Нерівність Єнсена: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Maverick (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Нерівність Йєнсена''' — зв'язує [[визначений інтеграл]] [[опукла функція|опуклої функції]] та її значення на відрізку інтегрування.
'''Нерівність Йєнсена''' — зв'язує [[визначений інтеграл]] [[опукла функція|опуклої функції]] та значення цієї функції від інтеграла. Вона була доведена данським математиком Йоганом Єнсеном у 1906 році.<ref>{{cite journal|last=Jensen|first=J. L. W. V.|author=Johan Jensen|date=1906|title=Sur les fonctions convexes et les inegalites entre les valeurs moyennes|journal=Acta Mathematica|volume=30|issue=1|pages=175–193|doi=10.1007/BF02418571}}</ref>


== Дискретний випадок ==
== Дискретний випадок ==
Рядок 11: Рядок 11:
:<math>\varphi\left(\frac{\sum x_i}{n}\right) \le \frac{\sum \varphi (x_i)}{n}.</math>
:<math>\varphi\left(\frac{\sum x_i}{n}\right) \le \frac{\sum \varphi (x_i)}{n}.</math>


Позначивши <math>\lambda_i=\frac{a_i}{\sum^n_{i=1}a_i}</math> отримаємо еквівалентне формулювання:
За допомогою нерівності Йєнсена можна довести:

<math>f\left(\sum^n_{i=1}\lambda_ix_i\right)\leqslant \sum^n_{i=1}\lambda_if(x_i),</math>

де:

<math>\lambda_1+\lambda_2+\ldots+\lambda_n=1,</math>


За допомогою нерівності Йєнсена в даному вигляді можна довести:
* [[Нерівність Коші]],
* [[Нерівність Коші]],
* [[Нерівності про середнє]].
* [[Нерівності про середнє]].


== Імовірнісне формулювання ==
Нехай <math>(\Omega,\mathcal{F},\mathbb{P})</math> — [[простір імовірностей]], і <math>X\colon\Omega \to \mathbb{R}</math> — визначена на ньому випадкова величина.
Нехай також <math>\varphi\colon\mathbb{R} \to \mathbb{R}</math> — інтегровна [[опукла функція]].
Тоді

:<math>\varphi(\mathbb{E}[X]) \leqslant \mathbb{E}[\varphi(X)]</math>,

Де <math>\mathbb{E}[\cdot]</math> - [[математичне очікування]].

Більш загально теорему можна сформулювати для умовного математичного очікування.

Нехай додатково маємо <math>\mathcal{G}\subset \mathcal{F}</math> - [[Сигма-алгебра|під-σ-алгебра]] [[Випадкова подія|подій]]. Тоді
:<math>\varphi(\mathbb{E}[X|\mathcal{G}]) \leqslant \mathbb{E}[\varphi(X)|\mathcal{G}]</math>,
де <math>\mathbb{E}[\cdot|\mathcal{G}]</math> позначає [[умовне математичне очікування]] відносно σ-алгебри <math>\mathcal{G}</math>.



== Доведення ==

===Дискретний випадок===
Якщо ''λ''<sub>1</sub> і ''λ''<sub>2</sub> - два довільні додатні дійсні числа, такі що: ''λ''<sub>1</sub>&nbsp;+&nbsp;''λ''<sub>2</sub>&nbsp;=&nbsp;1 тоді враховуючи [[опукла функція|опуклість]] <math>\scriptstyle\varphi</math> маємо

:<math>\varphi(\lambda_1 x_1+\lambda_2 x_2)\leq \lambda_1\,\varphi(x_1)+\lambda_2\,\varphi(x_2)\text{ for any }x_1,\,x_2.</math>

Цю нерівність можна узагальнити: якщо ''λ''<sub>1</sub>, ''λ''<sub>2</sub>, ..., ''λ''<sub>''n''</sub> є додатніми дійсними числами, такими що ''λ''<sub>1</sub>&nbsp;+&nbsp;...&nbsp;+&nbsp;''λ''<sub>''n''</sub>&nbsp;=&nbsp;1, тоді

:<math>\varphi(\lambda_1 x_1+\lambda_2 x_2+\cdots+\lambda_n x_n)\leq \lambda_1\,\varphi(x_1)+\lambda_2\,\varphi(x_2)+\cdots+\lambda_n\,\varphi(x_n),</math>

для будь-яких ''x''<sub>1</sub>,&nbsp;...,&nbsp;''x''<sub>''n''</sub>.

Дискретний випадок нерівності Єнсена може бути доведений [[математична індукція|методом математичної індукції]]. Згідно припущення індукції твердження справедливе для ''n''&nbsp;=&nbsp;2</sub>. Припустимо воно справедливе для певногго даного ''n'' і потрібно довести нерівність для ''n''&nbsp;+&nbsp;1. Принаймі одне ''λ''<sub>''i''</sub> є строго додатнім, припустимо(без втрати загальності) ''λ''<sub>1</sub>. За означенням [[опукла функція|опуклості]]:

:<math>\varphi\left(\sum_{i=1}^{n+1}\lambda_i x_i\right)= \varphi\left(\lambda_1 x_1+(1-\lambda_1)\sum_{i=2}^{n+1} \frac{\lambda_i}{1-\lambda_1} x_i\right)\leq \lambda_1\,\varphi(x_1)+(1-\lambda_1) \varphi\left(\sum_{i=2}^{n+1}\left( \frac{\lambda_i}{1-\lambda_1} x_i\right)\right).</math>

Оскільки <math>\scriptstyle \sum_{i=2}^{n+1} \lambda_i/(1-\lambda_1)\, =\,1</math>, до другого доданку правої сторони останньої формули можна застосувати припущення [[математична індукція|індукції]], після чого отримуємо бажаний результат.
==Замітки==
<references/>


==Дивись також==
==Дивись також==
*[[Нерівність Гельдера]]
*[[Нерівність Гельдера]]
*[[Нерівність Мінковського]]
*[[Нерівність Мінковського]]
*[[Опукла функція]]


== Джерела ==
{{Ізольована стаття}}
* {{cite book|
{{Q-delete|дублюється з [[Нерівність_Єнсена]]}}
title=Неравенства|
author=Э. Беккенбах, Р. Беллман|
year=1965|
publisher=Мир|
city=Москва|
}}
* {{cite book|
title=Курс дифференциального и интегрального исчисления|
author=Г.М. Фихтенгольц|
year=1969|
publisher=Наука|
city=Москва|
}}


[[Категорія:Нерівності]]

[[ar:متراجحة ينسن]]
[[bg:Неравенство на Йенсен]]
[[ca:Desigualtat de Jensen]]
[[cs:Jensenova nerovnost]]
[[cs:Jensenova nerovnost]]
[[de:Jensensche Ungleichung]]
[[de:Jensensche Ungleichung]]
[[en:Jensen's inequality]]
[[en:Jensen's inequality]]
[[es:Desigualdad de Jensen]]
[[fi:Jensenin epäyhtälö]]
[[fr:Inégalité de Jensen]]
[[fr:Inégalité de Jensen]]
[[ko:옌센 부등식]]
[[it:Disuguaglianza di Jensen]]
[[he:אי-שוויון ינסן]]
[[he:אי-שוויון ינסן]]
[[hu:Jensen-egyenlőtlenség]]
[[hu:Jensen-egyenlőtlenség]]
[[nl:Ongelijkheid van Jensen]]
[[it:Disuguaglianza di Jensen]]
[[ja:イェンゼンの不等式]]
[[ja:イェンゼンの不等式]]
[[ko:옌센 부등식]]
[[nl:Ongelijkheid van Jensen]]
[[pl:Nierówność Jensena]]
[[pl:Nierówność Jensena]]
[[pt:Desigualdade de Jensen]]
[[pt:Desigualdade de Jensen]]
[[ru:Неравенство Йенсена]]
[[ru:Неравенство Йенсена]]
[[fi:Jensenin epäyhtälö]]
[[sv:Jensens olikhet]]
[[sv:Jensens olikhet]]
[[ur:جینسن نامساوات]]
[[vi:Bất đẳng thức Jensen]]
[[vi:Bất đẳng thức Jensen]]
[[zh:延森不等式]]
[[zh:延森不等式]]

Версія за 13:16, 2 вересня 2010

Нерівність Йєнсена — зв'язує визначений інтеграл опуклої функції та значення цієї функції від інтеграла. Вона була доведена данським математиком Йоганом Єнсеном у 1906 році.[1]

Дискретний випадок

Для дійсної опуклої функції φ, та чисел x1, x2,...,xn з її області визначення та додатніх чисел ai, справджується:

нерівність міняє знак, коли φ — ввігнута функція.

Частковим випадком є:

Позначивши отримаємо еквівалентне формулювання:

де:


За допомогою нерівності Йєнсена в даному вигляді можна довести:


Імовірнісне формулювання

Нехай простір імовірностей, і — визначена на ньому випадкова величина. Нехай також — інтегровна опукла функція. Тоді

,

Де - математичне очікування.

Більш загально теорему можна сформулювати для умовного математичного очікування.

Нехай додатково маємо - під-σ-алгебра подій. Тоді

,

де позначає умовне математичне очікування відносно σ-алгебри .


Доведення

Дискретний випадок

Якщо λ1 і λ2 - два довільні додатні дійсні числа, такі що: λ1 + λ2 = 1 тоді враховуючи опуклість маємо

Цю нерівність можна узагальнити: якщо λ1, λ2, ..., λn є додатніми дійсними числами, такими що λ1 + ... + λn = 1, тоді

для будь-яких x1, ..., xn.

Дискретний випадок нерівності Єнсена може бути доведений методом математичної індукції. Згідно припущення індукції твердження справедливе для n = 2. Припустимо воно справедливе для певногго даного n і потрібно довести нерівність для n + 1. Принаймі одне λi є строго додатнім, припустимо(без втрати загальності) λ1. За означенням опуклості:

Оскільки , до другого доданку правої сторони останньої формули можна застосувати припущення індукції, після чого отримуємо бажаний результат.

Замітки

  1. Jensen, J. L. W. V. (1906). Sur les fonctions convexes et les inegalites entre les valeurs moyennes. Acta Mathematica. 30 (1): 175—193. doi:10.1007/BF02418571. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |author= та |last= (довідка)

Дивись також

Джерела

  • Э. Беккенбах, Р. Беллман (1965). Неравенства. Мир. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |city= (довідка)
  • Г.М. Фихтенгольц (1969). Курс дифференциального и интегрального исчисления. Наука. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |city= (довідка)