Пєсков Дмитро Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Пєсков
Дмитро Пєсков

Flag of Russia.svg Прес-секретар Президента РФ
Нині на посаді
На посаді з22 травня 2012
Президент  В. Путін
Прем'єр-міністр  Д. Медведєв
ПопередникНаталя Тімакова

Час на посаді:
25 квітня 2008 — 22 травня 2012
ПрезидентД. Медведєв
В. Путін
Прем'єр-міністр  В. Путін
НаступникНаталя Тімакова

Народився17 жовтня 1967(1967-10-17) (50 років)
СРСР СРСР, Москва
ОсвітаІнститут країн Азії та Африки
МДУ
БатькоСергій Пєсков
ДружинаАнастасія Будьонна
Катерина Солоцінська
Тетяна Навка
ДітиМиколай
Єлизавета
Мік
Дені
Надія (нар.2014)
Професіядипломат
історик-сходознавець
референт-перекладач
Нагороди
Орден Дружби
Орден «Знак Пошани» Order Manas3.jpg
Почесні званняДійсний державний радник Російської Федерації 1 класу

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Пєсков Дмитро Сергійович (рос. Песков Дмитрий Сергеевич; нар. 17 жовтня 1967 року) — російський державний діяч та дипломат. Прес-секретар Президента Російської Федерації з 22 травня 2012 року.[1] Дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу (2005).[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Пєсков народився 17 жовтня 1967 року в Москві в родині, на той час, студента Сергія Пєскова, згодом — кадрового російського дипломата.[3][4]

У 1989 році Дмитро Пєсков закінчив Інститут країн Азії та Африки за фахом «історик-сходознавець», «референт-перекладач».[5]

Кар'єра[ред. | ред. код]

На дипломатичній роботі[ред. | ред. код]

З 1989 року працював в системі Міністерства закордонних справ СРСР.[6]

З 1990 по 1994 рік — черговий референт, аташе, третій секретар посольства СРСР, а потім Російської Федерації в Туреччині. З 1994 року по 1996 рік працював в апараті МЗС Росії. З 1996 року по 2000 рік — другий, потім — перший секретар російського посольства в Туреччини.

У листопаді 1999 року Пєсков вперше став телевізійної персоною: під час візиту Бориса Єльцина на саміт ОБСЄ в Стамбулі Пєсков справив враження на першого президента Росії як перекладач з турецької мови і всі три дні з'являвся разом з Єльциним в кадрах телетрансляцій.[7]

В прес-службі Путіна[ред. | ред. код]

У 2000 році, після призначення Путіна виконуючим обов'язки президента та подальшого його обрання президентом, Пєсков був призначений начальником відділу по зв'язках із ЗМІ управління прес-служби адміністрації президента. Пізніше був заступником, першим заступником начальника Управління прес-служби президента Росії, заступником прес-секретаря президента. За даними ЗМІ, Пєсков виконував також функції перекладача Путіна під час зустрічей останнього з турецькими посадовцями.

У 2003 році курирував святкування 300-річчя Санкт-Петербурга.

9 квітня 2004 року Пєскова було призначено першим заступником Олексія Громова (на той час прес-секретаря президента РФ). На новій посаді Пєсков, за словами Громова, повинен був займатися інформаційно-координаційною роботою, тобто забезпечувати апаратну взаємодію президентської прес-служби з органами виконавчої влади. Додатково за ним закріплювалися підготовка великих інформаційних проектів, організація великих прес-конференцій та телевізійних «прямих ліній» президента, а також взаємодія з іноземними журналістами. Крім того, як зазначали ЗМІ, з цього часу Пєсков отримав право озвучувати позицію глави держави з того чи іншого питання.

У лютому 2008 року був обраний головою ради директорів МДТРК «Світ».

Прес-секретар голови Уряду Росії[ред. | ред. код]

23 квітня 2008 року Путін своїм указом ввів посаду прес-секретаря голови уряду Росії в ранзі заступника керівника апарату кабміну. Одночасно з цим він звільнив Пєскова від займаної останнім на той час посади. 25 квітня 2008 року Пєсков призначений прес-секретарем голови уряду Росії. У травні 2008 року на посаді прем'єр-міністра Росії був затверджений Володимир Путін, відповідно, Пєсков став його прес-секретарем.[6]

У липні 2006 року керував інформаційним висвітленням участі Путіна в саміті G-8 в Санкт-Петербурзі, у вересні 2012 року в саміті Азіатсько-Тихоокеанського форуму економічного співробітництва у Владивостоці.

У травні 2009 року Пєсков був включений до складу Ради з розвитку вітчизняної кінематографії при уряді РФ. Повідомлялося, що новий орган під головуванням прем'єр-міністра Путіна «розглядатиме і готуватиме пропозиції щодо державної підтримки виробництва, прокату, показу вітчизняної кінопродукції та її поширення за кордоном».

Прес-секретар президента Росії[ред. | ред. код]

В березні 2012 року Путін здобув чергову перемогу на виборах глави РФ, після чого в третій раз зайняв пост президента Росії (на посаді з травня того ж року).

З 22 травня 2012 року Пєсков — Заступник керівника Адміністрації президента Російської Федерації — Прес-секретар президента Росії.[8]

З літа 2012 року Пєсков почав курирувати нове управління Кремля з громадських зв'язків. Нова структура в адміністрації президента координувала інформаційну роботу органів держвлади, міністерств, відомств як в країні, так і за кордоном. Управління також займалося питаннями інвестиційної привабливості Росії, а також брало участь в інформаційному супроводі Олімпіади в Сочі.

У вересні 2012 року Пєсков керував інформаційним висвітленням участі Путіна на саміті Азіатсько-Тихоокеанського форуму економічного співробітництва у Владивостоці.

У жовтні 2016 року Пєсков, придбавши за 16 років в Кремлі значну апаратну вагу та досвід у зовнішньополітичних справах, розглядався як один з можливих кандидатів на пост помічника президента РФ з міжнародних питань, що нині курується Юрієм Ушаковим, кар'єра якого в зв'язку з віком наближається до фіналу.[9]

Деталі[ред. | ред. код]

Пєсков володіє турецькою, арабською та англійською мовами. Захоплюється тенісом, лижами, бігом.[10] Згідно з опублікованою податковою декларацією, дохід Пєскова за 2010 рік склав більше 3 мільйонів рублів[6]. Пєсков хронічно страждає астмою, не раз перебував у небезпечному для життя стані.[7]

У санкційні списки Євросоюзу та США Пєсков, на відміну від більшості найближчих соратників Путіна, включений не був. В період дії санкцій проти Росії за Російської збройної агресії проти України не раз виїжджав у країни НАТО на відпочинок та як вболівальник на спортивні змагання.[11]

З березня 2014 року — голова опікунської ради Російської шахової федерації.[12] Член президії Російської ради з міжнародних справ.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лица ∙ Справочник ∙ Президент России. Президент России. Процитовано 2015-12-21. (рос.)
  2. Указ Президента РФ от 29 января 2005 г., № 101 «О присвоении квалификационного разряда Маркову О. А. и Пескову Д. С.»(рос.)
  3. Песков Дмитрий Сергеевич — Биография — БД «Лабиринт»(рос.)
  4. Дмитрий Песков — биография, фото, новости, «Ведомости»(рос.)
  5. Биография Дмитрия Пескова | РИА Новости(рос.)
  6. а б в Lenta.ru: : Песков, Дмитрий
  7. а б Соловьёва, Ксения (2014-09-11). Екатерина Пескова: «Я думала, Дима другой». Tatler. Процитовано 2015-02-02. (рос.)
  8. Указ президента Российской Федерации от 22.05.2012 № 691 «О заместителе руководителя Администрации президента Российской Федерации — пресс-секретаре президента Российской Федерации»(рос.)
  9. Юрий Ушаков собирает свой дипломат. У Владимира Путина может смениться помощник по международным вопросам. Коммерсантъ. 2016-10-12. Процитовано 2016-10-12. (рос.)
  10. Захарова, Песков и Греф на забеге ПМЭФ. Gazeta.ru. 2016-06-17. Процитовано 2016-10-27. (рос.)
  11. Decision 2014/145/CFSP
  12. Дмитрий Песков избран председателем попечительского совета Российской шахматной федерации// ИТАР-ТАСС, 12 марта 2014

Посилання[ред. | ред. код]