Федоров Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федоров.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Федоров Володимир Іванович (футболіст).
Федоров Володимир Іванович
Фёдоров Владимир Иванович
Народився15 травня 1925(1925-05-15)[1]
Бєлгород, Курська губернія, РСФРР, СРСР
Помер29 травня 1998(1998-05-29)[1] (73 роки)
Москва, Росія
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьписьменник, поет, прозаїк, драматург, публіцист
Сфера роботитворче та професійне письмоd[2], поезія[2], проза[2] і драма[2]
Alma materЛітературний інститут імені Горького
Мова творівросійська
Роки активності1947 — 1998
ЧленствоСП СРСР
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Відня»

Володимир Іванович Федоров (рос. Влади́мир Ива́нович Фёдоров; *15 травня 1925(19250515), Білгород, РРФСР, СРСР — †29 травня 1998, Москва, Росія) — радянський і російський поет, прозаїк, драматург, публіцист. Автор понад шістдесят книг прози і віршів, більше 100 пісень. Найбільш відома його дилогія «Чистий Колодязь». Лауреат міжнародної літературної премії імені Костянтина Симонова. Член Спілки письменників СРСР. Учасник німецько-радянської війни.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився 15 травня 1925 року в Білгороді Курської області.

Навчався в Кишинівському електротехнічному технікумі та Літературному інституті ім. О. М. Горького (1962) в Москві.

Перші вірші («Думи про Іспанію») були опубліковані в 1938 році в районній газеті «Боринская іскра» (Воронезька, нині Липецька область).

Працював у харківській газеті «Червоний прапор».[джерело?]

На початку Вітчизняної війни працював пресувальником в Урюпінську і на Уралі. У січні 1943 року добровольцем пішов на фронт. Був парашутистом-десантником, воював гарматним номером на Карельському, Другому та Третьому Українських фронтах, брав участь у звільненні Угорщини, Австрії та Чехословаччини.

Автор книг, сценаріїв фільмів «Сумка, повна сердець» (1964), «Візит у Ковалівку» (1980, у співавт. з А. Буковським); картина «Володчине життя» (1984, за сценар. А. Буковського) — екранізація повісті А. Буковського та В. Федорова «Усе Володчине життя».

Помер 29 травня 1998 року. Похований в Москві, на Медведковському кладовищі.

Література

[ред. | ред. код]
  • Сценаристы советского художественного кино. М., 1972. — С.378.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Федоров_Володимир_Іванович