Травневе (Житомирський район)
| село Травневе | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Старосілецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040510140027373 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1794 |
| Перша згадка | 1794 (230 років)[1] |
| Населення | 229 |
| Площа | 16,98 км² |
| Густота населення | 13,49 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12513 |
| Телефонний код | +380 4130 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°25′34″ пн. ш. 29°4′48″ сх. д. / 50.42611° пн. ш. 29.08000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
175 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12513, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Садове |
| Карта | |
  Травневе | |
 Травневе | |
| Мапа | |
| |
Тра́вневе — (раніше — Едвардорф, до 1963 р.- Іванівка) село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Старосілецької сільської громади. Населення становить 229 осіб.
Наприкінці XVIII століття поселення отримало назву Евандорф (також зустрічається варіант Едвардорф, Іванівка, Березівська Слобідка) від імені дружини Криштофа Чайковського (пол. Krzysztof Czajkowski) Еви.
З 1816 року Евандорф Коростишівської волості Радомисльского повіту Київської губернії належить дворянину Йосипу Гнатовичу Зубовському. Йосип Зубовський мав двох синів — Владислава та Станіслава. Наступними власниками були діти та онуки Владислава Йосиповича.
За даними 1914 року хутір було розділено між наступними власниками: Владислав Феліціанович Зубовський, Болеслав-Стефан Феліціанович Зубовський, Франц Лукич Корзун, Людвіка Владиславівна Голованська (Зубовська), Ядвіга Владиславівна Єзерська (Зубовська).
До 8 квітня 1963 року село мало назву Іванівка, згодом перейменовано на Травневе.
У 1923 та 1928—54 роках — адміністративний центр Іванівської сільської ради Коростишівського району[2].
- ↑ ВРУ
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 150, 474. Процитовано 1 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |