Стара Калитва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стара Калитва
Старая Калитва
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Розсошанський
Поселення Старокалитвянське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20247856001
Код ЗКТМО: 20647456101
Основні дані
Населення 1472
Поштові індекси 396633
Телефонний код +7 47396
Географічні координати: 50°08′37″ пн. ш. 39°59′08″ сх. д. / 50.1436861100277724° пн. ш. 39.985800000027772683° сх. д. / 50.1436861100277724; 39.985800000027772683Координати: 50°08′37″ пн. ш. 39°59′08″ сх. д. / 50.1436861100277724° пн. ш. 39.985800000027772683° сх. д. / 50.1436861100277724; 39.985800000027772683
Часовий пояс UTC+4
Водойма р. Дон
Відстань
До центру муніципального району/міського округу (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
35

Мапа
Стара Калитва (Росія)
Стара Калитва
Стара Калитва

Мапа

Стара Калитва (рос. Старая Калитва) — село Розсошанського району Воронізької області. Адміністративний центр Старокалитвянського сільського поселення.

Населення становить 1472 особи, 634 двори.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване у східній частині району, за 35 км від районного центру, на правому березі річки Дон.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення виникло на виконання указу російського імператора Петро I від 1722 року про заселення українськими козаками дач:

близ р. Черной Калитвы над рекою Доном, в урочище, в тупиках, у Подгорного озера в защиту от неприятельских набегов

.

За даними 1859 року у казенній слободі (колишньому заштатному місті) Калитва (Стара Калитва) Острогозького повіту Воронізької губернії мешкало 6469 осіб (3144 чоловічої статі та 3325 — жіночої), налічувалось 977 дворових господарства, існували православна церква й училище, відбувались 4 ярмарки на рік[1].

Станом на 1886 рік у колишній власницькій слободі, центрі Старо-Калитв'янської волості, мешкало 4879 осіб, налічувалось 756 дворових господарств, існували православна церква, школа, богодільня, 3 лавки, 20 водяних і 44 вітряних млини, відбувались 4 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5355 осіб (2647 чоловічої статі та 2708 — жіночої), з яких 5353 — православної віри[3].

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народився:

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 2315)
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-32. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)