Турчак Андрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Анатолійович Турчак
рос. Andrey Turchak
Андрій Анатолійович Турчак
Андрій Анатолійович Турчак
Перший заступник голови Ради Федеральних Зборів РФ
Нині на посаді
На посаді з 23 вересня 2020
Президент Володимир Путін
Попередник посада заснована
Секретар Генеральної ради партії «Єдина Росія»
На посаді з 12 жовтня 2017
Попередник Сергій Неверов
Народився 20 грудня 1975(1975-12-20) (48 років)
Санкт-Петербург, РРФСР, СРСР
Відомий як економіст, політик, підприємець, державний діяч
Громадянство Росія Росія
Освіта Дипломатична академія МЗС РФ
Санкт-Петербурзький державний університет аерокосмічного приладобудування
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет аерокосмічного приладобудуванняd і Дипломатична академія МЗС РФ
Політична партія Єдина Росія
Нагороди
Орден Олександра Невського
Орден Олександра Невського
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга»
Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга»
Медаль «За повернення Криму»
Медаль «За повернення Криму»

Андрі́й Анато́лійович Турча́к (20 грудня 1975(19751220), Санкт-Петербург, РРФСР) — російський політичний діяч. Перший заступник голови Ради Федеральних Зборів РФ з 23 вересня 2020 року.[1][2] Секретар Генеральної ради партії «Єдина Росія» з 12 жовтня 2017 року.[3] Сенатор Російської Федерації — представник від законодавчої влади Псковської області з 2 листопада 2019 року.

Заступник голови Ради зборів РФ (2017—2020). Губернатор Псковщини (2009—2017).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Ленінграді.

  • 1998 — закінчив Санкт-Петербурзький державний університет аерокосмічного приладобудування.
  • 2014 — з відзнакою закінчив Дипломатичну академію МЗС РФ.
  • З 1991 по 1995 рік — тренер-викладач з дзюдо муніципальної ДЮСШ олімпійського резерву «Космонавт».
  • З березня 1996 року (у віці 20 років) — генеральний директор АТЗТ «Торгово-промислова компанія ЛенНорт» (дочірня фірма ХК «Ленінець»).
  • З 1997 року — генеральний директор Заводу електропобутової апаратури (єдиний засновник ВАТ — Комітет з управління міським майном Петербурга).
  • У квітні 2000 року увійшов до складу ради директорів «Енергомашбанка».
  • З 2000 по 2002 рік — директор з реструктуризації, потім директор з корпоративної політики ХК «Ленінець».
  • 2002 — гендиректор ТОВ «Співдружність північний захід».
  • З 2003 року-віце-президент і член ради директорів ХК Ленінець, член ради директорів керуючої компанії Ленінець.
  • 31 травня 2005 року знову був обраний до складу ради директорів ХК «Ленінець».
  • У серпні 2005 року вступив в провладну партію Єдина Росія, був призначений координатором молодіжної політики партії.
  • У листопаді 2005 року увійшов до координаційної ради Молодої гвардії Єдиної Росії.
  • 30 серпня 2006 бюро Вищої ради Єдиної Росії рекомендувало Турчака на пост члена Ради федерації від парламенту Ненецького автономного округу.
  • 2007 — депутат Псковських зборів депутатів четвертого скликання від путінської партії «Єдина Росія».
  • 2007—2008 — голова координаційної Ради молодіжного руху «Молодої гвардії Єдиної Росії».
  • З 6 липня 2007 року — член Ради Федерації Зборів РФ від Псковської області.
  • 2009—2017 — Губернатор Псковської області.
  • 12 жовтня 2017 — після відставки з посади губернатора Псковської області призначений секретарем ради партії «Єдина Росія»[4].
  • 2017—2020 — заступник голови Ради федеральних зборів РФ, сенатор СФ РФ від Псковської області.
  • На президентських виборах в РФ 2018 року був членом групи підтримки Путіна[5].
  • 23 вересня 2020 року обраний першим заступником Голови Ради Федерації РФ.
  • 6 травня 2022 року відкрито закликав до анексії Херсонської області до складу Російської Федерації.

Санкції[ред. | ред. код]

Через підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.[6]

З 28 лютого 2022 року перебуває під санкціями всіх країн Європейського союзу "за активну підтримку або реалізацію дій чи політики, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України, а також стабільності та безпеці в Україні".[7]

З 4 квітня 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії.[6]

З 30 вересня 2022 року перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки.[8]

З 23 березня 2022 року перебуває під санкціями Канади.[9]

З 4 березня 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії.[10]

Указом президента України Володимира Зеленського від 7 вересня 2022 року перебуває під санкціями України.[11]

З 3 травня 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.[12]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина - Кіра Євгенівна Турчак, у дівоцтві Петроченко (нар. 1976). Очолює раду директорів КК "Ленінець", входить до рад директорів низки інших компаній, є генеральним директором ВАТ "Лабіринт" (управляє готелем "Obuhoff"). З отриманим у 2010 році доходом у розмірі 21,08 млн рублів увійшла до числа десяти найбагатших дружин губернаторів. У 2015 році її доходи склали 38 млн рублів, у 2017 році - 33 млн рублів, у 2018 році - 59,4 млн рублів.[13]

Четверо дітей: Анатолій (нар. 1996), Ольга (нар. 1998) - актриса, Софія (нар. 2002), Філіп (нар. 2009).[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Андрея Турчака избрали первым вице-спикером Совфеда. РИА Новости (рос.). Процитовано 23 вересня 2020.
  2. Турчак Андрій Анатолійович. Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации (рос.).
  3. Новая смена: Андрей Турчак перешел с поста губернатора в генсовет «Единой России», Российская газета — Федеральный выпуск № 7398 (232), 12.10.2017
  4. Турчак 13 жовтня буде представлений членам Генради єдиноросів в якості секретаря, ТАСС, 12 жовтня 2017
  5. Петро Козлов, Єлизавета Фохт. «Нас переконувати не треба»: Путіна висунули в президенти без Путіна Російська служба Бі-бі-сі, 26.12.2017
  6. а б ТУРЧАК Андрій Анатолійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 4 квітня 2023.
  7. Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 4 квітня 2023.
  8. Recent Actions | Office of Foreign Assets Control. ofac.treasury.gov (англ.). Процитовано 4 квітня 2023.
  9. Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (13 квітня 2022). Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 8: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 4 квітня 2023.
  10. SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 4 квітня 2023.
  11. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №637/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 вересня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  12. Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (en-NZ) . Процитовано 4 квітня 2023.
  13. ТАСС: Политика - Доходы семьи псковского губернатора за 2015 год сократились в два раза. web.archive.org. 2 квітня 2016. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  14. Откровенность за откровенность. О чём говорили Андрей Турчак и псковские школьники. ПАИ Новости Псковской области (рос.). Процитовано 4 квітня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]