Боаз: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Масіму (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
шаблон |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Боаз (значення)}} |
|||
'''Бо́аз''' (в деяких перкладах ''Во́оз'') ({{lang-he|בעז}}) — біблійний праведник, прадід ізраїльського царя [[Давид]]а, що згадується в [[Старий Заповіт|Старому Заповіті]] в [[Книга Рут|Книзі Рут]]. Він був родичем ефратянина [[Елімелех|Елімеле́х]]а. |
'''Бо́аз''' (в деяких перкладах ''Во́оз'') ({{lang-he|בעז}}) — біблійний праведник, прадід ізраїльського царя [[Давид]]а, що згадується в [[Старий Заповіт|Старому Заповіті]] в [[Книга Рут|Книзі Рут]]. Він був родичем ефратянина [[Елімелех|Елімеле́х]]а. |
||
[[Файл:Nicolas Poussin - L'été ou Ruth et Booz, 1660-64.jpg|thumb|280px|[[Пуссен]], ''Рут та Боаз'', [[1660]]—[[1664]]]] |
[[Файл:Nicolas Poussin - L'été ou Ruth et Booz, 1660-64.jpg|thumb|280px|[[Пуссен]], ''Рут та Боаз'', [[1660]]—[[1664]]]] |
Версія за 15:58, 28 квітня 2012
Бо́аз (в деяких перкладах Во́оз) (івр. בעז) — біблійний праведник, прадід ізраїльського царя Давида, що згадується в Старому Заповіті в Книзі Рут. Він був родичем ефратянина Елімеле́ха.
Історія
У Елімелеха була дружина Ноомі́ та двоє синів Махло́н і Кілйо́н, які взяли собі в дружини двох моавітянок — Орпа́ і Рут і переселились до Моаву. Коли Елімелех і його сини померли, за древнім звичаєм Ноомі вирішила повернутись на батьківщину, а невісткам запропонувала залишитсь зі своїми батьками на свої землі. Орпа погодилась, а Рут сказала, що хоче піти разом з Ноомі та в усьому їй допомагати. Коли вони повернулись у Юдею Ноомі змінила ім'я на Ма́ра і вони поселились на землі Елімелеха.
Одного разу Рут прийшла на поле родича свого свекора — Боаза і попоросила у робітників дозволу збирати колоски за ними. Боаз помітивши молоду жінку запитав хто вона, робітники йому розповіли, що це вдова його родича Махлона. Вона сподобалась Боазові і він оцінив її доброчесність, адже вона покинула своїх батьків і батьківщину заради свекрухи. Він не тільки дозволив збирати колоски за женцями, але й сказаві їй ходити разом з робітницями щоб збирати колосся. Ноомі дізнавшись про це порадила Рут прийти до Боаза вночі та лягти поруч зни так як він був їх родичем то мав право викупити землю Елімелеха у Ноомі, та одружитись з Рут.
Рут прийшла на тік де спав Боаз і відкривши його ноги лягла поруч з ним, вночі він проснувся від холоду і побачив біля себе жінку, запитавши хто вона то почув у відповідь, що вона Рут його рабиня, а він має на неї право викупу. Але у Ноомі був ще ближчий родич і він мав більше право на викуп, тому Боаз вирішив спершу запропонувати йому цей викуп. Боаз зібравши десять старійшин міста запропонував цьому родичу викупити землю Елімелеха, той погодлився, але дізнавшись про вдову, яку він мав взяти за дружину, боячись розоритись він відмовився і за єврейським звичаєм віддав свою сандалю Боазові, що слугувало свідоцтвом зкріпленням угоди. Таким чином Рут стала дружиною Боаза і незабаром вона нородила сина Ове́да, що був батьком Єссе́я, а Єссей був батьком Давида.[1]
Родовід Боаза
А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона, а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава, а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона; а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа; а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.[2] |
Боаз у світовій культурі
- У Гюго є відомий вірш «Сплячий Боаз»[3].
- У Ніколя Пуссена є картина «Боаз і Рут», (1660-1664).
- У Юліуса Шнорр фон Карольсфельда є картина «Рут в полі Боаза».
- Сюжет і образи Боаза і Рут нерідко використовувались в літературі. Наприклад відомий норвежський письменник Кнут Гамсун використав ці образи у своєму романі «Соки землі».