Філіпп Боулер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіпп Боулер
нім. Philipp Bouhler
Філіпп Боулер
Філіпп Боулер
Філіпп Боулер у 1936 році
Голова концелярії керівництва партії
17 листопада 1934 — 23 серпня 1945
Рейканцлер
2 червня 1933 — 23 серпня 1933

Народився11 вересня 1899(1899-09-11)[1][2][…]
Мюнхен, Німецький Райх
Помер19 травня 1945(1945-05-19)[2][3] (45 років)
Целль-ам-Зее, Зальцбург, Австрія[4]
Відомий якполітик, письменник
КраїнаНімеччина
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1920) і Maximiliansgymnasium Münchend (1912)
Політична партіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (23 листопада 1923)
У шлюбі зHelene Bouhlerd[5]
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден крові
Орден крові
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»


Філіпп Боулер (нім. Philipp Bouhler; нар. 11 вересня 1899, Мюнхен — пом. 19 травня 1945, Дахау) — партійний діяч НСДАП, рейхсляйтер (2 червня 1933), обергруппенфюрер СС (1936)[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Молоді роки

[ред. | ред. код]

Народився 11 вересня 1899 року у Мюнхені в родині полковника. У 1912 році вступив до баварського кадетського корпусу. У липні 1916 року був випущений у сухопутні війська фанснюнкером. Брав участь у Першій світовій війні. У липні 1917 року отримав звання лейтенанта. За бойові досягнення був нагороджений «Залізним хрестом 2-го класу». У серпні 1917 року був демобілізований через поранення. У 1919—1920 роках послухав 4 семестри з філософії в Мюнхенському університеті[7] .

У 1919 році — член націоналістичного німецького народного стрілецького й наступального союзу.

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1921 році одним з перших вступив до НСДАП. З листопада 1921 року працював у газеті «Фелькішер Беобахтер».

Від 1922 року — заступник головного керуючого справами НСДАП.

У 1925—1935 роках імперський діловод партії. У 1932 опублікував біографію Адольфа Гітлера.

У червні 1933 року був обраний депутатом Рейхстагу від Південної Вестфалії

Від 1933 — уповноважений з питань культури у відомстві заступника фюрера по партії.

Від вересня 1934 — поліцай-президент Мюнхена. З листопада 1934 року після створення Персональної канцелярії фюрера НСДАП був призначений її начальником, а також головою Комісії по захисту націонал-соціалістичної літератури.

Від 1936 року — член Імперського сенату культури. У книзі «Геніальний Наполеон — сяюче світло комети» проводить паралель між Наполеоном та Гітлером.

1 вересня 1939 року Гітлер довірив йому відповідати за програму евтаназії, під час якої відбувалося знищення хворих на невиліковані хвороби.

У травні 1945 після завершення війни здався в полон американським військам та разом зі співробітниками своєї канцелярії був перевезений до Дахау. 19 травня разом з жінкою закінчив життя самогубством.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Твори

[ред. | ред. код]
  • Adolf Hitler. Lübeck: Coleman, 1932.
  • Napoleon: Kometenbahn eines Genies. München: Callwey, 1941.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. https://doi.org/10.4324/9781315013114
  5. https://ww2gravestone.com/people/bouhler-helene-helli-majer/
  6. Филипп Боулер. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 6 січня 2016.
  7. СС самая полная энциклопедия. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 січня 2015.
  8. Філіп Боулер на сайті Traces of War (Нідерландська мова) . Архів оригіналу за 30 липня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 48-49. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.
  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 83-84. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); isbn 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).
  • Залесский К.А. СС. Охранные отряды НСДАП.. — М.: Эксмо, 2004. — С. 71-72. — 656 с. — ISBN 5-699-06944-5.
  • Залесский К.А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 59-60. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.