Харитонов Борис Степанович
Харитонов Борис Степанович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 6 вересня 1934 Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР | |||
Помер | 28 липня 2018 (83 роки) | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Членство | Національна спілка журналістів України | |||
IMDb | nm5702185 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Борис Степанович Харитонов (6 вересня 1934 — 28 липня 2018) — радянський, український актор. Заслужений артист України (1997). Член Національної спілки журналістів України.
Народився 6 вересня 1934 року у селі Ладан Прилуцького району Чернігівської області.
1953 закінчив Львівський технікум залізничників.
Служив в ансамблі пісні і танцю Прикарпатського військового округу.
1961 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Працював на естраді в Укрконцерт, «Київконцерт», у Київському театрі «Золоті ворота».
Автор текстів пісень у виконанні народних артистів України Олега Марцинківського, Леоніда Сандуленка, Юрія Рожкова.
Працював телеведучим «Дідуся Харитона» на Українському телебаченні.
Знімався в кіно- та телефільмах.
Проживав і помер в Києві. Похований на Софіївсько-Борщагівському кладовищі.
- 1959 — «Іванна»
- 1960 — «Фортеця на колесах»
- 1964 — «Ключі від неба»
- 1964 — «Лушка»
- «За двома зайцями»
- 1999 — «День народження Буржуя»
- 2000 — «Нескорений»
- 2000 — «Чорна рада»
- 2002 — «Золота лихоманка»
- 2003 — «Роксолана−3»
- «Повернення Мухтара-3»;
- «Повернення Мухтара-4»;
- «Поїзд милосердя»
- 2007 — «Спостерігач»
- 2007 — «Душка»
- 2012 — «Анна Герман. Таємниця білого янгола»
- «Бомба для нарколога»
- Харитонов Б.С. Усе відверто.-К.:ВПК "Експрес-Поліграф",2014.-528 с. ISBN 978-966-2530-75-9.
- Подяка Кабінету Міністрів України
- На честь Бориса Харитонова у вересні 2011 названо вулицю в смт. Ладан[1]
- Медаль «За доблестный труд»
- Медаль «Ветеран праці»
- Медаль «В память 1500-летия Киева»
- Медаль «За культурное обслуживание строителей БАМа»
- Відзнака-медаль МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ»
- Нагрудний знак «Знак пошани» Київського міського голови
- Медаль «За доброчинність» Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата»
- Почесне звання «Заслужений артист України» (1997)
- ↑ http://chz.org.ua/node/618[недоступне посилання з червня 2019]
- Борис Харитонов на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)
- https://www.pisni.org.ua/persons/2678.html
- Рудаков Микола. Талант, помножений працею // Урядовий кур'єр. 1998. 7 липня. — С. 10.
- Микола Рудаков /Автографи майстрів. - К. : Міжнародний доброчиний фонд "Українська хата", 2005. - 128 с.: фотогр.,с.99-102 - ISBN 966-7025-05-5.
- Микола Рудаков. Книжка йде до людей. //Соломія: газета №3(61).2014,липень-вересень.С.2
- Хотін Георгій.П'ємо бальзам його таланту.//Правда Прилуччини:газета.2000,15 жовтня.
- Червінська Регіна./Мужній козарлюга став ще й сценаристом.// "Вечірній Київ-100:газета.№4,2006,16-22 серпня,с.14
- Життєдайна сила Бориса Харитонова./ Упорядник А.С.Кізлов.-К.: ПП "Фірма "Гранмна", 2017.-96 с.:іл. ISBN 978-966-2726-52-7
- Указ Президента України від 17 лютого 1997 року,№1641/1997