Коростишівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коростишівський район
Coat of Arms of Korostyshivsky raion in Zhytomyr oblast.png Flag of Korostyshivsky raion in Zhytomyr oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Flag of Ukraine.svg Україна
Область/АРК: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1822500000
Утворений: 1923
Населення: 40644 (на 1.02.2016)
Площа: 973.9 км²
Густота: 42.2 осіб/км²
Тел. код: +380-4130
Поштові індекси: 12500—12571
Населені пункти та ради
Районний центр: Герб Коростишева Коростишів
Міські ради: 1
Сільські ради: 22
Міста: 1
Села: 60
Селища: 4
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 12505, Житомирська обл., Коростишівський р-н, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, 11, (04130) 52448
Веб-сторінка: http://korostishiv-rayrada.zt.gov.ua/
Голова ради: Бондарчук Сергій Володимирович

Commons-logo.svg Коростишівський район у Вікісховищі

Корости́шівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у південно-східній частині Житомирській області, районний центр — місто районного значення Коростишів. Населення становить 40 850 осіб (на 1.08.2013). Площа — 973.9 км². Утворено 1923 року.

Географія[ред.ред. код]

Коростишівський район розташований у південно-східній частині Житомирської області. На півночі він межує з Радомишльським районом, на заході — з Черняхівським та Житомирським, на сході з Брусилівським.

Територія району займає площу 973,9 м²., або 3,3% території області. Загальна чисельність населення Коростишівського району становить 42038 чоловік. Із них міське населення — 25922 чоловік, сільське — 16116 чоловік.

Адміністративний центр району — місто Коростишів розташований на відстані 29 км від Житомира.

За адміністративним поділом до складу району входить м. Коростишів — районний центр та 63 населені пункти. У районі діють районна і міська ради, 22 сільські ради.

Корисні копалини: буре вугілля, торф, граніт, лабрадорит, габро.

Історія[ред.ред. код]

Історія Коростишева тісно переплетена з історією всієї Правобережної України. Це древнє місто є свідком багатьох знакових подій. За час правління династії графа Густава Олізара Коростишів став одним із найкрасивіших та найпривабливіших містечок східної Європи свого часу.

12 — 13 листопада 1921 р. під час того ж Листопадового рейду через Минійки, Городське, Квітневе, Царівку теперішнього Коростишівського району проліг шлях Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.

21 листопада 1921 р. через Царівку, Вільню теперішнього Коростишівського району, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Район створений у 1923 році.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Торчинську сільраду Радомишльського району до складу Коростишівського району.[1]

Сучасний Коростишів — це місто каменярів, майстрів вишуканих гранітних виробів, лісівників.

У 1990 році від Коростишівського району від'єднавсь Брусилів, утворивши Брусилівський район.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міська рада і 22 сільських рад, які об'єднують 64 населених пунктів та підпорядковані Коростишівській районній раді. Адміністративний центр — місто Коростишів[2].

Промисловість[ред.ред. код]

Розвинуті галузі промисловості: лісова, легка, будівельних матеріалів. Рослинництво зерно-картофельного, тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Особливими умовами роботи міськрайвідділу є наявність на території обслуговування автодороги E40М06 (Київ-Чоп).

Промисловість у Коростишеві: паперова, бавовняно-паперова фабрики, заводи «Електроприлад», залізобетонних виробів та продуктових товарів. Гранітний, льонопереробний, цегельний, спиртовий, комбікормовий, молочний та будівельний комбінат. Мальовнича природа околиць міста сприяє розвиткові рекреаційного господарства. Тут функціонує відомий санаторій «Тетерів».

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Мережа закладів охорони здоров'я району включає центральну районну лікарню, райполіклініку, стоматологічну поліклініку, 8 сільських лікарських амбулаторій, 2 фельдшерсько-акушерські та 23 фельдшерські пункти.

Центральна районна лікарня була створена на базі земської ще на початку 20-х років. Було в ній тоді лише 24 ліжка. Керував нею в той час лікар-хірург Дмитро Іванович Потєхін, який працював тут до 1954 року. Допомагав йому фельдшер Шишкін. У 1924–1925 рр. відкриваються амбулаторії в с. Старосільці, Студениці, а на початку 30-х років — фельдшерські пункти в с. Березівка (нині Садове), Кам'яний Брід, Гуменники, Слобідка, Кошарища, Смолівка та ін.

У передвоєнний період у лікарні працювало 5 лікарів: Д. І. Потєхін, К. Ф. Шліомпек, П. Муравйов, Іскра, Зельцман. У 1945 році в районі вже 95 ліжок приймало хворих, працювало 7 лікарів, 56 середніх медпрацівників. Заклади охорони здоров'я було відновлено народним методом, одним з ініціаторів якого виступив Коростишівській район.

Подальшого розвитку охорона здоров'я набула в повоєнний час. За плідну працю Дмитро Іванович був нагороджений орденом Леніна. У 1959 році ліжковий фонд нараховував 265 ліжок. У 1964 році було побудовано приміщення триповерхового стаціонарного корпусу, в 1969 році — райполіклініки, в 1975 році — чотириповерхового стаціонару (новий корпус). Ліжковий фонд райлікарні сягнув в 1985 році 540 ліжок, району — 740 ліжок. Відкрито спеціалізовані відділення: кардіологічне, травматологічне, урологічне, офтальмологічне.

У поліклініці району було створено спеціалізовані кабінети: підлітковий, психіатричний, травматологічний, наркологічний, ендоскопічний та інші. У цей час у районі працювало 120 лікарів, 420 середніх медпрацівників.

У 70-х роках лікарня стала базою передового досвіду Всесвітньої Організації охорони здоров'я. Її відвідували міністр охорони здоров'я Петровський В. та численні міжнародні делегації. В розвиток охорони здоров'я та зміцнення її матеріально-технічної бази значний вклад внесли головні лікарі, які очолювали лікарню після Дмитра Івановича Потєхіна: Беспалов, Пасічник, В. А. Пєшко, Й. Л. Добровольський, В. С. Федосєєв, С. В. Кобилінський, О. П. Зубрій.,В. А. Гречко. Бондарчук С.В. Татура В.Є. Лукашенко І.В. Зараз лікарнею керує Олександр Борисович Веселовський.

За роки незалежності України в районі проведена реорганізація мережі лікувально-профілактичних закладів. Ліжковий фонд районної лікарні зменшено до 230 ліжок, що є оптимальною потребою на даний час. Інтенсифіковано лікувальний процес, упроваджено стаціонарно-змінні форми медичного забезпечення населення.

Студеницьку та Старосілецьку дільничні лікарні реорганізовано в лікарські амбулаторії. Відкрито лікарські амбулаторії на базі фельдшерсько-акушерських пунктів у селах Більковці, Стрижівка, Шахворостівка.

Зараз у лікарні працюють 88 лікарів та 248 середніх медпрацівників; 15 лікарів та 17 середніх медпрацівників мають вищу кваліфікаційну категорію, відповідно — 18 та 36 — першу, 13 та 57 — другу кваліфікаційну категорію.

У закладах первинної медико-санітарної допомоги району працюють 8 лікарів та 52 середні медичні працівники.

Колектив медпрацівників ЦРЛ невтомно працює над подальшим удосконаленням медичної допомоги населенню, впровадженням сімейної медицини та нових методів діагностики і лікування, зокрема: ультразвукового обстеження, комп'ютерної техніки тощо.

Колектив лікарні бере активну участь у суспільному житті міста і району. Проводиться значна санітарно-освітня робота. Медпрацівники представлені в обласній, районній та місцевих радах значним депутатським корпусом.

Хор районної лікарні носить звання «народного». Спортсмени лікарні неодноразово завойовували призові місця в змаганнях районного та обласного рівнів. 12 травня 2010 року лікарня реорганізована в Комунальне підприємство «Коростишівська ЦРЛ ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської районної ради.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Коростишівського району було створено 46 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 68,48% (проголосували 22 026 із 32 163 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 65,49% (14 425 виборців); Юлія Тимошенко - 11,83% (2 612 виборців), Олег Ляшко - 9,45% (2 081 виборців), Анатолій Гриценко - 3,28% (723 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,83%.[3]

Персоналії[ред.ред. код]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Черняхівський район Радомишльський район Радомишльський район
Житомирський район Gray compass rose.svg Брусилівський район
Андрушівський район Попільнянський район