Солігорськ

	місто Солігорськ; біл. Салігорск
Транслітерація назви	Salihorsk
Герб міста Солігорськ	flag of Salihorsk Districtd
Основні дані
	52°47′02″ пн. ш. 27°32′33″ сх. д. / 52.784160000027775084° пн. ш. 27.54250000002777909° сх. д.Координати: 52°47′02″ пн. ш. 27°32′33″ сх. д. / 52.784160000027775084° пн. ш. 27.54250000002777909° сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Мінська область
Район	Солігорський район
Рада	Солігорський районний виконавчий комітет
Засновано	1958
Перша згадка	1958
Населення	▲106 503
Площа	15 км²
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	223 700
Телефонний код	+375-174
Висота	153 ± 1 м; 148 м
Водний об'єкт	р. Случ; Солігорське водосховище
Етнікон	солігорці
Міста-побратими	див. нижче
День населеного пункту	День шахтаря (остання неділя серпня)
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція	Солігорськ
До Мінська
- фізична	124 км
	Місцева влада
Адреса	вул. Козлова 35, Солігорськ 223707
Вебсторінка	soligorsk.by
Голова райвиконкому	Андрій Леонідович Жайлович
	Солігорськ
	Солігорськ Солігорськ (Білорусь Мінська область)
	Солігорськ у Вікісховищі

Соліго́рськ (біл. Салігорск) — місто, адміністративний центр Солігорського району, Мінська область, Білорусь. Населення становить 106 503 осіб (2016).

Солігорськ — великий промисловий центр Білорусі; Старобінське родовище калійних солей — одне з найбільших в Європі.

Географія[ред. | ред. код]

Розташований на берегах річки Случ і Солигорського водосховища в 137 км від Мінська. Тупикова залізнична станція гілки Слуцьк — Солігорськ.

Історія[ред. | ред. код]

Заснований в 1958 році. Перша назва — Ново-Старобінськ.

Солігорськ виник у зв'язку з відкриттям і промисловою розробкою калійної солі в районі сіл Вишнівка, Покровка, Ковальова Лоза, Теслін, Піщанка. У травні 1958 року було вирішено розпочати будівництво нового комбінату на базі Старобінського родовища і ввести в експлуатацію першу чергу в 1963 році. Будівництво було оголошено Всесоюзним ударним комсомольським будівництвом. Комсомольська організація будівництва налічувала в своїх рядах 1500 осіб.

Станом на 1 січня 1963 року проживало понад 18 тисяч жителів. Указом Президії Верховної Ради БРСР міське селище Солігорськ перетворене в місто.

У 1963 році був зданий в експлуатацію перший калійний комбінат, в 1965 році - другий, в 1969 році - третій, в 1979 році - четвертий, у 2009 році - п'ятий, в 2012 - шостий.

Динаміка чисельності населення[ред. | ред. код]

1989 рік - 69 513 осіб;
1999 рік - 73 275 осіб;
2009 рік - 102 297 осіб;
2012 рік - 103 961 осіб;
2013 рік - 104 745 осіб (станом на липень місяць);
2016 рік - 106 503 осіб.

Промисловість[ред. | ред. код]

Містоутворюючим підприємством є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоруськалій».

Також працюють підприємства: ЗАТ «Солігорський Інститут проблем ресурсозбереження з Дослідним виробництвом», Відкрите акціонерне товариство «Ливарно-механічний завод «Універсал», УПП «Універсал-літ» ВАТ «ЛМЗ Універсал», Унітарне виробниче підприємство "НИВА" С.Г.Романовіча, ЗАТ «Солігорський завод технологічного обладнання», ГО «НВО «Пассат», ТОВ Інститут гірської електротехніки та автоматизації», ТОВ «Пассат».

Легка промисловість представлена фабриками: Відкрите акціонерне товариство «Купалінка», Закрите акціонерне товариство «Калинка».

Харчова промисловість міста: Солігорська філія Відкритого акціонерного товариства «Слуцький сироробний комбінат», Філія «Солігорський хлібозавод» відкритого акціонерного товариства «Борісовхлебпром».

Будівельна галузь: Відкрите акціонерне товариство «Будтрест №3 Ордена Жовтневої Революції»

Освіта[ред. | ред. код]

У місті відкрито 3 гімназії та 10 середніх шкіл.

Також працюють:

Філія БНТУ «Солігорський державний гірничо-хімічний коледж»
Установа освіти «Солігорський державний коледж»
Державна установа освіти «Соціально-педагогічний центр Солігорського району»
Державна установа «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву №1 м. Солігорськ»
Державна установа «Солігорський міський диспансер спортивної медицини»

Медичні заклади[ред. | ред. код]

УЗ «Солігорська центральна районна лікарня»
ДУ «Солігорський зональний центр гігієни та епідеміології»
ДУ «Республіканська лікарня спелеолікування» (проїзд Лісовий, 3)

Культура та мистецтво[ред. | ред. код]

З 1977 року при міському Будинку культури працює художній ансамбль «Іскорка».

У місті працюють:

ДУ «Палац культури м. Солігорська»
ДУО «Солігорська дитяча школа мистецтв»
Солігорський краєзнавчий музей
Державна установа культури «Солігорська районна центральна бібліотека»
ГУК «Культурно-дозвільний центр Солігорського району»
Державна установа освіти «Солігорська дитяча музична школа мистецтв»
ДУО «Солігорська дитяча художня школа мистецтв»

Спорт[ред. | ред. код]

У місті діють спортивні установи:

Державна установа "Солігорська районна дитячо-юнацька спортивна школа з ігрових видів спорту «Шахтар»
Шахтар (волейбольний клуб, Солігорськ)
Шахтар (футбольний клуб, Солігорськ)
Шахтар (хокейний клуб, Солігорськ)
Спортивно-видовищний комплекс м. Солігорська — ковзанка розміром 29×60 м з трибунами на 1759 місць (проєктом передбачена можливість установки на льоду сцени і 540 додаткових місць для проведення видовищних заходів), універсальний спортивний зал розміром 42×24 м з можливістю додавання збірних трибун на 250 місць, хореографічний та тренажерні зали, 2 сауни з басейном, кафе.

Готелі ^[5][ред. | ред. код]

Готель «Нове Полісся» (вул. Козлова, 33)
Готель «Алеся» ВАТ «Білоруськалій» (вул. Леніна, 38)

ЗМІ[ред. | ред. код]

Телерадіомовлення[ред. | ред. код]

У Солігорську веде мовлення радіопрограма «Наше радіо».

Перший солігорський телеканал — СОЛТЭК (Солігорський телевізійний експериментальний канал), працював у 90-х роках у кабельній мережі. Якийсь час телеведучим цього каналу працював Леонід Купрідо.

З січня 1999 року працює державний телеканал СТК (виробниче комунальне унітарне підприємство «Солігорський телевізійний канал»).

Газети[ред. | ред. код]

Газета «Шахцёр» виходить з 20 березня 1931 року.

Газета «Солігорський вісник» виходила з 1 січня 1992 року до 7 березня 2007 року як офіційний друкований орган Солігорського району.

Також випускаються:

Відомча газета «Будівельник Солігорська» трудового колективу ВАТ «Будтрест №3 ордена Жовтневої революції» (перший номер видання був підписаний до друку 1 листопада 1959 року).
Відомча газета «Калійник Солігорська» ВАТ «Білоруськалій» (з січня 1974 року).
Недержавна газета «Лідер-прес» (з вересня 1993 року).

Транспорт[ред. | ред. код]

Пасажирські перевезення здійснює Філія «Автобусний парк №1». Єдиний у Республіці Білорусь парк, який працює цілодобово. Щодня виконується 1200 автобусних рейсів.^[6]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятник шахтарю-першопрохідцю[ред. | ред. код]

Встановлено 28 серпня 1977 року. Розташований на вулиці Козлова, в центрі міста. Автори: архітектори Ткаченко і Блохін, скульптор Геннадій Буралкін. Присвячений працівникам міста — шахтарям. На широкому постаменті - монументальна скульптура. Це фігура шахтаря-першопрохідника, вийшов із забою. Пам'ятник шахтарю-першопрохідцю виготовлений з бетону, всередині він порожній, скульптура облицьована міддю, а техніка облицювання - вибивання по міді. Загальна висота споруди - понад 5 метрів.

Перший камінь[ред. | ред. код]

10 серпня 1958 року біля села Чижевичі пройшов мітинг, присвячений закладці першого символічного каменю нового міста. Зараз цей пам'ятник знаходиться на вул. Ленінського Комсомолу.

Пам'ятник В. І. Леніну[ред. | ред. код]

Пам'ятник виконаний у вигляді бюста встановлено 1980 року на центральній площі міста. Автор: скульптор Бембель Андрій Онуфрійович.

Галерея[ред. | ред. код]

Вид на місто зверху
Будівля суду Солігорського району
Залізничний вокзал
Церква Різдва Богородиці
Костел св. Франциска
Солігорська церква євангелістів «Христос для всіх»
ДК Будівельників
Фонтан у міському парку
Друге рудоуправління «Білоруськалій»

Відомі люди[ред. | ред. код]

Головна категорія: Персоналії:Солігорськ

Купрідо Леонід В'ячеславович (нар. 1967 р.), телеведучий, сценарист, редактор Вищої ліги КВК, капітан збірної КВН БДУ
Хведар Гуриновіч (нар. 14.09.1950), поет, журналіст
Ширін Леонід Іванович (1930-1994), дитячий письменник, поет, критик
Якубович Леонід Євгенович (1948-1970), поет
Лявон Случанін (1914-1995), поет
Маркевич Марина Анатоліївна (нар. 12 серпня 1986), білоруська борчиня вільного стилю, срібна призерка чемпіонату світу (2008)
Ковальов Михайло Васильович (1925—2007), радянський та білоруський державний і партійний діяч
Сержаніна Ірина Іванівна (1967-1993), білоруська художниця
Оболенський Євген В’ячеславович (* 1973), білоруський політик

Почесні громадяни ^[7][ред. | ред. код]

Ашейчік Микола Захарович
Башура Андрій Миколайович
Ванькевіч Геннадій Олександрович
Вирич Леонтій Дмитрович (1951-2011)
Волчок Федір Сергійович
Герасимович Михайло Антонович (1926-2014)
Гуринович Федір Федорович
Дімчогло Алла Валентинівна
Дурнов Михайло Павлович
Забродська Броніслава Павлівна (1923-2002)
Калугін Петро Олексійович
Карпезо Олександр Михайлович
Кирієнко Валерій Михайлович
Клименко Олександр Тарасович
Ковалевський Микола Володимирович
Коноплицький Андрій Володимирович (1934-2000)
Лаврукевіч Анна Миколаївна
Леонович Адам Кузьмич
Мисник Леонід Борисович
Перекосов Павло Степанович (1923-2007)
Савановіч Георгій Ігнатович (1939-2008)
Санько Геннадій Антонович
Соболевський Станіслав Володимирович
Токарєва Ганна Степанівна (1926-2014)
Чиж Розалія Юхимівна (1930-2007)

Міста-побратими ^[8][ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Численность населения на 1 января 2016 г. и среднегодовая численность населения за 2015 год по Республике Беларусь в разрезе областей, районов, городов и поселков городского типа.. belstat.gov.by. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
↑ Demographic Yearbook 2013. Population of capital cities and cities of 100 000 or more inhabitants: latest available year, 1999-2013. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
↑ Районный исполнительный комитет | Солигорский районный исполнительный комитет. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015.
↑ GeoNames — 2005.
d:Track:Q830106
↑ Архівована копія. soligorsk.by. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
↑ филиал "Автобусный парк №1". soligorsk-ap1.by. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
↑ Почетные граждане - Солигорский районный исполнительный комитет. soligorsk.gov.by (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2017.
↑ https://www.lider-press.by/novosti/6397-skolko-u-soligorska-pobratimov^{[недоступне посилання]} рос. Сколько у Солигорска побратимов? Газета "Лидер-Пресс"

Посилання[ред. | ред. код]

Сайт міста Солігорськ [Архівовано 9 травня 2019 у Wayback Machine.]
Сайт міста Солігорськ

Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[belstat2016-1] Численность населения на 1 января 2016 г. и среднегодовая численность населения за 2015 год по Республике Беларусь в разрезе областей, районов, городов и поселков городского типа.. belstat.gov.by. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.

[ООН-2] Demographic Yearbook 2013. Population of capital cities and cities of 100 000 or more inhabitants: latest available year, 1999-2013. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.

[3] Районный исполнительный комитет | Солигорский районный исполнительный комитет. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q1006160_citetype_Q6423319_citetype_Q5227240"_data-entity-id="Q830106">GeoNames<span_class="wef_low_priority_links">_—_2005.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q830106]]</div>-4] GeoNames — 2005.
d:Track:Q830106

[5] Архівована копія. soligorsk.by. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.

[6] филиал "Автобусный парк №1". soligorsk-ap1.by. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.

[7] Почетные граждане - Солигорский районный исполнительный комитет. soligorsk.gov.by (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2017.

[8] ttps://www.lider-press.by/novosti/6397-skolko-u-soligorska-pobratimov^{[недоступне посилання]} рос. Сколько у Солигорска побратимов? Газета "Лидер-Пресс"

[1]

[2]

[4]

[3]

[5]

[6]

[7]

[8]

п о р Найбільші міста Білорусі [Оцінка 2016 року.]
	№	Назва	Область	Населення	№	Назва	Область	Населення
Мінськ Гомель	1	Мінськ	Мінська	1 959 781	11	Орша	Вітебська	116 552	Могильов Вітебськ
	2	Гомель	Гомельська	521 452	12	Мозир	Гомельська	112 003
	3	Могильов	Могильовська	378 077	13	Солігорськ	Мінська	106 503
	4	Вітебськ	Вітебська	368 574	14	Новополоцьк	Вітебська	102 394
	5	Гродно	Гродненська	365 610	15	Ліда	Гродненська	100 443
	6	Берестя	Берестейська	340 141	16	Молодечно	Мінська	94 922
	7	Бобруйськ	Могильовська	217 975	17	Полоцьк	Вітебська	85 078
	8	Барановичі	Берестейська	179 122	18	Жлобин	Гомельська	75 956
	9	Борисов	Мінська	143 919	19	Світлогорськ	Гомельська	69 011
	10	Пінськ	Берестейська	138 415	20	Речиця	Гомельська	66 172