Тапіранга червоногуза
| Тапіранга червоногуза | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець червоногузої тапіранги
 Самиця червоногузої тапіранги
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ramphocelus passerinii Bonaparte, 1831 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тапіра́нга червоногуза[2] (Ramphocelus passerinii) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці. Вид названий на честь ітаійського натураліста і колекціонера Карло Пассеріні[en][3].
Довжина птаха становить 16 см, вага 31 г. Самці мають переважно чорне забарвлення, за винятком червоного надхвістя. Райдужки темно-червоні, дзьоб сріблястий, лапи чорні. У самиць голова сіра, верхня частина тіла оливкова, надхвістя світліше і блідіше, крила і хвіст буруваті, нижня частина тіла охриста. У молодих птахів нижня частина тіла і надхвістя мають оранжевий відтінок.
Виділяють два підвиди:[4]
- R. p. passerinii Bonaparte, 1831 — від південної Мексики (південно-східний Веракрус, північно-східна Оахака) до західної Панами (Нґобе-Буґле);
- R. p. costaricensis Cherrie, 1891 — тихоокенські схили на півдні Коста-Рики (Пунтаренас) і заході Панами.
Деякі дослідники виділяють підвид R. p. costaricensis у окремий вид тапірангу коста-риканську (Ramphocelus costaricensis)[5].
Червоногузі тапіранги мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі. Вони живуть на узліссях вологих рівнинних і гірських тропічних лісів, на порослих чагарниками галявинах, у вторинних заростях, на плантаціях і в садах. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, представники підвиду R. p. passerinii на висоті до 1000 м над рівнем моря, представники підвиду R. p. costaricensis на висоті до 1700 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться дрібними плодами, яких ковтають цілком, а також комахами, павуками та іншими безхребетними. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві, на висоті до 6 м над землею. В кладці 2 блідо-блакитнуватих або сірих яйця, поцяткованих чорнуватими, бурими або фіолетовими плямками. За сезон може вилупитися 2 виводки.
- ↑ BirdLife International (2016). Ramphocelus passerinii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 294. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 листопада 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Ramphocelus costaricensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 листопада 2022
- Skutch, Alexander F. (1954). Scarlet-rumped black tanager (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 123—165.
- Foster, Mercedes S. (2007): The potential of fruiting trees to enhance converted habitats for migrating birds in southern Mexico. Bird Conservation International 17(1): 45–61. DOI:10.1017/S0959270906000554 PDF fulltext
- F. G. Stiles; A. F. Skutch (1989). A guide to the birds of Costa Rica. Cornell University Press. ISBN 0-8014-9600-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |