Сім років у Тибеті
 | |
| Автор | Генріх Гаррер |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | «Sieben Jahre in Tibet. Mein Leben am Hofe des Dalai Lama» |
| Мова | німецька |
| Жанр | Мемуари, Тревелог (Подорожня література). |
| Видавництво |
.svg){kind=small} Велика Британія: 1953 рік,Rupert Hart-Davis[en].  США: 1954 рік,E.P. Dutton[en]. |
| Видано | 1952 |
| Тип носія | Друк, + Тверда обкладинка + М'яка обкладинка |
«Сім років у Тибеті. Моє життя при дворі Далай-лами» — автобіографічна книга 1952 року австрійського альпініста Генріха Гаррера, яка базується на його особистому досвіді перебування в Тибеті від 1944 до 1951 року, яке було перерване анексією Тибету Китайською Народною Республікою після битви в Чамдо і вимушеним підписанням урядом Тибету відповідної угоди з КНР, ратифікованою Далай-ламою XIV 24 жовтня 1951 року[1].
У книзі розповідається про молодого альпініста, підданого Нацистської Німеччини (Гаррера), який безпосередньо перед початком Другої світової війни прибуває до Індії прагнучи стати учасником експедиції у Гімалаї.
З початком війни, британці, які на той час мали Індію за колонію, полонили Гаррера разом з його німецькими супутниками. В 1944 році чергова спроба втечі з британського табору інтернованих в Індії досягає успіху[2] . В результаті Гаррер та його супутник Петер Ауфшнайтер пробираються до столиці Тібету — Лхаси.
Гаррер докладно описує тогочасну тибетську культуру, своє долучення до життя тибетців, а також, як він згодом стає наставником і другом Далай-лами XIV.
Як відмітив Тенцзін Ґ'яцо ця книга «надала світові остаточне уявлення про життя в незалежній тибетській державі до китайського вторгнення»[3].
«Сім років у Тибеті» перекладено 53 мовами. У 1954 році вона стала бестселером у Сполучених Штатах і розійшлася тиражем у три мільйони примірників[4].
В передмові до видання цієї книги Гаррера видавництвом "Flamingo Books", складової «Penguin Publishing Group» Далай-лама XIV високо оцінює автора:
|
Гаррер завжди був другом Тибету. Його найважливіший внесок у нашу справу, його книга «Сім років у Тибеті», познайомила сотні тисяч людей із моєю країною[3].
|
|
Коли 2006 року Гаррер помер, Далай-лама повторив свою похвалу на адресу автора та висловив співчуття вдові Гаррера[3].
На основі книги було знято два фільми.
- 1956 року:
76-хвилинний документальний фільм режисера Ганса Нітера «Сім років у Тибеті»[en], який включає як фільми, зняті Гаррером під час його перебування в Тибеті, так і різні сцени з його пригод, реконструйовані самим Гаррером. - 1997 року:
136-хвилинний американсько-британський фільм режисера Жана-Жака Анно з Бредом Піттом у ролі Гаррера «Сім років у Тибеті», який хоч і зберігає хронлогічну послідовність подій, але не відображає багатьох подробиць, багато вигадано.
Фотографії Тибету, зроблені Генріхом Гаррером 1938 року:
-
Генріх Гаррер біля храму Кумбум в Лхасі. -
Палац Потала, головна резиденція далай-лами до вторгнення Китаю. -
Храм Кумбум (1938 рік). -
Чернеча процесія.
Західна брама Лхаси. -
Ринок у Лхасі
(1938 рік). -
Літній палац далай-лами.
- Копія книги англійською мовою видавництва «Rupert Hart-Davis» в інтернет-архіві
- Критика:
Book Review: Seven Years in Tibet. The Open Critic. 1956. Архів оригіналу за 17 січня 2013.
- ↑ A. Tom Grunfeld (30 липня 1996). The Making of Modern Tibet (Становлення сучасного Тибету). M.E. Sharpe. с. 107–. ISBN 978-0-7656-3455-9.
- ↑ John Gittings (9 січня 2006). (Некролог) Obituary: Heinrich Harrer. The Guardian. Процитовано 31 серпня 2018.
- ↑ а б в Dalai Lama says Harrer was a loyal friend. International Campaign for Tibet. 10 січня 2006. Процитовано 31 серпня 2018.
- ↑ Martin, Douglas Martin (10 січня 2006). Heinrich Harrer, 93, Explorer of Tibet, Dies. The New York Times.