Перейти до вмісту

Коростишівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коростишівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Малинська округа
Волинська округа
УСРР
Київська область
Житомирська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР
Україна Україна
Область: Малинська округа
Волинська округа
УСРР
Київська область
Житомирська область
Код КОАТУУ: 1822500000
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 19 липня 2020 року
Населення: 40233 (на 1.01.2018)
Площа: 973.9 км²
Густота: 41,3 осіб/км²
Тел. код: +380-4130
Поштові індекси: 12500—12571
Населені пункти та ради
Районний центр: Герб Коростишева Коростишів
Міські ради: 1
Сільські ради: 22
Міста: 1
Селища: 4
Села: 60
Районна влада
Вебсторінка: Коростишівська РДА
Коростишівська райрада
Адреса: вул. Дарбіняна, 11, м. Коростишів, Коростишівський р-н, Житомирська обл., 12505
Мапа
Мапа

Коростишівський район у Вікісховищі

Корости́шівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Малинській і Волинській округах, УСРР, Київській і Житомирській областях УРСР та України з адміністративним центром у місті районного значення Коростишів. Населення становить 40 850 осіб (на 1.08.2013). Площа — 973.9 км². Утворено 1923 року.

Географія

[ред. | ред. код]

Коростишівський район розташований у південно-східній частині Житомирської області. На півночі він межує з Радомишльським районом, на заході — з Черняхівським та Житомирським, на сході з Брусилівським.

Територія району займає площу 973,9 м², або 3,3 % території області. Загальна чисельність населення Коростишівського району становить 42038 чоловік. Із них міське населення — 25922 чоловік, сільське — 16116 чоловік.

Адміністративний центр району — місто Коростишів розташований на відстані 29 км від Житомира.

За адміністративним поділом до складу району входить м. Коростишів — районний центр та 63 населені пункти. У районі діють районна і міська ради, 22 сільські ради.

Корисні копалини: буре вугілля, торф, граніт, лабрадорит, габро.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 51 928 осіб, з них українців — 42 735, росіян — 2 407, німців — 648, євреїв — 2 253, поляків — 3 215, інших — 670[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Район створений 7 березня 1923 році в складі Малинської округи Київської губернії.

13 березня 1925 року район приєднано до складу Житомирської округи Волинської губернії.

З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру. Від 9 лютого 1932 року район включено до складу новоствореної Київської області.

22 вересня 1937 року район увійшов до складу новоствореної Житомирської області.

Територіальний устрій району зазнавав постійних змін через утворення та ліквідацію сусідніх районів — Ставищенського, Іванківського, Ходорківського, Житомирського та Брусилівського[2].

Ліквідований 19 липня 2020 року, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[3].

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на міську та 2 сільські територіальні громади, які об'єднують 56 населених пунктів та підпорядковані Коростишівській районній раді. Ще 6 населених пунктів формально входять до складу району, але адміністративно підпорядковуються до Глибочицької сільської громади Житомирського району. Адміністративний центр — місто Коростишів[4].

Промисловість

[ред. | ред. код]

Розвинуті галузі промисловості: лісова, легка, будівельних матеріалів. Рослинництво зерно-картофельного, тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Особливими умовами роботи міськрайвідділу є наявність на території обслуговування автодороги E40М06 (Київ-Чоп).

Промисловість у Коростишеві: паперова, бавовняно-паперова фабрики, заводи «Електроприлад», залізобетонних виробів та продуктових товарів. Гранітний, льонопереробний, цегельний, спиртовий, комбікормовий, молочний та будівельний комбінат. Мальовнича природа околиць міста сприяє розвиткові рекреаційного господарства. Тут функціонує відомий санаторій «Тетерів».

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Мережа закладів охорони здоров'я району включає центральну районну лікарню, райполіклініку, стоматологічну поліклініку, 8 сільських лікарських амбулаторій, 2 фельдшерсько-акушерські та 23 фельдшерські пункти.

Центральна районна лікарня була створена на базі земської ще на початку 20-х років. Було в ній тоді лише 24 ліжка. Керував нею в той час лікар-хірург Дмитро Іванович Потєхін, який працював тут до 1954 року. Допомагав йому фельдшер Шишкін. У 1924—1925 рр. відкриваються амбулаторії в с. Старосільці, Студениці, а на початку 30-х років — фельдшерські пункти в с. Березівка (нині Садове), Кам'яний Брід, Гуменники, Слобідка, Кошарища, Смолівка та ін.

У передвоєнний період у лікарні працювало 5 лікарів: Д. І. Потєхін, К. Ф. Шліомпек, П. Муравйов, Іскра, Зельцман. У 1945 році в районі вже 95 ліжок приймало хворих, працювало 7 лікарів, 56 середніх медпрацівників. Заклади охорони здоров'я було відновлено народним методом, одним з ініціаторів якого виступив Коростишівській район.

Подальшого розвитку охорона здоров'я набула в повоєнний час. За плідну працю Дмитро Іванович був нагороджений орденом Леніна. У 1959 році ліжковий фонд нараховував 265 ліжок. У 1964 році було побудовано приміщення триповерхового стаціонарного корпусу, в 1969 році — райполіклініки, в 1975 році — чотириповерхового стаціонару (новий корпус). Ліжковий фонд райлікарні сягнув в 1985 році 540 ліжок, району — 740 ліжок. Відкрито спеціалізовані відділення: кардіологічне, травматологічне, урологічне, офтальмологічне.

У поліклініці району було створено спеціалізовані кабінети: підлітковий, психіатричний, травматологічний, наркологічний, ендоскопічний та інші. У цей час у районі працювало 120 лікарів, 420 середніх медпрацівників.

У 70-х роках лікарня стала базою передового досвіду Всесвітньої Організації охорони здоров'я. Її відвідували міністр охорони здоров'я Петровський В. та численні міжнародні делегації. В розвиток охорони здоров'я та зміцнення її матеріально-технічної бази значний вклад внесли головні лікарі, які очолювали лікарню після Дмитра Івановича Потєхіна: Беспалов, Пасічник, В. А. Пєшко, Й. Л. Добровольський, В. С. Федосєєв, С. В. Кобилінський, О. П. Зубрій.,В. А. Гречко. Бондарчук С. В. Татура В. Є. Лукашенко І. В. Зараз лікарнею керує Олександр Борисович Веселовський.

За роки незалежності України в районі проведена реорганізація мережі лікувально-профілактичних закладів. Ліжковий фонд районної лікарні зменшено до 230 ліжок, що є оптимальною потребою на даний час. Інтенсифіковано лікувальний процес, упроваджено стаціонарно-змінні форми медичного забезпечення населення.

Студеницьку та Старосілецьку дільничні лікарні реорганізовано в лікарські амбулаторії. Відкрито лікарські амбулаторії на базі фельдшерсько-акушерських пунктів у селах Більковці, Стрижівка, Шахворостівка.

Зараз у лікарні працюють 88 лікарів та 248 середніх медпрацівників; 15 лікарів та 17 середніх медпрацівників мають вищу кваліфікаційну категорію, відповідно — 18 та 36 — першу, 13 та 57 — другу кваліфікаційну категорію.

У закладах первинної медико-санітарної допомоги району працюють 8 лікарів та 52 середні медичні працівники.

Колектив медпрацівників ЦРЛ невтомно працює над подальшим удосконаленням медичної допомоги населенню, впровадженням сімейної медицини та нових методів діагностики і лікування, зокрема: ультразвукового обстеження, комп'ютерної техніки тощо.

Колектив лікарні бере активну участь у суспільному житті міста і району. Проводиться значна санітарно-освітня робота. Медпрацівники представлені в обласній, районній та місцевих радах значним депутатським корпусом.

Хор районної лікарні носить звання «народного». Спортсмени лікарні неодноразово завойовували призові місця в змаганнях районного та обласного рівнів. 12 травня 2010 року лікарня реорганізована в Комунальне підприємство «Коростишівська ЦРЛ ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської районної ради.

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Коростишівського району було створено 46 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,48 % (проголосували 22 026 із 32 163 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,49 % (14 425 виборців); Юлія Тимошенко — 11,83 % (2 612 виборців), Олег Ляшко — 9,45 % (2 081 виборців), Анатолій Гриценко — 3,28 % (723 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,83 %.[5]

Персоналії

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 16 березня 2023.
  2. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 21, 533, 540. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 27 вересня 2020.
  3. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Амвросіївського району [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 березня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Черняхівський район Радомишльський район Радомишльський район
Житомирський район Брусилівський район
Андрушівський район Попільнянський район