Лхаса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лхаса
ལྷ་ས་

палац Потала
палац Потала
Lhasa map.svg
Основні дані
29°38′44″ пн. ш. 91°08′26″ сх. д. / 29.64575670002777841° пн. ш. 91.1408186000277851° сх. д. / 29.64575670002777841; 91.1408186000277851Координати: 29°38′44″ пн. ш. 91°08′26″ сх. д. / 29.64575670002777841° пн. ш. 91.1408186000277851° сх. д. / 29.64575670002777841; 91.1408186000277851
Країна КНР КНР
Регіон Тибет
Столиця для Тибетський автономний район
Поділ
  • Chengguan Districtd, Lhünzhub Countyd, Damxung Countyd, Nyêmo Countyd, Qüxü Countyd, Doilungdêqên Districtd, Dagzê Countyd, Maizhokunggar Countyd
  • Засновано 633
    Площа 53 км²
    Населення 257,400 (2004)
    Висота НРМ 4200 ± 1 м
    Міста-побратими Бейт-Шемеш, Еліста
    Телефонний код (86) 0891
    Часовий пояс UTC+8
    GeoNames 1280737
    OSM r2745046  ·R
    Поштові індекси 850000
    Міська влада
    Вебсайт www.lasa.gov.cn
    Мапа
    Лхаса. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
    Лхаса
    Лхаса
    Лхаса (Китайська Народна Республіка)
    Лхаса. Карта розташування: Тибет
    Лхаса
    Лхаса
    Лхаса (Тибет)


    CMNS: Лхаса у Вікісховищі

    Лха́са (тиб. ལྷ་ས་, lha-sa; кит. 拉萨, Ла-са, «Заборонене місто») — столиця автономної області Тибету, Китай.

    Написання і вимова Лха́са відповідає тибетській, Ла́са — китайській та англійській мовам.

    Історія[ред. | ред. код]

    За легендами, другий імператор Тибету Сонгцен Гампо (Srong-brtsan Sgam-po) зробив Лхасу своєю столицею. Але документи того часу говорять, що столиця Тибету тоді постійно змінювалась. В центрі міста ще тоді був побудований монастир Джоканг, який і зараз є головним місцем паломництва в Лхасі.

    Місто стало рости і процвітати після заснування трьох великих монастирів школи гелуг в результаті діяльності лами Цонкапи та його учнів в XV столітті. Це монастир Генден (Dga'-ldan), Сера (Se-ra) та Дрепунг ('Bras-spung).

    Палац Потала

    Далай-лама V Лобсанг Г'яцо (Blo-bzang-rgya-mtsho) (16171682), підкорив Тибет та переніс в Лхасу свій адміністративний центр. Потім він почав будувати палац Потала, будівництво було завершено через кілька років після його смерті. З цього часу Лхаса стала повноцінною політичною столицею Тибету.

    Священне місто ламаїзму, було закрите для західних людей до 1904-го, коли члени англійської експедиції відвідали місто. Воно було приєднано до іншої частини Тибету Китаєм у 1950-51, духовний глава Далай-лама в 1959 був змушений виїхати після повстання населення проти правління Китаю. Монастирі були зруйновані, а ченці убиті. У 1988 і 1989 демонстрації були розстріляні китайськими військовиками.

    Європейці проникали в Лхасу рідко. До 1951 року половину міського населення становили монахи, загальна кількість була близько 25 000 осіб. Додатково близько 15 тисяч населяли сусідні монастирі. До 2004 року населення зросло до 257 000 осіб.

    Населення[ред. | ред. код]

    Населення міста Лхаса становить близько 250 тис. чоловік, а загальна кількість населення муніципалітету — 521,500, включаючи мігрантів та без урахування військового гарнізону. 100 000 чоловік складають мігранти.

    За переписом 2000 року 81.6 % населення складають етнічні тибетці. В це число не входять солдати та неофіційні мігранти, більшість яких — китайці.

    В останні роки проходила суттєва лібералізація економіки Китаю, чимало китайців поселилось також в околицях Лхаси, активізувавши місцеву економіку.

    Транспорт[ред. | ред. код]

    Залізничний вокзал Лхаси

    Місто є кінцевою зупинкою високогірної залізниці протяжністю 1956 км, що з'єднує Лхасу з провінцією Цінхай і основною залізничною мережею Китаю. Через район міста проходять національні автомагістралі 308 та 109. За 62 км від міста розташований аеропорт Гонггар.

    Промисловість[ред. | ред. код]

    Виробництво: вироби ремесел і легка промисловість.

    Культура[ред. | ред. код]

    одна з паломниць Лхаси

    Історичні пам'ятники Лхаси представляють велике значення для світової культури. Це палац Потала, центральний храм Джоканг, великі монастирі Дрепунг, Сера та Ганден, монастир Рамоче, храм Чжефенг, літній палац Норбулінка, унікальна мечеть в тибетському архітектурному стилі, історична площа Баркхор та інші визначні місця.

    Однак немало пам'ятників культури були зруйновані або були пошкоджені під час «культурної революції».

    Для паломників в Лхасі є три кругових маршрути для ритуального обходу (кора) святих місць, це обхід Нангкор в храмі Джоканг, обхід Баркхор по старому місту, охоплюючи квартал з храмом Джоканг, та зовнішній обхід Лінгкор навколо всього міста. Додатково паломники обходять палац Потала. Під час кори паломники крутять молитовні барабани та читають мантри. Після модернізації міста зовнішній обхід Лінгкор перестав використовуватися.

    Біля літнього палацу Далай-лами розташований найвищий у світі Зоопарк Лхаса.

    Клімат[ред. | ред. код]

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується континентальним субарктичним кліматом. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 15.6 °C (60 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.2 °С (28 °F).[1]

    Клімат Лхаси
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 16 21 21 25 27 27 27 23 22 22 18 17 27
    Середній максимум, °C 6 8 10 16 18 22 21 20 19 16 11 7 15
    Середня температура, °C −2 0 3 8 11 15 15 14 13 8 2 −1 7
    Середній мінімум, °C −10 −7 −3 1 4 8 10 9 7 1 −6 −9 0
    Абсолютний мінімум, °C −16 −16 −12 −7 −3 2 6 1 0 −7 −15 −20 −20
    Норма опадів, мм 0 10 0 0 20 60 120 80 60 10 0 0 400
    Днів з дощем 1 3 1 1 4 6 10 8 8 1 0 0 48
    Вологість повітря, % 26 26 31 34 43 54 68 72 65 49 37 36 45
    Джерело: Weatherbase

    Галерея[ред. | ред. код]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]


    1. Клімат Лхаси. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.