Хархаліс Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хархаліс.
Микола Хархаліс
Хархаліс Микола (2-й зліва, сидить). Виділ філії товариства Просвіта. Бучач. 1930-ті
Народився3.12.1894[джерело?]
Яворів, Королівство Галичини та Володимирії, тепер Україна
Помер3.10.1983[джерело?]
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Канада Канада
Національністьукраїнець
Діяльністьвійськовик, громадський діяч, кооператор
Посададиректор Повітового союзу кооперативd
Військове звання Сотник
КонфесіяУГКЦ
РодичіРоман Ващук (внук)

Микола Хархалі́с (3 грудня 1894[джерело?], Яворів[1] — 3 жовтня 1983, Торонто[джерело?]) — український галицький військовий, громадський та кооперативний діяч. Поручник армії Австро-Угорщини, четар УГА. Яворівський повітовий військовий комендант ЗУНР.[2] Дід Надзвичайного та Повноважного посла Канади в Україні Романа Ващука[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї міщан-хліборобів.[4] Народну школу їм. Тараса Шевченка закінчив у Яворові, а гімназію в Перемишлі. Воював, зокрема, у лавах армії Австро-Угорщини (мав звання фенрих[5]), Легіону Січових Стрільців, УГА. Брав участь у встановленні влади ЗУНР в Яворові та повіті 1 листопада 1918 року.

У 1930-х роках: начальний директор Бучацького Повітового Союзу Кооператив (ПСК, 1933—1939 роки[6])[7], член Виділу Бучацької повітової філії «Просвіти». За діяльність на благо українського народу переслідувався польською владою: перебував під наглядом жандармерії, арештовувався 16 разів, востаннє — 1 серпня 1939. Засновував хори у селах Бучацького повіту[3].

Автор спогадів до історико-мемуарного збірника «Бучач і Бучаччина», які датував 17 липня 1972 року, написав у Торонто.[8] Диригент хору бучацької «Просвіти»[9].

Фундатор Енциклопедії Українознавства, ГЦУС, член Фундації імені Тараса Шевченка[10] в Канаді. На видання збірника «Бучач і Бучаччина» надав 15 доларів ЗДА.[11]

Помер у Торонто[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мизак Н. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — С. 19.
  2. ↑ Гуцуляк М. Перший листопад 1918 на Західних землях України… — С. 397, 399.
  3. ↑ а б За Польщі дід Надзвичайного і Повноважного посла Канади в Україні Романа Ващука очолював Кооперативний Союз на Бучаччині… — С. 4.
  4. ↑ Шипилявий С. Національно-економічне відродження Бучаччини… — С. 301.
  5. ↑ Хархаліс Микола. Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 20 листопада 2015.
  6. ↑ Мизак Н. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — С. 18.
  7. ↑ Хархаліс М. Доповнення відомостей про ПСК // Бучач і Бучаччина… — С. 307.
  8. ↑ Там само. — С. 310.
  9. ↑ Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 467.
  10. ↑ Українсько-канадська фундація імені Тараса Шевченка[недоступне посилання з липня 2019]
  11. ↑ Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 784.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хархаліс_Микола&oldid=42265269