Тацуко Такаока
Тацуко Такаока | |
---|---|
高岡 辰子 | |
Народилася | 22 квітня 1896 Префектура Нара, Японія |
Померла | 22 жовтня 1994 (98 років) Giō-jid, Район Укьо, Кіото, Японія |
Країна | Японія Японська імперія |
Діяльність | письменниця, гейша |
Конфесія | буддизм |
Тацуко Такаока (яп. 高岡 辰子, Такаока Тацуко); 1896–1994), відома під псевдонімом Теруха (яп. 照葉) — японська гейша та письменниця. Здобула популярність за красу, а також за те, що відрізала собі фалангу мізинця на знак відданості коханцеві. Позувала для листівок; серед колекціонерів відома як девятипала гейша (яп. 9本指の芸者). Стала прототипом однієї з героїнь в оповіданні Дзякуте Сетоуті «Дзетоку» (яп. 女徳)[1][2].
Народилася в префектурі Нара. Батько працював ковалем і страждав від алкоголізму. Коли Тацуко було два роки, її мати померла, вихованням дівчинки займалася бабуся. З семи років Тацуко працювала помічницею, розливала чай у парку. Коли їй було 12 років, батько обманом продав її в осакський ханаматі «Нанті»[3]. Родичам батько казав, що вона померла.
У 14 років Тацуко купила за 20 єн і удочерила господиня борделю «Кагая»; Тацуко дебютувала під ім'ям Тіеха. Її краса відразу ж зробила її зіркою; мідзуаге Тіехи викупив генеральний директор Осакської біржі. У віці 15 років Тіеха вступила у стосунки з бізнесменом Отоміне. Одного разу він знайшов вставлену в її дзеркальце фотографію актора кабукі і в гніві розірвав стосунки. В знак вірності Тіеха вчинила юбіцуме — відрізала собі частину мізинця[4].
Випадок з відрізанням пальця став гучним скандалом і Тацуко у 1911 році переїхала в Токіо. Вона стала працювати гейшею в кварталі Мукодзіма в будиночку Кефуен під псевдонімом Теруха. Про неї стала піклуватися гейша Кека, що мала стосунки з графом Гото Такетаро; вона ж викупила борг Терухи для переїзду в Токіо. Разом з Манрю Теруха була найвідомішою гейшею Токіо[5]. Листівки і фотографії Терухи були дуже популярними.
Незважаючи на те, що звичайних талантів, необхідних гейші (танець, гра на музичних інструментах), у Терухи не було, вона стала знайома за свою начитаність і вміння писати прозу.
У 1919 році Теруха покинула карюкай, повернулася до імені Тацуко і побралася з трейдером і керуючим Суедзо Оду. Наступного року чоловік відвіз її в Нью-Йорк, де Тацуко вивчила англійську мову в жіночій школі. Проте з часом вона виявила, що Суедзо втратив до неї інтерес і почав їй зраджувати. Тацуко почала пити і вести розгульне життя; зокрема, у неї був любовний зв'язок з американською дівчиною Хільдегард[6]. Їхні відносини також не тривали довго. Після повернення на батьківщину Тацуко здійснила спробу самогубства і розлучилася з Суедзо.
Наступна її подорож — до Лондона, де зустрічає свого давнього друга Сессю Хаякаву, який радить їй переїхати в Париж. Тут 28-річна Тацуко народила доньку, після чого повернулася до Японії і знову стала гейшею.
У 1923 році Тацуко знялася в головній ролі у фільмі Сіро Накагави «Ворота любові». Вона припиняє кар'єру гейші і одружується з доктором медичних наук, проте він стає банкрутом, після чого відкриває бар в Осаці. У 1928 році Тацуко видає першу автобіографію «Визнання Терухи». У 1935 році 39-річна Тацуко постригається в черниці в касіхарському храмі Кумедера і бере ім'я Тісьо, яке містить ієрогліф «智 (знання)» і ієрогліф «照 (світло)» з її професійного псевдоніма. Працювала при храмі Гіо-Цзи.
Померла в 1994 році у віці 98 років.
- ↑ 石井妙子 (2006). おそめ. 洋泉社. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 24 червня 2014.
祇王寺の庵主の智照尼に相談したり(瀬戸内寂聴『女徳』のモデル)
- ↑ University Microfilms, University Microfilms International. Dissertation Abstracts International: The humanities and social sciences [Архівовано 7 лютого 2022 у Wayback Machine.]. — University Microfilms, 2007.
- ↑ Оно, Кен'їті (小野賢一). 女、女、女: 戀の照葉 [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]. — С. 11—28.
- ↑ Orient/West: Japanese Nocturnal Entertainments [Архівовано 7 лютого 2022 у Wayback Machine.]. — 1966. — С. 111.
- ↑ Рюдзі Нагасіма. 萬龍と照葉 // 政界秘話 [Архівовано 14 вересня 2018 у Wayback Machine.]. — <span class="iw plainlinks" data-lang="ja" data-lang-name="яп." data-title="Хейбонся" Хейбонся, 1928. — С. 305.
- ↑ Strippoli, 2006.
- Іто, Гендзиро. 遠花火 高岡智照尼追悼. — かまくら春秋社, 1995.
- Strippoli R., Stanford University. Dept. of Asian Languages. Dancing through time: transformations of the Giô legend in premodern Japanese literature and theater [Архівовано 2 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — Stanford University, 2006. — С. 163.
- 瀬戸内寂聴. 女徳. — 新潮社, 1963. — прототип героїні.
- Сторінка про Теруху на сайті Immortal Geisha.
Це незавершена стаття про особу Японії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |