Пєсков Дмитро Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Пєсков
рос. Дмитрий Сергеевич Песков
Дмитро Пєсков
Flag of Russia.svg Прессекретар Президента Російської Федерації
Нині на посаді
На посаді з 22 травня 2012
Президент Володимир Путін
Прем'єр-міністр Дмитро Медведєв
Михайло Мішустін
Попередник Наталя Тімакова
Government.ru logo.svg Прессекретар Голови Уряду РФ
25 квітня 2008 — 22 травня 2012
Президент Дмитро Медведєв
Прем'єр-міністр Володимир Путін
Наступник Наталя Тімакова
Народився 17 жовтня 1967(1967-10-17) (53 роки)
СРСР СРСР, Москва
Відомий як дипломат, політик
Країна СРСР і Росія
Освіта Інститут країн Азії та Африки
МДУ
Батько Сергій Пєсков
У шлюбі з Анастасія Будьонна
Катерина Солоцінська
Тетяна Навка
Діти Миколай
Єлизавета
Мік
Дені
Надія (нар.2014)
Професія дипломат
історик-сходознавець
референт-перекладач
Звання класний чин: Дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу
Нагороди
Орден Дружби
Орден «Знак Пошани» Order Manas3.jpg

Дмитро Сергійович Пєсков (рос. Песков Дмитрий Сергеевич, нар. 17 жовтня 1967(19671017) року) — російський державний діяч та дипломат. Заступник керівника Адміністрації президента РФ — прессекретар президента Російської Федерації з 22 травня 2012 року.[1] Дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу (2005).[2]

Вважається одним із найбільших корупціонерів Росії, за результатами розслідувань Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального.[3] Став символом офіційного лицемірства, державної брехні, цинічного запроданства вищих російських чиновників.

Життєпис[ред. | ред. код]

Пєсков народився 17 жовтня 1967 року в Москві в родині, на той час, студента Сергія Пєскова, згодом — кадрового російського дипломата.[4][5] Журналісти відзначають пробіл в офіційній біографії Пєскова-старшого на початку кар'єри дипломата у два десятки років, що є характерною ознакою співробітників зовнішньої розвідки.

У 1989 році Дмитро Пєсков закінчив Інститут країн Азії та Африки за фахом «історик-сходознавець», «референт-перекладач» (турецька мова).[6]

Кар'єра[ред. | ред. код]

На дипломатичній роботі[ред. | ред. код]

З 1989 року працював у системі Міністерства закордонних справ СРСР.[7]

З 1990 по 1994 рік — черговий референт, аташе, третій секретар посольства СРСР, а потім Російської Федерації в Туреччині. З 1994 року по 1996 рік працював в апараті МЗС Росії. З 1996 року по 2000 рік — другий, потім — перший секретар російського посольства в Туреччини.

У листопаді 1999 року Пєсков вперше став телевізійною персоною: під час візиту Бориса Єльцина на саміт ОБСЄ в Стамбулі Пєсков справив враження на першого президента Росії як перекладач із турецької мови і всі три дні з'являвся разом із Єльциним у кадрах телетрансляцій.[8]

У пресслужбі Путіна[ред. | ред. код]

У 2000 році, після призначення Путіна виконувачем обов'язки президента Російської Федерації та подальшого його обрання президентом, Пєсков був призначений начальником відділу зв'язків зі ЗМІ управління пресслужби адміністрації президента. Пізніше був заступником, першим заступником начальника управління пресслужби президента Росії, заступником прессекретаря президента. За даними ЗМІ, Пєсков виконував також функції перекладача Путіна під час зустрічей останнього з турецькими посадовцями.

У 2003 році курирував святкування 300-річчя Санкт-Петербурга.

9 квітня 2004 року Пєскова було призначено першим заступником прессекретаря президента РФ (на той час — Олексія Громова). На новій посаді Пєсков, за словами Громова, повинен був займатися інформаційно-координаційною роботою, тобто забезпечувати апаратну взаємодію президентської пресслужби з органами виконавчої влади. Додатково за ним закріплювалися підготовка великих інформаційних проектів, організація великих пресконференцій та телевізійних «прямих ліній» президента, а також взаємодія з іноземними журналістами. Крім того, як зазначали ЗМІ, з цього часу Пєсков отримав право озвучувати позицію глави держави з того чи того питання.

У лютому 2008 року був обраний головою ради директорів МДТРК «Світ».

Прессекретар голови уряду Росії[ред. | ред. код]

23 квітня 2008 року Путін своїм указом ввів посаду прессекретаря голови уряду Росії в ранзі заступника керівника апарату кабміну. Одночасно з цим він звільнив Пєскова від займаної останнім на той час посади. 25 квітня 2008 року Пєсков призначений прессекретарем голови уряду Росії. У травні 2008 року на посаді прем'єр-міністра Росії був затверджений Володимир Путін, відповідно, Пєсков став його прессекретарем.[7]

У липні 2006 року керував інформаційним висвітленням участі Путіна в саміті G-8 в Санкт-Петербурзі, у вересні 2012 року в саміті Азіатсько-Тихоокеанського форуму економічного співробітництва у Владивостоці.

У травні 2009 року Пєсков був включений до складу Ради з розвитку вітчизняної кінематографії при уряді РФ. Повідомлялося, що новий орган під головуванням прем'єр-міністра Путіна «розглядатиме і готуватиме пропозиції щодо державної підтримки виробництва, прокату, показу вітчизняної кінопродукції та її поширення за кордоном».

Прессекретар президента Росії[ред. | ред. код]

У березні 2012 року Путін здобув чергову перемогу на виборах глави РФ, після чого втретє зайняв пост президента Росії (на посаді з травня того ж року).

З 22 травня 2012 року Пєсков — заступник керівника Адміністрації президента Російської Федерації — Прессекретар президента Росії.[9]

З літа 2012 року Пєсков почав курирувати нове управління Кремля з громадських зв'язків. Нова структура в адміністрації президента координувала інформаційну роботу органів держвлади, міністерств, відомств як у країні, так і за кордоном. Управління також займалося питаннями інвестиційної привабливості Росії, а також брало участь в інформаційному супроводі Олімпіади в Сочі.

У вересні 2012 року Пєсков керував інформаційним висвітленням участі Путіна на саміті Азіатсько-Тихоокеанського форуму економічного співробітництва у Владивостоці.

У жовтні 2016 року Пєсков, набувши за 16 років у Кремлі значної апаратної ваги та досвіду в зовнішньополітичних справах, розглядався як один з можливих кандидатів на пост помічника президента РФ з міжнародних питань, який нині посідає Юрій Ушаков, чия кар'єра у зв'язку з віком наближається до фіналу.[10]

Лікування від коронавірусу[ред. | ред. код]

12 травня 2020 року ЗМІ повідомили, що він із жінкою Тетяною Навкою заразився коронавірусом.[11] Вони лікувалися в лікарні. Пєсков заразив жінку.

Деталі[ред. | ред. код]

Пєсков володіє турецькою, арабською та англійською мовами. Захоплюється тенісом, лижами, бігом.[12] Згідно з опублікованою податковою декларацією, дохід Пєскова за 2010 рік склав більше 3 мільйонів рублів[7]. Пєсков хронічно страждає астмою, не раз перебував у небезпечному для життя стані.[8]

У санкційні списки Євросоюзу та США Пєсков, на відміну від більшості найближчих соратників Путіна, включений не був. В період дії санкцій проти Росії за збройну агресію проти України не раз виїжджав у країни НАТО на відпочинок та як вболівальник — на спортивні змагання.[13]

З березня 2014 року — голова опікунської ради Російської шахової федерації.[14] Член президії Російської ради з міжнародних справ.

Статки[ред. | ред. код]

Родина Пєскових відома схильністю до роскоші, люблять подорожувати приватними літаками, прогулюватися на конях.[15] Пєсков із своєю третьої жінкою Навкою мешкають під Москвою у будинку за 1 млрд рублів. Син Микола Чоуз відомий тим, що регулярно перевищує швидкість на власних елітних авто. Тільки за 2017 рік він отримав 116 штрафів на загальну суму 41000 рублів.[16][3]

У 2017 році родина Пєскова заробила більше, ніж президент Росії Путін, причому більшу частину заробленого записали на Тетяну Навку — 200 млн рублів, із такими статками сім'я Пєскових стала найбагатшою із топ-чиновників РФ, якщо приймати до уваги лише офіційні декларації. [17]

На сім'ї числиться кілька елітних авто:[16][3][17]

Крім того, за Дмитром Сергійовичем числиться дві квартири у Москві і ще одна частково.[17]

Корупційні розслідування[ред. | ред. код]

Про корупційні зв'язки та оборудки неодноразово писав Олексій Навальний, очільник Фонду боротьби із корупцією в РФ.[18]

Так, його колишня жінка Катерина Солоницька купила елітну квартиру в центрі Парижа за 2 млн євро, походження яких невідоме.[19][20]

Весільну подорож із теперішньою жінкою, Тетяною Навкою, Пєсков провів на найдорожчій яхті у світі за 27 млн рублів за тиждень.[19][21] Яхту Пєскову оплатив син російського мільярдера Зіявудіна Магомедова.[22]

Крім того, він володіє будинком за 1 млрд рублів та годинником за 37 млн рублів.[19][23] Колекція елітних годинників Пєскова ще в 2015 році коштувала в сукупності $ 154000 або 9 500 000 рублів, що перевищує річну зарплату Пєскова.[24] Пояснюючи наявність дорогого годинна Пєсков збрехав, що йому його подарувала Навка, але журналісти виявили, що він одягав його раніше.[25]

Син-гульвіса[ред. | ред. код]

Син Пєскова, Микола Чоулз, від першої жінки Анастасії Будьонної відомий тим, що має кримінальне минуле і веде розкішний спосіб життя, при цьому будучи офіційно безробітним.[26][27] Двічі був засуджений у Великій Британії за пограбування (вкрав мобільний і гроші).[28][3][29]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лица ∙ Справочник ∙ Президент России. Президент России. Процитовано 2015-12-21. (рос.)
  2. Указ Президента РФ от 29 января 2005 г., № 101 «О присвоении квалификационного разряда Маркову О. А. и Пескову Д. С.»(рос.)
  3. а б в г Нове розслідування Навального присвячено синові прессекретаря Путіна, Дойче Велль, 18.08.2017
  4. Песков Дмитрий Сергеевич — Биография — БД «Лабиринт»(рос.)
  5. Дмитрий Песков — биография, фото, новости, «Ведомости» Архівовано 9 жовтень 2014 у Wayback Machine.(рос.)
  6. Биография Дмитрия Пескова | РИА Новости(рос.)
  7. а б в Lenta.ru: : Песков, Дмитрий
  8. а б Соловьёва, Ксения (2014-09-11). Екатерина Пескова: «Я думала, Дима другой». Tatler. Процитовано 2015-02-02. (рос.)
  9. Указ президента Российской Федерации от 22.05.2012 № 691 «О заместителе руководителя Администрации президента Российской Федерации — пресс-секретаре президента Российской Федерации» Архівовано 11.11.2013, у Wayback Machine.(рос.)
  10. Юрий Ушаков собирает свой дипломат. У Владимира Путина может смениться помощник по международным вопросам. Коммерсантъ. 2016-10-12. Процитовано 2016-10-12. (рос.)
  11. Дружина Пєскова: Олімпійська чемпіонка з України заразилася коронавірусом, Еспресо, 12 травня 2020
  12. Захарова, Песков и Греф на забеге ПМЭФ. Gazeta.ru. 2016-06-17. Процитовано 2016-10-27. (рос.)
  13. Decision 2014/145/CFSP
  14. Дмитрий Песков избран председателем попечительского совета Российской шахматной федерации// ИТАР-ТАСС, 12 марта 2014
  15. а б Без работы, но с «Теслой»: откуда у сына Дмитрия Пескова дорогие машины и предметы роскоши, Крым. Реалии, 18 августа 2017
  16. а б Навальный нашел у Пескова сына-миллионера с криминальным прошлым, Сноб.ру, 17 августа 2017
  17. а б в Родина Пєскова заробила більше, ніж доходи Путіна й Медвєдєва разом узяті, ТСН, 13 квітня 2018
  18. Новенький дом пресс-секретаря Пескова. Скромно — 470 миллионов рублей, Навальный, 17.09.2015
  19. а б в Навальний розповів про квартиру колишньої дружини Пєскова в Парижі, Укрінформ, 21.12.2017
  20. Песков прокомментировал расследование Навального о квартире в Париже за 1,7 миллиона евро, Сноб.ру, 22 декабря 2017
  21. Яхта Пєскова. Черговий скандал довкола прессекретаря Путіна, Корреспондент.net, 18 серпня 2015
  22. Навальний оприлюднив докази оплати «яхти Пєскова» російським бізнесменом, Еспресо, 26 серпня 2015
  23. Официальные извинения Дмитрию Пескову и Татьяне Навке, ФБК, 18 сентября 2015
  24. Навальний показав колекцію елітних годинників Пєскова, Ваші новини, 3.08.15
  25. Пєсков заплутався у показах щодо коштовного годинника, Еспресо, 2 СЕРПНЯ, 2015
  26. Не хочу бачити: Пєсков відреагував на розслідування про заможне життя свого безробітного сина, УНІАН, 30 серпня 2017
  27. Сын Пескова: из английской тюрьмы в российскую элиту, Ютуб, 17 серпня 2017
  28. Навальный нашел у Пескова сына-миллионера с криминальным прошлым, Сноб.ру, 17 августа 2017
  29. Навальний розповів про мільйони сина Пєскова (оновлено), Лівий берег, 17 серпня 2017

Посилання[ред. | ред. код]