, закріплення наукового керівника слухачі стають кандидатами або дійсними членами МАН. Для них участь у трьохетапному Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідних робіт є зазвичай обов'язковою.

Науковий супровід діяльності МАН

Для досягнення програмних завдань та для сприяння пошукам членів, Вченою радою Інституту проблем виховання АПН України розроблена і впроваджується програма спецкурсу з основ науково-дослідної роботи, що має на меті допомогти зробити перші кроки наукового дослідження учням.

Проекти МАН

МанЛаб — лабораторний комплекс Національного центру «Мала академія наук України». МанЛаб пропонує допомогу у наукових та навчальних дослідженнях учням шкіл України в дистанційному та очному режимі. Лабораторний комплекс спеціалізується на дослідженнях у галузях природничого напрямку: фізика, хімія, біологія, географія, астрономія. МанЛаб використовує наукове та навчальне обладнання українських виробників та провідних виробників світу «Phywe», «Furier», «National Instrument», «Celestron» та ін.

Інтелект TV — інформаційно-пізнавальний інтернет-проект, надання інформації у якому організовано у формі телевізійного каналу. Працює з 2011 року.

Головним показником досягнень юних дослідників у самій академії вважають Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН.

Див. також

• Позашкільна робота
• Середня школа
• Лауреати Державної премії України в галузі освіти (2017)

Посилання

• Сайт Малої академії наук України
• Сайт Асоціації випускників Малої академії наук України
• Правила оформлення робіт МАН^{[недоступне посилання з липня 2019][недоступне посилання з 27.10.2017]}
• І. А. Йоц. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.