Тома Лангманн
Тома Лангманн | |
---|---|
фр. Thomas Langmann | |
голова | |
Дата народження | 24 травня 1971 (53 роки) |
Місце народження | Париж, Франція |
Громадянство | Франція |
Професія | продюсер, кінорежисер, сценарист, актор |
Роки активності | 1980 — наш час |
IMDb | ID 0486627 |
Нагороди та премії | |
«Оскар» (2012), «Сезар» (2009, 2012) | |
Тома Лангманн у Вікісховищі |
Тома́ Лангма́нн (фр. Thomas Langmann; нар. 24 травня 1971, Франція) — французький кінопродюсер, актор, сценарист та режисер, володар премії «Оскар» за найкращий фільм та низки інших фестивальних та професійних кінопремій .
Тома Лангманн народився 24 травня 1971 року у Парижі в сім'ї режисера єврейського походження Клода Беррі та Анни-Марії Рассам, що походила з християнської ліванської сім'ї[1][2]. Тома є племінником продюсерів Жана-П'єра Рассама[fr] та Поля Рассама[3]. Його брат Жульєн Лангманн, який помер у 2002 році, був актором на ім'я Жульєн Рассам.
У віці 8-ми років Тома Лангманн вперше виступив як актор, знявшись у фільмі свого батька «Я тебе кохаю» (1980). У підлітковому віці він був номінований на премію «Сезар» як найперспективніший актор за роль у фільму «Роки сендвічів» у 1988 році та «Париж пробуджується» у 1991 році, а також за найкращу чоловічу роль у 1993 році за фільм «Пуп землі».
З початку 2000-х років Тома Лангманн як актор знімається мало, відмовляється від акторської професії та починаю кар'єру продюсера.
У 2009 році Лангманн виступив продюсером диптиху «Ворог держави № 1» / Ворог держави № 1: Легенда, поставленого режисером Жаном-Франсуа Ріше. Фільм було номіновано на премію «Сезар» як найкращий фільм, а Ж.-Ф. Ріше отримав нагороду у категорії за найкращу режисерську роботу.
У 2012 році Тома Лангманн отримав, як продюсер, премії «Оскар», BAFTA та «Сезар» за фільм «Артист» режисера Мішеля Азанавічуса.
У 2014 році Лангманн виступив продюсером фільме «Цей незручний момент», який є рімейком однойменної стрічки його батька, Клода Беррі, 1977 року. У фільмі, поставленому режисером Жаном-Франсуа Ріше, що вийшов на екрани влітку 2015 року (в Україні з 16 липня), головні ролі виконали зірки французького кіно Венсан Кассель та Франсуа Клюзе.
Як співрежисер (з Фредеріком Форестьє) Тома Лангманн поставив фільми «Астерікс на Олімпійських іграх» (2008) та «Зірки дискотек» (2012).
У 2008 році Тома Лангманн був засуджений до чотирьох місяців умовного ув'язнення за насильство над своєю подругою Фредерікою з якою довгий час перебував у стосунках та від якої він має доньку, що народилася у 2002 році[4].
З 21 червня 2013 Тома Лангманн одружений з французькою журналісткою Селін Боске[5].
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Режисер | Примітки |
---|---|---|---|---|
1999 | Астерікс і Обелікс проти Цезаря | Astérix & Obélix contre César | Клод Зіді | асоційований продюсер |
2001 | Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра | Astérix & Obélix: Mission Cléopâtre | Ален Шаба | асоційований продюсер |
2002 | Повний привід | Le Boulet | Ален Берберян, Фредерік Форестьє | лінійний продюсер |
2004 | Блуберрі | Blueberry | Ян Кунен | |
Два нулі | Double zéro | Жерар Пірес | ||
2006 | Літній табір | Nos jours heureux | Олів'є Накаш, Ерік Толедано | співпродюсер |
2007 | Зміни обличчя | Steak | Квентін Дюпьє | |
2008 | Астерікс на Олімпійських іграх | Astérix aux jeux olympiques | Фредерік Форестьє, Тома Лангманн | |
Ворог держави № 1 | L'instinct de mort | Жан-Франсуа Ріше | ||
Ворог держави № 1: Легенда | L'ennemi public n°1 | Жан-Франсуа Ріше | ||
2009 | Сутенер | Le mac | Паскаль Бурдо | |
2011 | Мій батько — служниця | Mon père est femme de ménage | Сафія Азедін | |
Артист | The Artist | Мішель Азанавічус | ||
Нова війна ґудзиків | La Nouvelle Guerre des boutons | Крістоф Барратьє | ||
2012 | Крамничка самогубств 3D | Le magasin des suicides | Патріс Леконт | |
Манік | Maniac | Франк Халфун | ||
Зірки дискотек | Stars 80 | Фредерік Форестьє, Тома Лангманн | ||
2013 | Королеви рингу | Les reines du ring | Жан-Марк Руднікі | |
2014 | Пошук | The Search | Мішель Азанавічус | |
Французи з континенту | Les Francis | Фабріс Беготті | ||
Кольт 45 | Colt 45 | Фабріс Дю Вельц | ||
Псевдонім | Pseudonym | Т'єррі Себбан | співродюсер | |
2015 | Наші дружини | Nos femmes | Рішар Беррі | |
Цей незручний момент | Un moment d'égarement | Жан-Франсуа Ріше | ||
2016 | Не гальмуй | À fond | Ніколас Бенаму | співпродюсер |
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
---|---|---|---|---|
1980 | Я тебе кохаю | Je vous aime | Тома | |
1988 | Роки сендвічів | Les années sandwiches | Віктор | |
1989 | День за днем | Jour après jour | наречений | |
Рішуче | Bille en tête | Віргілій | ||
1990 | Експрес Альберто | Alberto Express | Альберто, молодий хлопець | |
1991 | Ніч і день | Nuit et jour | Джек | |
Париж пробуджується | Paris s'éveille | Адрієн | ||
Закоханий | Amoureuse | Ентоні | ||
1993 | Пуп землі | Le nombril du monde | Марсель | |
1995 | Музика кохання: Роберт і Клара Шуман | La musique de l'amour: Robert et Clara | Роберт Шуман | телевізійний |
Жозефіна і цигани | Court toujours: Joséphine et les gitans | короткометражний | ||
1997 | Занадто закохана | Une femme très très très amoureuse | Жозеф | |
1998 | Поза грою | Hors jeu | Людина з директрисою з кастингу | |
2006 | Патріоти | Indigènes | журналіст | |
2012 | Туссен Лувертюр | Toussaint Louverture | Бонапарт | міні-серіал |
Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
---|---|---|---|---|
Премія «Сезар» | ||||
1989 | Найперспективніший актор | «Роки сендвічів» | Номінація | |
1992 | «Париж пробуджується» | Номінація | ||
1994 | Найкращий актор другого плану | «Пуп землі» | Номінація | |
2009 | Найкращий фільм | «Ворог держави № 1» / Ворог держави № 1: Легенда | Номінація | |
2012 | «Артист» | Перемога | ||
Міжнародний кінофестиваль у Лідсі | ||||
2011 | Приз глядацьких симпатій за найкращий фільм | «Артист» | Перемога | |
Кінофестиваль в Остіні | ||||
2011 | Приз глядацьких | «Артист» | Перемога | |
Чиказький міжнародний кінофестиваль | ||||
2011 | Найкращий фільм | «Артист» | Перемога | |
Європейська кіноакадемія | ||||
2011 | Найкращий фільм | «Артист» | Номінація | |
Оскар | ||||
2012 | Найкращий фільм | «Артист» | Перемога | |
Австралійський кіноінститут | ||||
2012 | Найкращий фільм | «Артист» | Перемога | |
BAFTA | ||||
2012 | Найкращий фільм | «Артист» | Перемога | |
Золота зірка кіно | ||||
2012 | Найкращий фільм | «Артист» | Перемога | |
2012 | Найкращий продюсер | Тома Лангманн | Перемога | |
Премія Незалежний дух | ||||
2012 | Найкращий фільм | «Артист» | Перемога | |
Гільдія продюсерів США | ||||
2012 | Найкращий продюсер | «Артист» | Перемога |
- ↑ Interview de Thomas Langmann par Isabelle Morizet, émission " Il n'y a pas qu'une vie dans la vie « sur Europe 1, 13 janvier 2013
- ↑ Thomas Langmann, le nouveau nabab
- ↑ Perrignon Judith. Thomas Langmann, le nouveau nabab // Magazine Le Monde. — Le Monde, 2012. — Вип. 24 (лютий).
- ↑ Thomas Langmann condamné à quatre mois de prison. Archives.lesoir.be. Процитовано 3 серпня 2015.
- ↑ Thomas Langmann et Céline Bosquet : Mariage cinq étoiles devant Marion Cotillard. Pure People. Paris. 30 June 2013. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 3 серпня 2015.
- ↑ Повний перелік нагород на номінацій Тома Лангманна на сайті IMDb(англ.)
- Тома Лангманн на сайті IMDb (англ.)
- Тома Лангманн на сайті AlloCiné (фр.)
- Народились 24 травня
- Народились 1971
- Уродженці Парижа
- Фільми — лауреати премії BAFTA
- Фільми — лауреати премії «Сезар»
- Французькі кінопродюсери
- Французькі кінорежисери
- Французькі сценаристи
- Французькі актори
- Лауреати премії «Оскар»
- Лауреати премії BAFTA
- Лауреати премії «Сезар»
- Лауреати премії «Незалежний дух»
- Актори, які зіграли роль Наполеона I Бонапарта