Солоха (могила): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Hrystiv (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
MastiBot (обговорення | внесок)
м r2.6.4) (робот видалив: hu:Solocha-kurgán
Рядок 32: Рядок 32:


[[en:Solokha]]
[[en:Solokha]]
[[hu:Solocha-kurgán]]
[[pl:Sołocha]]
[[pl:Sołocha]]
[[ru:Солоха (курган)]]
[[ru:Солоха (курган)]]

Версія за 04:20, 28 грудня 2010

Координати: 47°25′ пн. ш. 34°11′ сх. д. / 47.417° пн. ш. 34.183° сх. д. / 47.417; 34.183

Столиця скіфів Кам'янське городище і т.зв. скіфські «царські» могили в нижній течії Дніпра:
1) Нікополь (сучасне місто)
2) Запоріжжя (сучасне місто)
3) Товста Могила
4) Чортомлик
5) Кам'янське городище
6) Солоха
7) Гайманова Могила
8) Мелітопольський курган
9) Олександропільський курган
10) Велика Цимбалка
11) Козел
12) Огуз

«Солоха» — одна з найбагатших скіфських т. зв. царських могил 4 в. до Р. Х., положена на південий захід від села Великої Знам'янки Кам'янсько — Дніпровського району Запорізької області, відкрита й досліджена М. Веселовським.

Під насипом 18 м заввишки виявлено два поховання. У центр., пограбованому, були знайдені кістки покійника, амфора, бронзові вістря до стріл, золоті бляшки, голка тощо. У пізнішому впускному похованні виявлений кістяк царя з золотими оздобами на шиї і руках і б. нього бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова булава, шедевр золотарського мистецтва — золотий гребінь, срібний посуд грец. роботи тощо. У бічних нішах цієї другої комори знайдено кістяки слуг і б. них вістря до списів і стріл, меч і сагайдак з стрілами, оздоблений платівкою з сценою бою. З боку входової ями виявлені кістяки п'ятьох царських коней у збруї, оздобленій золотом, сріблом і бронзою, і б. них конюх з залізним мечем. В окремих нішах містилися казани з кістками, амфори, черпаки тощо.

Речі з «Солохи» зберігаються в Ермітажі (Ленінград).

Докладний опис «Солохи» і знайдених у ній речей у книзі Я. Пастернака «Археологія України» (1961, стор. 322 — 24).

Література