Трансфертне ціноутворення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Трансфертне ціноутворення — збут товарів або послуг взаємозалежними особами за внутрішньофірмовими, відмінними від ринкових, цінами.

Такі ціноутворення дозволяють перерозподіляти загальний прибуток на користь осіб, які перебувають в державах з більш низькими податками. Це найбільш проста і поширена схема міжнародного податкового планування, що має на меті мінімізацію сплачуваних податків. Трансфертні ціни є об'єктом контролю фіскальних органів держави.

Історія[ред. | ред. код]

Першою країною, у середині 1960-х, яка прийняла спеціальне законодавство, що детально регулює питання трансфертного ціноутворення, є США.

Основним міжнародним документом в галузі податкового регулювання трансфертного ціноутворення є керівництво Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 1995 року «Про трансфертне ціноутворення для транснаціональних корпорацій і податкових органів» (англ. OECD Transfer Pricing Guidelines for Multinational Enterprises and Tax Administrations). В січні 2022 вийшло оновлене видання цього керівництва.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. OECD Transfer Pricing Guidelines for Multinational Enterprises and Tax Administrations 2022 (англ.). OECD. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]