Вагон

Ваго́н (рос. вагон, англ. railway car; нім. Wagen, Waggon) — самохідна одиниця рухомого складу, якою перевозять вантажі та пасажирів по рейкових коліях.

Види вагонів

Розрізняють вагони пасажирські і вантажні (думпкари, напіввагони, платформи, цистерни тощо); для широкої й вузької колії; несамохідні й самохідні.

Пасажирські вагони

Кузов пасажирського вагона спирається на два двоосні візка з гнучкими ресорами та пружинами для плавності ходи. Візки можуть обертатися навколо вертикального штиря, який входить в отвір рами вагона. Це дає можливість вагону проходити по кривим частинам шляху. Якщо треба змінити візки - наприклад, при ремонті вагона чи коли вагон переходить на більш вузьку колію, - кузов вагона піднімають на домкратах, викочують з-під нього візки та замінюють їх іншими.

• Плацкартний вагон
  

• 
• 
• 

Вантажні вагони

Осн. типи В., які використовують в гірничо-добувній промисловості, — вантажні, в тому числі криті, напіввагони (гондоли, думпкари, вагони-дозатори та ін.), платформи, цистерни і спеціальні В. На кар'єрах розповсюджені напіввагони.

• Вагон-дозатор (рос. вагон-дозатор, хоппер-дозатор; англ. measuring hopper, scale car; нім. Dosierwagen m) – вагон для перевезення і механізованого вивантаження з одночасним дозуванням і розрівнюванням баластних матеріалів при будівництві і ремонті рейкової колії.

• Відкритий вагон — залізничний вантажний відкритий без даху вагон з високими бортами, призначений для перевезення навалювальних вантажів (руда, вугілля, флюси, лісоматеріали і т.п.), контейнерів і ін.

• Вагон-цистерна — вид рухомого складу залізниці. Цистерни призначені для перевезення рідин: нафти і продуктів її переробки, хімічно-активних і агресивних рідких речовин (кислоти, луги і ін. складні речовини), зрідженого газу (пропан-Бутан, кисень), води, молока, патоки.

• Самохідний вагон - спеціальний вид рухомого складу, застосовується переважно на гірничих підприємствах. Самохідні вагони розподіляються: за призначенням — на вугільні, рудні, для допоміжних вантажів і пасажирські; за вантажопідйомністю — на легкі (до 5т), середні (5...15т) і важкі (понад 15т); за способом розвантаження — на вагони з донним конвейєром і з перекидним кузовом; за виконанням ходової частини—на пневмоколісні, гусеничні і колісно-рейкові; за типом приводу — на електричні, пневматичні і дизельні.

Середня довжина транспортування ними при швидкості руху 8...10 км/г становить 100...150 м, а максимальна — 200...300 м. Ці дасоби випускають чотирьох типорозмірів — вантажопідйомністю 5, 10, 15 і 20 т. Позначаються вони, наприклад, так: 1ВС-5 (перша модель, вагон самохідний вантажопідйомністю 5 т).

• 
• 
• 
• 
• 

Див. також

• Вагоновоз
• Вагонетка
• Вагон-дозатор
• Вагон-цистерна
• Самохідний вагон

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

• «Вагонний парк» - міжнародний інформаційний науково-технічний журнал