Пєсков Дмитро Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Пєсков
Дмитро Пєсков

Нині на посаді
На посаді з22 травня 2012
Президент  Володимир Путін
Прем'єр-міністр  Дмитро Медведєв
ПопередникНаталя Тімакова

Час на посаді:
25 квітня 2008 — 22 травня 2012
ПрезидентДмитро Медведєв
Прем'єр-міністр  Володимир Путін
НаступникНаталя Тімакова

Народився17 жовтня 1967(1967-10-17) (52 роки)
СРСР СРСР, Москва
ОсвітаІнститут країн Азії та Африки
МДУ
БатькоСергій Пєсков
ДружинаАнастасія Будьонна
Катерина Солоцінська
Тетяна Навка
ДітиМиколай
Єлизавета
Мік
Дені
Надія (нар.2014)
Професіядипломат
історик-сходознавець
референт-перекладач
Званнякласний чин: Дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу
Нагороди
Орден Дружби
Орден «Знак Пошани» Order Manas3.jpg

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Дмитро Сергійович Пєсков (рос. Песков Дмитрий Сергеевич, нар. 17 жовтня 1967(19671017) року) — російський державний діяч та дипломат. Заступник керівника адміністрації президента РФ — прессекретар президента Російської Федерації з 22 травня 2012 року.[1] Дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу (2005).[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Пєсков народився 17 жовтня 1967 року в Москві в родині, на той час, студента Сергія Пєскова, згодом — кадрового російського дипломата.[3][4] Журналісти відмічають пробіл в офіційній біографії Пєскова-старшого на початку кар'єри дипломата у два десятки років, що є характерною ознакою співробітників зовнішньої розвідки.

У 1989 році Дмитро Пєсков закінчив Інститут країн Азії та Африки за фахом «історик-сходознавець», «референт-перекладач».[5]

Кар'єра[ред. | ред. код]

На дипломатичній роботі[ред. | ред. код]

З 1989 року працював в системі Міністерства закордонних справ СРСР.[6]

З 1990 по 1994 рік — черговий референт, аташе, третій секретар посольства СРСР, а потім Російської Федерації в Туреччині. З 1994 року по 1996 рік працював в апараті МЗС Росії. З 1996 року по 2000 рік — другий, потім — перший секретар російського посольства в Туреччини.

У листопаді 1999 року Пєсков вперше став телевізійної персоною: під час візиту Бориса Єльцина на саміт ОБСЄ в Стамбулі Пєсков справив враження на першого президента Росії як перекладач з турецької мови і всі три дні з'являвся разом з Єльциним в кадрах телетрансляцій.[7]

У пресслужбі Путіна[ред. | ред. код]

У 2000 році, після призначення Путіна виконувачем обов'язки президента Російської Федерації та подальшого його обрання президентом, Пєсков був призначений начальником відділу зв'язків зі ЗМІ управління пресслужби адміністрації президента. Пізніше був заступником, першим заступником начальника управління пресслужби президента Росії, заступником прессекретаря президента. За даними ЗМІ, Пєсков виконував також функції перекладача Путіна під час зустрічей останнього з турецькими посадовцями.

У 2003 році курирував святкування 300-річчя Санкт-Петербурга.

9 квітня 2004 року Пєскова було призначено першим заступником прессекретаря президента РФ (на той час — Олексія Громова ). На новій посаді Пєсков, за словами Громова, повинен був займатися інформаційно-координаційною роботою, тобто забезпечувати апаратну взаємодію президентської пресслужби з органами виконавчої влади. Додатково за ним закріплювалися підготовка великих інформаційних проектів, організація великих пресконференцій та телевізійних «прямих ліній» президента, а також взаємодія з іноземними журналістами. Крім того, як зазначали ЗМІ, з цього часу Пєсков отримав право озвучувати позицію глави держави з того чи іншого питання.

У лютому 2008 року був обраний головою ради директорів МДТРК «Світ».

Прессекретар голови Уряду Росії[ред. | ред. код]

23 квітня 2008 року Путін своїм указом ввів посаду прессекретаря голови уряду Росії в ранзі заступника керівника апарату кабміну. Одночасно з цим він звільнив Пєскова від займаної останнім на той час посади. 25 квітня 2008 року Пєсков призначений прессекретарем голови уряду Росії. У травні 2008 року на посаді прем'єр-міністра Росії був затверджений Володимир Путін, відповідно, Пєсков став його прессекретарем.[6]

У липні 2006 року керував інформаційним висвітленням участі Путіна в саміті G-8 в Санкт-Петербурзі, у вересні 2012 року в саміті Азіатсько-Тихоокеанського форуму економічного співробітництва у Владивостоці.

У травні 2009 року Пєсков був включений до складу Ради з розвитку вітчизняної кінематографії при уряді РФ. Повідомлялося, що новий орган під головуванням прем'єр-міністра Путіна «розглядатиме і готуватиме пропозиції щодо державної підтримки виробництва, прокату, показу вітчизняної кінопродукції та її поширення за кордоном».

Прессекретар президента Росії[ред. | ред. код]

У березні 2012 року Путін здобув чергову перемогу на виборах глави РФ, після чого в третій раз зайняв пост президента Росії (на посаді з травня того ж року).

З 22 травня 2012 року Пєсков — заступник керівника Адміністрації президента Російської Федерації — Прессекретар президента Росії.[8]

З літа 2012 року Пєсков почав курирувати нове управління Кремля з громадських зв'язків. Нова структура в адміністрації президента координувала інформаційну роботу органів держвлади, міністерств, відомств як в країні, так і за кордоном. Управління також займалося питаннями інвестиційної привабливості Росії, а також брало участь в інформаційному супроводі Олімпіади в Сочі.

У вересні 2012 року Пєсков керував інформаційним висвітленням участі Путіна на саміті Азіатсько-Тихоокеанського форуму економічного співробітництва у Владивостоці.

У жовтні 2016 року Пєсков, придбавши за 16 років в Кремлі значну апаратну вагу та досвід у зовнішньополітичних справах, розглядався як один з можливих кандидатів на пост помічника президента РФ з міжнародних питань, що нині курується Юрієм Ушаковим, кар'єра якого в зв'язку з віком наближається до фіналу.[9]

Деталі[ред. | ред. код]

Пєсков володіє турецькою, арабською та англійською мовами. Захоплюється тенісом, лижами, бігом.[10] Згідно з опублікованою податковою декларацією, дохід Пєскова за 2010 рік склав більше 3 мільйонів рублів[6]. Пєсков хронічно страждає астмою, не раз перебував у небезпечному для життя стані.[7]

У санкційні списки Євросоюзу та США Пєсков, на відміну від більшості найближчих соратників Путіна, включений не був. В період дії санкцій проти Росії за збройну агресію проти України не раз виїжджав у країни НАТО на відпочинок та як вболівальник — на спортивні змагання.[11]

З березня 2014 року — голова опікунської ради Російської шахової федерації.[12] Член президії Російської ради з міжнародних справ.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лица ∙ Справочник ∙ Президент России. Президент России. Процитовано 2015-12-21. (рос.)
  2. Указ Президента РФ от 29 января 2005 г., № 101 «О присвоении квалификационного разряда Маркову О. А. и Пескову Д. С.»(рос.)
  3. Песков Дмитрий Сергеевич — Биография — БД «Лабиринт»(рос.)
  4. Дмитрий Песков — биография, фото, новости, «Ведомости» Архівовано 9 жовтень 2014 у Wayback Machine.(рос.)
  5. Биография Дмитрия Пескова | РИА Новости(рос.)
  6. а б в Lenta.ru: : Песков, Дмитрий
  7. а б Соловьёва, Ксения (2014-09-11). Екатерина Пескова: «Я думала, Дима другой». Tatler. Процитовано 2015-02-02. (рос.)
  8. Указ президента Российской Федерации от 22.05.2012 № 691 «О заместителе руководителя Администрации президента Российской Федерации — пресс-секретаре президента Российской Федерации» Архівовано 11.11.2013, у Wayback Machine.(рос.)
  9. Юрий Ушаков собирает свой дипломат. У Владимира Путина может смениться помощник по международным вопросам. Коммерсантъ. 2016-10-12. Процитовано 2016-10-12. (рос.)
  10. Захарова, Песков и Греф на забеге ПМЭФ. Gazeta.ru. 2016-06-17. Процитовано 2016-10-27. (рос.)
  11. Decision 2014/145/CFSP
  12. Дмитрий Песков избран председателем попечительского совета Российской шахматной федерации// ИТАР-ТАСС, 12 марта 2014

Посилання[ред. | ред. код]