Степанова Юлія Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степанова Юлія Ігорівна
Ім'я при народженнірос. Русанова, Юлия Игоревна
Народилася3 липня 1986(1986-07-03)[1][2] (38 років)
Курськ, РРФСР, СРСР[3]
Країна Росія
Діяльністьлегкоатлетка
Знання мовросійська
Вага50 кг
Зріст161 см
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степанова.

Юлія Ігорівна Степанова[4] (до шлюбу Русанова; нар. 3 липня 1986) — легкоатлетка, що спеціалізується на бігу на середні дистанції. Майстер спорту Росії міжнародного класу. Інформаторка WADA про масштабну допінгову програму РФ.

Найкраще досягнення на міжнародних стартах — 3-е місце з бігу на 800 м на чемпіонаті Європи в приміщенні в Парижі 2011 року. На внутрішньоросійських змаганнях — 2-е місце з бігу на 800 м на чемпіонаті Росії в Чебоксарах 2011 року (згодом обидва були анульовані).

Біографія

[ред. | ред. код]

Юлія Русанова народилася в Курську. Закінчила школу № 28 та монтажний технікум[5].

Одружена з Віталієм Степановим,[6][7] колишнім головним спеціалістом освітнього відділу[8] Російського антидопінгового агентства (РУСАДА).

Результати виступів

[ред. | ред. код]
Року Турнір Місце проведення Місце Дисципліна Результат
2008 Чемпіонат Росії серед молоді Челябінськ, Росія 2 800 м 2:01:23
2010 Чемпіонат Росії Саранськ, Росія 3 800 м 2:01:78
2011 Чемпіонат Європи в приміщенні Париж, Франція 3 (DQ) 800 м 2:00.80
Чемпіонат Росії Чебоксари, Росія 2 (DQ) 800 м 1:56.99
Чемпіонат світу Тегу, Південна Корея 8 (DQ) 800 м 1:59.74

Дискваліфікація

[ред. | ред. код]

15 лютого 2013 року стало відомо, що антидопінгова комісія Всеросійської федерації легкої атлетики дискваліфікувала на два роки Юлію Русанову на підставі «відхилень показань крові в біологічному паспорті спортсменки». Всі результати, досягнуті спортсменкою починаючи з 3 березня 2011 року, вважаються недійсними[9]. Термін дискваліфікації закінчився на початку 2015 року.

В грудні 2016 року Степановій дозволили брати участь у змаганнях під нейтральним прапором.[10]

Допінговий скандал

[ред. | ред. код]
Передісторія

Вперше застосовувати хімічні стимулятори Степанова[a] почала в 2007 році за пропозицією свого Курського тренера Володимира Мохнєва[b]. Почала з ін'єкцій тестостерону, потім почала застосовувати Анаболічні стероїди і еритропоетин[11]. Спортивні результати Степанової стали стрімко поліпшуватися, і їй запропонували місце в російській збірній[11].

Юлія розуміла, що її дії незаконні, але її заспокоїв видатний російський вчений в галузі спортивної медицини, професор С. Н. Португалов[c]. Португалов запевняв, що на російських змаганнях вона може не побоюватися викриття, оскільки він особисто подбає про прикриття[11]. Однак 26 лютого 2013 року Міжнародна асоціація федерацій легкої атлетики (ІААФ) оголосила, що Русанова дискваліфікована на два роки через порушення в її біологічному паспорті спортсмена[d]. Всі її результати з 3 березня 2011 року були анульовані.[12]

Інформатор WADA

Після дискваліфікації Степанова та її чоловік Віталій Степанов[e], написали лист у Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA) з описом систематичного застосування допінгу російськими спортсменами, але їхнє звернення не привернуло тієї уваги, на яку вони розраховували. Вирішивши посилити доказову базу, Юлія почала таємно записувати розмови з тренерами, спортсменами та лікарями[11]. В 2014 році відомості Степанових привернули увагу німецького журналіста Хайо Сеппелта. Знятий ним документальний фільм «секретний допінг: як Росія домагається перемог» (нім. «Geheimsache Doping — Wie Russland seine Sieger macht») у вийшов в ефір телекомпанії Das Erste. У фільмі Степанови стверджували, що російські спортивні чиновники в обмін на 5 % заробітку спортсмена не тільки фальсифікували допінг-тести але і поставляли заборонені речовини[13]. Після демонстрації фільму по німецькому телебаченню вибухнув міжнародний скандал, що мав далекосяжні наслідки як для російської, так і Міжнародної федерації легкої атлетики.

Реакція в Росії

Докази, наведені в листах Степанової викликали сумніви у російської сторони з самого початку, результати лабораторних тестів і додаткові свідчення підтверджені тільки зі слів статей західних ЗМІ представлялися як «єдина правда» прийнята спортивним співтовариством. Російська влада залишила за собою право ігнорувати пропаганду та інсинуації з боку невдачливих спортсменів. Яким після низки поразок, пообіцяли значні матеріальні вигоди за гучний скандал щодо Росії. Так, Світлана Журова, в минулому відома ковзанярка а згодом депутат Держдуми РФ, в інтерв'ю Бі-Бі-Сі піддала осміянню звинувачення в державній підтримці допінгу[11].

Прес-секретар Путіна Д. С. Пєсков порівняв Степанову з «Іудою». Російські ЗМІ почали кампанію з дискредитації Степанової; її мати піддавалася нападкам за те, що вона виховала «непатріотичну» дочку[11].

Наслідки

Керівництво Всеросійської федерації легкої атлетики повністю заперечувало наведені у фільмі свідчення спортсменів, проте незабаром президент Всеросійської федерації легкої атлетики (ВФЛА) Валентин Балахнічев змушений був піти у відставку[14]. Юлія Русанова з чоловіком і 8-місячною дитиною, як випливає з фільму, змушені покинути Росію назавжди[15][16]. У 2014 році вони проживали в Німеччині[17]. У листопаді 2015 року разом з чоловіком попросила політичного притулку в Канаді[18]. Російська влада звинуватила Юлю в тому, що вона придумала все це з метою переїхати на проживання в Канаду, проте Віталій, чоловік Юлії, заперечує це звинувачення. Він заявив, що вони ніколи не збиралися переїжджати в Канаду і вони там «нікому не потрібні».[19]. Як повідомляється, станом на червень 2016 року подружжя перебуває в США[20][21].

За іншими відомостями, Хайо Зеппельт, який зняв кілька документальних фільмів про допінг в російському спорті, вважає, що існування широкої програми допінгу в Росії доведено[22].

У березні 2021 року Степанови подали в Комітет ООН з прав людини індивідуальну скаргу проти Росії. Скарга подана на підставі Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Степанови вимагають визнати російську владу винними в порушенні цілого ряду статей Пакту: ст.7 (заборона примусових медичних дослідів), ст. 8 (заборона примусової праці), СТ. 17 (недоторканність приватного життя), СТ. 19 (свобода слова), ст. 23 (право на захист сім'ї). Крім того, заявники вимагають від Росії виплати відповідних компенсацій, вибачень і гарантій у майбутньому подібних порушень.[23]

Олімпіада 2016 року

[ред. | ред. код]

1 липня 2016 року Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (IAAF) дозволила Юлії Степановій взяти участь у Олімпіаді-2016 незважаючи на те, що інші російські легкоатлети до змагань не були допущені[4]. В прес-релізі IAAF говориться[24]:

Юлія Степанова зробила значний внесок у захист і просування чистих спортсменів, чесної гри і спорту. Тепер Степанова має право брати участь у міжнародних змаганнях як незалежний спортсмен.

У повідомленні асоціації кажуть, що спортсменка зможе виступити не під російським, а під олімпійським прапором . Організація повідомила також, що аналогічного права домагаються ще 80 російських спортсменів[4] .

Допустити до Олімпіади Юлію Степанову раніше просило Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA). Своє прохання воно обгрунтувало тим, що спортсменка і її чоловік Віталій Степанов визнані важливими інформаторами антидопінгового агентства[4].

Незважаючи на підтримку WADA, рішенням МОК від 24 липня 2016 року Степанова не була допущена до участі в Олімпійських Іграх 2016 року[25]. Підставою для відмови стала дискваліфікація 2013 року[26]. Степанова направила МОК офіційний протест, вказавши, що рішення про її відсторонення «відіб'є бажання У інших потенційних інформаторів в майбутньому» і, крім того, суперечить рішенню, прийнятому раніше Спортивним арбітражним судом[27].

Чемпіонат світу в Лондоні 2017 року

[ред. | ред. код]

Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (IAAF) не допустила інформатора Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) бігунку Юлію Степанову до участі в чемпіонаті світу в Лондоні. За словами начальника відділу спортивних програм ВФЛА Олени Орлової, «Ми отримали офіційну відповідь з IAAF, в якому є дозвіл на участь в чемпіонаті світу 19 російських атлетів, а також 12 супроводжуючих осіб. На участь у чемпіонаті Степанової, яка була включена до списку, дозволу немає».[28]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.all-athletics.com/node/145504
  2. ↑ World Athletics database
  3. ↑ http://www.dddkursk.ru/number/1052/sport/003671/
  4. ↑ а б в г «AAF разрешила информатору WADA Юлии Степановой выступить на Олимпиаде»
  5. ↑ Рассказавшая о допинге в России спортсменка попросила убежища в Канаде
  6. ↑ Рассказавшие WADA о допинге в российском спорте супруги Степановы получили деньги от агентства
  7. ↑ Россия готовит иски к героям и авторам фильма о допинге — BBC Русская служба
  8. ↑ «Допинг принимают все. Кроме, может быть, Борзаковского». www.championat.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.
  9. ↑ Дисквалификация
  10. ↑ Информатору WADA Степановой разрешили выступать в качестве нейтральных спортсменов
  11. ↑ а б в г д е Россияне о поступке Юлии Степановой: героиня или предатель?, Би-Би-Си, 30.12.2016
  12. ↑ Turnbull, Simon (26 лютого 2013). Marilyn Okoro set for belated bronze. The Independent.
  13. ↑ Russian doping claims: 99% of athletes guilty, German TV alleges. BBC News. 4 грудня 2014.
  14. ↑ Интерфакс: Вслед за Балахничевым в отставку ушёл директор антидопингового департамента IAAF
  15. ↑ Sportbox.ru: Немецкий телеканал показал «всю правду» о российском допинге
  16. ↑ Sovsport.ru «Россия мне такого не простит». — Полный перевод фильма на русский. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 грудня 2014.
  17. ↑ КоммерсантЪ: «В России допинг поддерживается на государственном уровне»
  18. ↑ Рассказавшая о допинге в России спортсменка попросила убежища в Канаде: Легкая атлетика: Спорт: Lenta.ru
  19. ↑ Whistleblowers Yuliya and Vitaly Stepanov describe Russia's sports doping system: Second anti-doping report on track and field to be released Thursday. By Daniel Schwartz, CBC News Posted: Jan 13, 2016 9:07 PM ET Last Updated: Jan 14, 2016 5:37 AM ET Цитата: «Russian officials denied the allegations, pointed to Yuliya's suspension and even suggested the couple's whistleblowing was part of a ploy to get Canadian residency. Vitaly says that's not true, that they haven't applied to come to Canada and that no one in Canada is interested in them.»
  20. ↑ ТАСС: Спорт — Степанов: WADA еще в 2010 году узнало о допинге в России, но бездействовало
  21. ↑ WADA заплатило Степановым за информацию о допинге в России — Известия
  22. ↑ «ВАДА: Российские власти поддерживали допинг», ББС, 18.07.2016
  23. ↑ Степановы против России: как ООН подключили к допинговой эпопее
  24. ↑ Информатор WADA Степанова допущена до международных стартов как нейтральный спортсмен. Россия сегодня.
  25. ↑ Информатор WADA Юлия Степанова не допущена до участия в Олимпийских играх. РИА Новости, 24.7.2016.
  26. ↑ Rio 2016: Yuliya Stepanova challenges IOC ruling on doping ban.
  27. ↑ Rio 2016: Russian drug cheats will still be at Olympics, say whistleblowers. BBC_News, 27.07.2016.
  28. ↑ Степанова не допущена к участию в ЧМ по легкой атлетике в Лондоне, ТАСС, 24 июля 2017 года.

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ До замужества Русанова
  2. ↑ По решению IAAF Дисквалифицирован до 2026 года (запрещено заниматься тренерской работой)
  3. ↑ В те годы замдиректора ВНИИФК
  4. ↑ Индивидуальная электронная запись спортсмена-профессионала, содержащая профили биологических маркеров запрещенных веществ. Позволяет выявлять нарушения по допингу без дополнительного тестирования.
  5. ↑ бывший сотрудник Российского антидопингового агентства

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Степанова_Юлія_Ігорівна&oldid=43358809