Стршела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стршела чеськ. Střela
Стршела біля Піплова млину перед впадінням до Бероунки
50°0′46.350000100004″ пн. ш. 12°56′55.345200100002″ сх. д. / 50.01288° пн. ш. 12.94871° сх. д. / 50.01288; 12.94871
Витікбіля селища Прахомети (нижній) чеськ. Prachomety)
• координати50°0′46.350000100004″ пн. ш. 12°56′55.345200100002″ сх. д. / 50.01288° пн. ш. 12.94871° сх. д. / 50.01288; 12.94871
• висота, м683
Гирлозліва в Бероунку
• координати49.9144444° пн. ш. 13.5297222° сх. д. / 50° пн. ш. 14° сх. д. / 50; 14
БасейнАтлантичний океан, Північне море, Ельба, Влтава, Бероунка
Країни:Чехія Чехія
РегіонКарловарський край, Пльзенський край
Довжина101,6 км
Площа басейну:921,8 км²
Середньорічний стік3,20 м³/с
Притоки:

Ліві

  • Útvinský potok
  • Přílezský potok
  • Číhanský potok
  • Bochovský potok
  • Jesínecký potok
  • Ratibořský potok
  • Velká Trasovka (též Malá Střela)
  • Balkovský potok
  • Mladotický potok
  • Hradišťský potok
  • Žebnický potok (též Táhlíček)
  • Hlubočice
  • Nebřežinský potok
  • Čečínský potok
  • Kralovický potok

'Праві

  • Toužimský potok
  • Luhovský potok
  • Borecký potok
  • Manětínský potok
  • Křečovský potok
  • Chladná
  • Lomanský potok (též Draženský potok)
  • Kaznějovský potok
  • U Studánek
  • Bertinský potok (Dolec)
Водойми в русліŽlutice Reservoird
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Стршела або Стріла (чеськ. Střela, нім. Schnella) — річка в західній Богемії, відома насамперед своєю глибокою каньйоноподібною долиною. Довжина струмка 101,6 км[2]. Площа водозбірного басейну становить 921,8 км²[3].

Назва

[ред. | ред. код]

Назва річки нібито походить від легенди, згідно з якою князь застрелив крука, зграя якого потривожила княже полювання. У шлунку крука був захований зачарований самоцвіт, яким якийсь незнайомець своєю магічною силою знищив зграю воронів, що прокляли замок на високій скелі над річкою. На ознаменування цієї події замок був названий Вороновим каменем (нім. Rabenstein), а річка — на честь cтріли принца[4]. Також у минулому використовувалися назви Лососніце (чеськ. Lososnice), Сагіта чеськ. Sagitta (Шип чеськ. Šíp,, Шипка чеськ. Šipka/чеськ. Schipka), Шинка нім. Schinka та Шнелла нім. Schnella.

Хід течії

[ред. | ред. код]

Стршела бере початок у Прахометі біля підніжжя пагорба Прахомет (780 м над рівнем моря) у Тепельській верховині біля Тоужіму[de], протікає плато в меандрах Заплави, протікає через Жлутицьке водосховище, Жлутиці, нижче Чіше все глибше врізається в місцевість і набуває характеру хижого потоку, в околицях Рабштейна над Стршелою утворює характерний каньйон, над містечком Пласи течія знову заспокоюється і впадає зліва біля Лібліна в Бероунку. Перепад висот між джерелом і гирлом 413,95 м.

Витік Стршели порушено сучасними меліоративними втручаннями в територію та зарегулюванням стоку (частина стоку є затрублена), географічне джерело розташоване на південно-західній околиці Прахомета (50°00'26"N, 12°56'58"E, 705 м над рівнем моря), проте нижнє джерело на східній околиці Прахомета (683 м над рівнем моря) є набагато більш відомим, а також більш повноводним.

Водний режим

[ред. | ред. код]

Басейн Стрелі розташований на території з низькою середньорічною кількістю опадів, річка має більший стік навесні, а влітку він дуже низький. Багато приток і сама верхня течія можуть повністю пересихати в екстремально посушливі роки. Так сталося, наприклад, у 2015 році[5].У цей період для забезпечення мінімального стоку в середній і нижній течії використовується Жлутицьке водосховище, головним призначенням якого є накопичення сирої води для місцевих очисних споруд[6]. Середньорічний стік у гирлі 3,20 м³/с, питома витрата 3,47 л/с.

Середній багаторічний стік Стршели (м³/с) на станції Пласи за місяцями:[7]

Основні профілі:[8][9][10]

розташування річний кілометр площа басейну середня швидкість потоку (Qa) середній стік зі сторіччя (Q100)
Жлутиці (водосховище Жлутиці) 68,30 215,70 км² 1,05 м³/с 110 м³/с
Чіхоржіце 52,67 393,36 км² 1,87 м³/с 174 м³/с
Пласи 16,30 773,83 км² 2,99 м³/с 256 м³/с

Використання

[ред. | ред. код]

Верхня частина потоку з водоймою Жлутиці використовується як джерело питної води для великої території від Жатця до Штрібро. Рівень води і висотний профіль течії не дозволяють отримати більший приріст гідроелектроенергії, але є кілька малих гідроелектростанцій, найбільша з яких розташована у Жлутицях (219 кВт). У минулому на річці працювало кілька невеликих водяних млинів і лісопилок.

Водопостачання

[ред. | ред. код]

Є ряд проточних ставків, особливо у верхній течії (наприклад, Vacek, Mlýnský, Podzámecký, Na Soutoku). На річці є два дамбових водосховища:

  • Жлутицьке водосховище – водосховище, побудоване в 1965–1968 роках загальною площею 167,39 га
  • Водосховище Plasy.

Водний туризм

[ред. | ред. код]

Найбільш привабливим і відомим для водного туризму є нижній, близько 60 км, відрізок течії від Жлутицького водосховища. Течія тут судноплавна лише у виняткових випадках[11], з більшою швидкістю течії, принаймні 4 м³/с (також використовується скидання води з водосховища Жлутицької греблі). Верхня судноплавна ділянка має характер швидкоплинної звивистої заплави (ZW B-C). Від Чиші пороги з кам’янистим до валунистого русла шириною 5–8 м поступово набувають хижого характеру. Найбільші пороги розташовані нижче Рабштейна (WW l-ll). Нижче Пласів скелясті пороги зменшуються, і річка впадає в лісисту долину без доріг і людських поселень[12]. Дамб небагато, деякі широкі і прохідні.

Млини

[ред. | ред. код]

Млини в порядку течії річки:

Зображення

[ред. | ред. код]
  • Виток Стршели (нижній)
    Виток Стршели (нижній)
  • Річка біля Жлутиць
    Річка біля Жлутиць
  • Стршела біля монастиря у Пласах
    Стршела біля монастиря у Пласах
  • Впадіння Стршели (справа) в Бероунку
    Впадіння Стршели (справа) в Бероунку

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ DIBAVOD — ISSN 0322-8916
  2. ↑ HYDROEKOLOGICKÝ INFORMAČNÍ SYSTÉM VÚV TGM – Střela
  3. ↑ Hydrologický seznam podrobného členění povodí vodních toků ČR (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 11 травня 2023.
  4. ↑ Otomar Dvořák, Marie Holečková. Havraní kámen z řeky Střely. — Beroun : Nakladatelství MH, 2007. — С. 6. — ISBN 80-86720-31-4.
  5. ↑ Povodí Vltavy – Informační zpráva o mimořádných vodních stavech a suchu na vodních tocích a vodních dílech ve správě státního podniku Povodí Vltavy
  6. ↑ VD Žlutice
  7. ↑ Povodí Vltavy – Vodohospodářská bilance v dílčím povodí Berounky za rok 2015 (str. 55)
  8. ↑ Evidenční list hlásného profilu stanice VD Žlutice[недоступне посилання з 24.04.2020 — копія]
  9. ↑ Evidenční list hlásného profilu stanice Čichořice[недоступне посилання з 24.04.2020 — копія]
  10. ↑ Evidenční list hlásného profilu stanice Plasy[недоступне посилання з 24.04.2020 — копія]
  11. ↑ Střela – vodácký průvodce
  12. ↑ Dolní Střela – vodácký průvodce


Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Стршела