Трахтенберг Роман Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трахтенберг.
Трахтенберг Роман Львович
рос. Роман Львович Трахтенберг
Ім'я при народженнірос. Роман Львович Горбунов
Народився28 вересня 1968(1968-09-28)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Помер20 листопада 2009(2009-11-20) (41 рік)
Москва, Росія
  • інфаркт міокарда
    • ПохованняЦвинтар Пам'яті жертв 9 січняd
    Національністьєврей
    Громадянство СРСР
     Росія
    Діяльністьактор, ведучий, письменник, режисер, телеведучий, радіоведучий, театральний режисер, шоумен, прозаїк, культуролог, гуморист
    Alma materТеатр юнацької творчостіd і Санкт-Петербурзький державний інститут культуриd
    ЗакладСанкт-Петербурзький державний інститут культуриd
    ДружинаВіра
    Дітидва сини
    IMDbnm3022351
    Нагороди та премії
    CMNS: Трахтенберг Роман Львович у Вікісховищі

    Трахтенберг Роман Львович (нар. 28 вересня 1968, Ленінград — пом. 20 листопада 2009, Москва) — російський шоумен, теле- і радіоведучий, актор, письменник.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Роман Трахтенберг народився і виріс у єврейській родині. Мати — стоматолог Тетяна Львівна, батько — Лев Глібович Горбанов[1]. Сам Роман називав батьком сексолога й психотерапевта Льва Мойсейовича Щеглова[2] (після смерті Романа, Щеглов відмовився від рідства). За словами Романа, батьки розлучилися, коли йому було близько року, і до 18 років він носив прізвище вітчима — Трахтенберг, що згодом також використав як артистичний псевдонім. Насправді ніякого розлучення і вітчима не було[3], за паспортом він завжди був Горбуновим[4][5].

    За словами Трахтенберга, у другому класі школи він вступив до хореографічного училища ім. Ваганової, де провчився два роки. Насправді цього не було[3]. За його словами, надалі він виступав у складі дитячого хору Ленінградського радіо і телебачення й одночасно займався в театрі юнацької творчості при Ленінградському палаці піонерів ім. Жданова. Після закінчення середньої школи вступив до ленінградського університету на факультет філології і мистецтв. У 1987 році був відрахований із другого курсу й призваний на службу в армію[2]. Служив у військах зв'язку.

    Після проходження служби в армії вступив у Ленінградский інститут культури ім. Крупської на факультет режисури театралізованих форм дозвілля. У 1999 році захистив дисертацію на тему «Відродження колективних форм дозвілля шляхом використання російського фольклору» (кандидат культурології).

    З 1990 року намагався займатися бізнесом, певний час працював у своєму інституті, викладав клубну режисуру. З 1993 року став артистом кабаре «Артклініка» і директором «Формального театру» під керівництвом Андрія Могучого[6] (сам Роман якось заявив, що його творче життя почалося зі співу під гітару в Казанському соборі).

    З 1997 року Роман Львович — артдиректор, режисер і конферансьє петербурзького кабаре «Халі-галі». У 2000—2004 роках — провідної авторської програми на «Європі плюс», у 2003—2006 роках — ведучий авторських програм «Гроші не пахнуть», «Наступний» на «Муз-тв», з 2005 року — провідної авторської програми на «Русском радио». З 2003 по 2008 роки Трахтенберг володів «Трахтенберг-кафе», де влаштовував власні шоу. У 2000 році знявся в російському порнофільмі «Лука Мудіщев» у ролі оповідача. Після цього неодноразово запрошувався для роботи в кіно.

    З 2008 року вів на радіо «Маяк» програму «Шоу Трахти-Барахти» зі співведучою Оленою Батіновою.

    Помер 20 листопада 2009 року в Москві на 42-му році життя внаслідок серцевого нападу, після закінчення ефіру на радіо «Маяк»[7].

    У Романа Трахтенберга залишилися молода дружина (студентка медичного інституту) і двоє синів[8]. Молодшому, від першого шлюбу, Львові Давиду, на момент смерті батька виповнилося тринадцять років[1]; старший, двадцятилітній позашлюбний син Сергій, став спілкуватися із Трахтенбергом тільки незадовго до його смерті[9].

    Роман Трахтенберг похований 24 листопада 2009 року за юдейським ритуалом[1] на єврейській ділянці цвинтаря Пам'яті жертв Дев'ятого Січня[10] у Санкт-Петербурзі.

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Як актор знявся у фільмах:

    • 2000 — «Лука Мудіщев»
    • 2003 — «Російські спецзагони»
    • 2003 — «Лінії долі»
    • 2004 — «Гра без правил»
    • 2005 — «Сутичка без правил»
    • 2006 — «Щасливі разом» (серіал)
    • 2006 — «Троє зверху» (серіалів)
    • 2007 — «Будинок шкереберть»
    • 2007 — «Гастролер»
    • 2008 — «Шлях самця» (серіал)
    • 2008 — «Даішники» (серіал)
    • 2010 — «Generation П»

    Інші проєкти

    [ред. | ред. код]

    Озвучив мультфільми «Правдива історія Червоної Шапки» (роль Кролика[11]), «Переможець» і кілька комп'ютерних ігор.

    Записав кілька музичних альбомів, серед них — «Кошерні пісні про головне». У 2009 році разом з іншими діджеями «Маяка» взяв участь у російському дубляжі фільму «Рок-хвиля» — озвучив персонажа Графа.

    Бібліографія

    [ред. | ред. код]
    • 2001—2005 — Тонна анекдотів (35 книг). — Спб.: АСТ.
    • 2005 — Шлях самця. — Спб.: АСТ, 2005. 256 с. — 10000 экз. — ISBN 5-17-033597-0
    • 2005 — Самовчитель оптимізму. Серія: Анекдоти від Романа Трахтенберга. — Спб.: АСТ, Астрель, 2005. — 368 с. — 10000 экз. — ISBN 5-17-028911-1
    • 2006 — Ви хочете стати зіркою? — Спб.: АСТ, Астрель, 2006. — 224 с. — 10000 экз. — ISBN 978-5-17-039614-6
    • 2007 — Гастролер. — Спб.: «АСТ», 2007. — 240 с. — 10000 экз. — ISBN 978-5-17-043022-2
    • 2008 — Ліфчик для героя. Шлях самця-2. — Спб.: Астрель-спб, 2008. — 352 с. — 12000 экз. — ISBN 978-5-17-056673-0

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б в На похоронах Романа Трахтенберга шанувальники нарешті побачили його дійсного батька. Архів оригіналу за 29 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2009.
    2. ↑ а б Біографія на сайті радіо «Маяк». Архів оригіналу за 23 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2009. [Архівовано 2009-11-23 у Wayback Machine.]
    3. ↑ а б Роман Трахтенберг передбачав свою смерть. Архів оригіналу за 30 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2009.
    4. ↑ Роман Трахтенберг відповів на Ваші питання. Архів оригіналу за 13 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2009.
    5. ↑ Відомості про дисертації на сайті Російської державної бібліотеки
    6. ↑ Роман Трахтенберг і Андрій Могучій. Архів оригіналу за 28 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2009.
    7. ↑ Роман Трахтенберг помер від серцевого приступу. Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2009.
    8. ↑ Роман Трахтенберг: Коли синові здійсниться вісімнадцять років, куплю йому машину, квартиру, дам гроші й відпущу з богом. Архів оригіналу за 24 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2009. [Архівовано 2009-11-24 у Wayback Machine.]
    9. ↑ Трахтенберга ховає позашлюбний син. Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2009.
    10. ↑ Катафалк із Трахтенбергом помилився цвинтарем. Архів оригіналу за 27 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2009.
    11. ↑ Ялинка, Сукачев і Трахтенберг озвучать «Правдиву історію Червоної шапочки». Архів оригіналу за 19 жовтня 2007. Процитовано 30 листопада 2009. [Архівовано 2007-10-19 у Wayback Machine.]

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трахтенберг_Роман_Львович&oldid=43900466