Сухінін Дмитро Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Сухінін
Загальна інформація
Громадянство Україна
Народження15 червня 1987(1987-06-15) (37 років)
м. Харків, УРСР
Зріст196 см
Вага94 кг
Спорт
КраїнаУкраїна
Вид спортуволейбол
Клуб«Дніпро»
Статус професіоналамайстер спорту України

Дмитро Ігорович Сухінін (нар. 6 червня 1987, м. Харків, УРСР) — український волейболіст, догравальник, гравець «Дніпра». Колишній гравець збірної України, майстер спорту України. Брат Віталія Сухініна.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 6 червня 1987 року в Харкові. Брат — Віталій Сухінін.

Волейболом займається з 12 років. Перша тренерка — Любов Оренко.

Виступав за «Локомотив-2» (Харків), «Локомотив» (Харків), «Будівельник-Динамо-Буковина» (Чернівці, 2005—2008 роки[джерело?]), 2006—2007 — хмельницький «Новатор»[1], з 2008 — за «Імпексагро Спорт Черкаси».

У сезоні 2015—2016 грав у складі дніпропетровського «Дніпра», у сезоні 2016—2017 — білоруського «Шахтаря» (Солігорськ)[2], у сезоні 2017—2018 — чернігівського «Буревісника». У 2018—2020 роках грав за клуб «МХП-Вінниця» (смт Тростянець[3]), у сезоні 2020—2021 — за СК «Епіцентр-Подоляни». У сезоні 2021—2022 знову захищає барви «Дніпра» з однойменного міста[4][5].

Грав за молодіжну і національну збірні України.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • 1 чемпіон України,
  • володар Кубка України,
  • 2 срібний призер Кубка України (2008, «Імпексагро Спорт Черкаси»),
  • 1 чемпіон Білорусі,
  • переможець вищої ліги, срібний і бронзовий призер другого дивізіону.

Європейська конфедерація волейболу (ЄКВ) підбила статистичні підсумки другого раунду (24 команди, 6 груп) відбору до волейбольного Євро-2015. Гравець «Фаворита» (Лубни) Дмитро Сухінін, дебютант збірної України, став лідером у номінації «Best Spiker» (Кращий нападаючий) — KILLING SPIKE («Смертельний» атакуючий удар) з найвищим відсотком атакуючих ударів — 71,15 % (52 атаки, 37 — результативних). На другому місці — Ален Паєнк (Словенія) — 69,57 % (46/32), на третьому Мустафа Коч (Туреччина) — 67,57 % (37/25), на четвертому — Андреас Таквам (Норвегія) — 66,38 % (116/77), на п'ятому — Микола Рудницький (Україна) — 63,01 % (73/46)[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Новатор» фінішував на третій сходинці [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.]. — 2007. — 1 травня.
  2. Дмитрий СУХИНИН: "Я избавился от неизвестного мне и врачам недуга". Волейбол в Україні - volleyball.ua (англ.). 22 липня 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  3. Інформація про команду [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].
  4. Дмитро Сухінін поповнив склад ВК «Дніпро» [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
  5. 7 Сухінін Дмитро [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
  6. Черчатий І. Дмитро Сухінін став кращим атакувальним гравцем Європи! [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Полтавщина Спорт. — 2014. — 26 травня.

Посилання

[ред. | ред. код]