Кнут Гамсун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кнут Гамсун
Knut Hamsun
Кнут Гамсун

Кнут Гамсун
При народженні Кнудт Педерсен
Народження 4 серпня 1859(1859-08-04)
  парафія Воґо,[1] Центральна Норвегія
Смерть 19 лютого 1952(1952-02-19) (92 роки)
  Нергольм
Національність норвежець
Громадянство Норвегія Норвегія
Мова творів норвезька
Рід діяльності письменник
Роки активності: з 1877
Жанр Роман, повість, п'єса, оповідання, вірші, публіцистика
Magnum opus: «Плоди землі»
Нагороди та премії
Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1920)
Автограф: Knut Hamsun signatur 1940.png
Сайт: hamsunsenteret.no/en/
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Кнут Гамсун на Вікісховищі
Nobel prize medal.svg

Кнут Га́мсун (норв. Knut Hamsun; *4 серпня 1859 — †19 лютого 1952, Нергольм) — норвезький письменник, що жив на межі XIX і XX століть (справжнє ім'я — Кнут Педерсен), лауреат Нобелівської премії з літератури за 1920 рік.

Життєпис[ред.ред. код]

Кнут Гамсун в 1871 році.

Ранній період життя та творчості[ред.ред. код]

Кнут Гамсун народився 4 серпня 1859 року у парафії Воґо (норв. Vågå), в сільськогосподарському районі Центральної Норвегії. Його батьки були фермерами. Дитинство Кнут провів у майже ідилічних умовах гармонії з прекрасною природою Норвегії. Однак незабаром через борги родини дев'ятирічному хлопцю довелося працювати на свого дядька. Родичі ставились до нього погано: часто били і не давали їсти. Тому в 1873 році він тікає і починає працювати в магазині. 1875 року Гамсун веде життя мандрівного торговця, потім влаштовується в майстерню до шевця в місті Буде. Тут він і завершує свій перший літературний доробок — повість «Загадкова людина», що була опублікована 1877 року. Гамсун змінив безліч професій, багато мандрував по Норвегії і США. Писав вірші, оповідання, репортажі.

На вершинах літературної слави[ред.ред. код]

Кнут Гамсун з дружиною Мері. 1909 рік

Після 1888 року письменник оселяється в Копенгагені. Перший роман письменника «Голод» (норв. Sult) (1890), в якому оповідалося про молодого письменника-журналіста без постійної роботи, що заробляє на прожиття випадковими статтями й конає від голоду, відразу ввів Кнута в число знаних письменників. Це був справді новаторський психологічний твір, що приніс йому славу. Через два роки Гамсун написав свій другий роман "Містерії" (1892), який також став популярним серед читачів.[2]

У 1898 році Гамсун одружується з Бергліот Бех — цей шлюб тривав вісім років. У 1909 р. він одружується вдруге, з актрисою Марі Андерсен. Марі після весілля полишила кар'єру і залишалася з Гамсуном до кінця його життя. У 1911 р. подружжя купує ферму Нергольм, в якій Гамсун проведе решту свого життя.

Гамсун не сприйняв індустріалізації, вважаючи цей процес в економіці країни ворожим повноцінному розвитку людської особистості і духовної волі. Позитивний розвиток особистості письменник пов'язував з патріархальним селянським життям, ідеалізуючи його. Це особливо яскраво відбилося в написаному після Першої світової війни романі «Плоди землі» (норв. Markens Grøde) (1917), за який він і одержав Нобелівську премію з літератури у 1920 році.[3] Герой твору — селянин, що оселився в глухому лісі, постійно працює на землі й живе щасливим сімейним життям. Змучена війною Європа захоплено сприйняла цей роман.

Останні роки життя[ред.ред. код]

Під час Другої світової війни Гамсун з прихильністю ставився до політики Третього Рейху, вважаючи Гітлера визволителем Європи. Це напряму корелювало з його різкою критикою політики Великої Британії. У період німецької окупації Норвегії письменник підтримував політику міністра-президента Відкуна Квіслінга та його партії «Національна єдність» (нор. «Нашунал Самлінг»). Син Гамсуна брав участь у боях на стороні німців у інтернаціональній дивізії СС «Вікінг». Після самогубства Гітлера він написав некролог, який прославляв фюрера.

Після війни Кнут Гамсун був звинувачений у колабораціонізмі та зазнав переслідувань. 26 травня 1945 року уже старого й глухого письменника було взято під домашній арешт і до 1948 року він був змушений перебувати у будинку для пристарілих та примусовому лікуванні у психіатричній лікарні. Протягом 19461947  р. років тривав судовий процес. У відповідності з судовою постановою від 19 грудня 1947 року Кнут Гамсун був визнаний винним у співпраці з окупаційною владою та засуджений до виплати норвезькій державі 425 тисяч крон, що призвело до конфіскації значної частки його майна. Про ці події Гамсун написав згодом у книзі спогадів «На зарослих стежках» (1949). Вона стала сенсацією, адже дев'яносторічний письменник знову дарував світові твір, наповнений поезією і чарівністю життя, гумором й іронією.

Письменник помер 19 лютого 1952 року в Нергольмі. Повне п'ятнадцятитомне зібрання його творів вийшло у світ через два роки після його смерті.

Садиба Нергольм

Твори[ред.ред. код]

Гамсун написав понад 30 романів; повісті, п'єси, оповідання, публіцистичні книги, вірші.

Переклади українською[ред.ред. код]

У 1930-их роках у львівському тижневику "Діло" вийшов переклад О. Яворівської оповідання Ґамсуна "Жіноча перемога". Також у 1930-их на сторінках львівського твотижневика "Назустріч" з'явився переклад оповідання Ґамсуна "Олександр і Олександра".[4][5]

  • Гамсун Кнут. Така собі проста муха (новеля). Переклад з норвезької: Осип Маковей. Львів: Літературно-науковий вістник. Річник II, том 5, ч. І. стор. 92 - 96. 1899
  • Гамсун Кнут. «Голод» (роман). Переклад з норвезької: не вказано. Львів: конволюта Українсько-руська Видавнича Спілка. 1899. 192 стор. (серія "Белєтристична бібліотека", №7)[6] (переглянути у archive.org)
  • Гамсун Кнут. «Пан» (роман). Переклад з норвезької: Леонід Пахаревський. Київ: Друкарня 1-ої Київської Друкарської спілки. 1909. 84 стор.
  • Гамсун Кнут. "Вікторія: історія одного кохання". Переклад з норвезької: Федь Федорців. Львів: Шляхи. 1918. 109 стор. (серія "Новітня бібліотека", ч. 30) (переглянути у HathiTrust)
  • Гамсун Кнут. "Голод". Переложив з норвезької: Михайло Катренко (М.С. Постолока). Київ: Стерно (Друкарня "Союзбанку"), 1919. 173 стор.
  • Гамсун Кнут. "Голод" (у перекладі Надії Суровцевої), "Пан" (у перекладі Леоніда Пахаревського), "Вікторія" (в перекладі Григорія Петренка). Харків: ДВУ. 1928
  • Гамсун Кнут. "Бродяги" роман. Авторизований переклад з рукопису з останнім портретом Гамсуна і автографом до українського видання, перекладач не вказаний; обкладинка: Н. Алексєєв. Харків: "Книгоспілка" 1928. 424 стор.[7]
  • Гамсун Кнут. Вибрані твори у 2-ох томах Харків, Київ: Державне видавництво України. 1930.
    • Том 1 ?
    • Том 2: Містерії (роман). Переклад з норвезької: Вікторія Гладка та Катерина Корякіна (за редакцією Я. Савченка). 1930. 239 стор.
  • Гамсун Кнут. "Мандрівні дні" (оповідання). Переклад: Микола Зеров (під псевдонімом Михайло Зеров). Харків: "Книгоспілка", 1926. 77 стор.
  • Гамсун Кнут. "Під осінніми зорями" повість. Переклад: Іван Ставничий; передмова: М. Рудницького; обкладинка: П. Ковшуна. Львів: Діло, 1937. 152 стор. (серія "Бібліотека Діла", ч. 10)
  • Гамсун Кнут. Вибрані твори. Переклад з норвезької Наталі Іваничук. Львів, Видавництво «Літопис», 2000. — 396 с. (Серія «Світова класика»). ISBN 966-7007-29-4
  • Гамсун Кнут. // Відлуння самотності: Кнут Гамсун та контекст українського модернізму / Упоряд. Ю. Ємець-Доброносова. Київ, Факт, 2003. — 472 с. ISBN 966-8408-25-X
  • Гамсун Кнут. Містерії. Переклад з норвезької. Харків, «Фоліо», 2007. — 479 с. (Серія «Бібліотека світової літератури»). ISBN 978-966-03-3814-2
  • Гамсун Кнут. На зарослих стежках. Переклад з норвезької Галини Кирпи. Київ, Видавництво Жупанського, 2013. — 160 с. (Серія «Лауреати Нобелівської премії»). ISBN 978-966-2355-40-6

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://digitalarkivet.uib.no/cgi-win/webcens.exe?slag=visbase&sidenr=34&filnamn=f71849&gardpostnr=130&personpostnr=1083&merk=1083&spraak=e#ovre
  2. Костянтин Буркут. «Містерії» Кнута Гамсуна - Всесвіт № 5-6 2012. стор. 203-206
  3. Костянтин Буркут. "Роман, що одержав Нобелівську премію. («Плоди землі Кнута Гамсуна»)" - Київ: журнал" Всесвіт", №5-6 2014. стор. 188-191
  4. Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 1798-1923 : бібліогр. покажч. : в 3 т. Т. 2. 1912-1923 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; авткол. : М. Д. Бойченко, С. А. Дзюбич, Т. Б. Корольова, Л. С. Новосьолова, Ж. В. Огуннаіке, В. Ю. Омельчук, Л. І. Тіманова, О. О. Фіклістова, Т. Є. Яковець ; редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін. – К., 2003. – 690 c. – (Національна бібліографія України).
  5. Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 1798-1923 : бібліогр. покажч. : в 3 т. Т. 1. 1798-1911 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; авткол.: М. Д. Бойченко, С. А. Дзюбич, Т. Б. Корольова, Л. С. Новосьолова, Ж. В. Огуннаіке, В. Ю. Омельчук, Л. І. Тіманова, О. О. Фіклістова, Т. Є. Яковець ; редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін. – К., 2003. – 676 c. – (Національна бібліографія України).
  6. Кнут Гамсун. Голод. Роман (Львів, 1899). Накладом українсько-руської Видавничої Спілки, зареєстрованої спілки з обмеженою порукою у Львові. З друкарні народової Ст. Манєцькго і Сп. Ст. 192, 8. Львів: Літературно-науковий вісник, книжки 10-12 за 1899 рік. стор. 42-43
  7. Федір Дудко. "Гамсун Кнут. "Бродяги"". Львів: Часопис "Літературно-науковий Вісник" №4 1928, стор. 376-378

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Відлуння самотності: Кнут Гамсун та контекст українського модернізму / Упоряд. Ю. Ємець-Доброносова. Київ, Факт, 2003. — 472 с. ISBN 966-8408-25-X
  • Слава й ганьба Норвегії // Олександр Бойченко. Шатокуа плюс. Львів, Піраміда, 2004. — 192 с. ISBN 966-8522-19-2
  • Кнут Гамсун // Шкляр Л. Є., Шпиталь А. Г. Під знаком нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901–2006. Київ, Грамота, 2006. — 504 с. ISBN 966-349-040-3
  • Циховська Е. Руссоїзм та францисканізм у творчості Леопольда Стаффа і Кнута Гамсуна // Слово і час. – 2010. – № 2. – С.54-59.
  • Циховська Е. Гамсунівські відлуння в ідилії «На узліссі» Максима Рильського // Українська мова і література в школі. – 2010. – №1. – С. 56-57.
  • Слава й ганьба Норвегії // Олександр Бойченко. Мої серед чужих. Чернівці, Книги — XXI, 2012. — 320 с. ISBN 978-617-614-026-9
  • Анатолій Болабольченко. Кнут Гамсун: нарис життя і творчості. Київ, Щек, 2012. — 144 с.
  • Храповицька Г. Кнут Гамсун // Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т. 1: А-Л / Під ред. Н. Михальської. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2006. – С. 340-343.
  • Нечепорук. Є. І. Гасун Кнут Українська літературна енциклопедія : [в 5 т.] / Головна редакція УРЕ ; Відповідальний редактор: І. О. Дзеверін. — Київ, 1988—1995.