Хлівище (Україна)
село Хлівище | |
---|---|
В'їзд в село Хлівище | |
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Чернівецький район |
Тер. громада | Ставчанська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA73060470030044348 |
Основні дані | |
Населення | 648[1] |
Поштовий індекс | 59315 |
Телефонний код | +380 3736 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°29′7″ пн. ш. 25°37′57″ сх. д. / 48.48528° пн. ш. 25.63250° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
235 м[2] |
Місцева влада | |
Адреса ради | 59315, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Хлівище[1] |
Карта | |
Мапа | |
|
Хліви́ще — село в Україні, у Ставчанській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
Село розташоване на річці, яка є притокою річки Совиця. Ґрунтовка до Хлівища починається в селі Іванківці і пролягає через Гаврилівці.
1991 року село Хлівище в складі незалежної України.
На початку села на невисокому пагорбі розташований двоповерховий будинок, що нагадує невеличкий палац.
Палац був збудований у 1876 році для австрійців Отто та Лізи Ґольднер. Їхні ініціали збереглися на дверних ґратах при вході до будинку.
Будинок мав три поверхи і навіть водогін. Поряд стояла ґуральня.
У радянські часи тут був спочатку дитячий садок, пізніше — розташовувалася контора дирекції місцевого радгоспу, сільська рада, клуб та бібліотека.
За часів незалежності, під час реконструкції будівлі, був розібраний третій поверх та перекрито дах.
Нині в будинку, колишнього родового маєтку Ґольднерів працює місцева школа[3].
1912 року в центрі села збудували дерев'яну церкву святих архангелів Михаїла і Гавриїла. Церква одноверха, має форму трилисника, бабинець значно витягнутий. Над бабинцем і вівтарем — декоративні главки. Верх церкви покритий бляхою, верхній ярус стін також під бляхою, нижні зруби пофарбовані у синій колір[4].
Населення становить 648 осіб станом на 2001 рік[1].
1930 | 1989 | 2001 |
---|---|---|
→ 1171 | ↘ 656 | ↘ 648 |
За даними перепису 1930 року у Румунії національний склад села становив:[5]:
Національність | Чисельність | Відсоток |
---|---|---|
українці | 1105 | 94,36 % |
румуни | 36 | 3,07 % |
євреї | 24 | 2,05 % |
поляки | 6 | 0,51 % |
Згідно з переписом населення України 2001 року національний склад села становив:
Національність | Чисельність | Відсоток |
---|---|---|
українці | 645 | 99,38 % |
інші | 3 | 0,46 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[5]:
Мова | Чисельність | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1125 | 96,07 % |
їдиш | 24 | 2,05 % |
румунська | 20 | 1,71 % |
польська | 2 | 0,17 % |
- Дзержик Корнелій Володимирович (1888—1965) — живописець.
- Канюк Зиновія (1837—1915) — буковинська народна письменниця.
- Канюк Сергій Іванович (1880—1945) — український громадський діяч, письменник, педагог, публіцист.
- Катеринюк Михайло Васильович (нар. 1946) — український майстер художнього різблення по дереву та обробки металу.
- Моренюк Валер'ян Ярославович (1994—2014) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена «За мужність» III ступеня.
-
Церква
-
Михайлівська церква
-
Брама Михайлівська церква
-
Михайлівська церква
-
Дзвіниця
- ↑ а б в Хлівищенська сільська рада. rada.info. Процитовано 31 серпня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Прогноз погоди в селі Хлівище. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 31 серпня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Хлівище
- ↑ Андрій Бондаренко. Хлівище. ukrainaincognita.com. Україна Інкогніта. Процитовано 31 серпня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 12 жовтня 2018. (рум.)(фр.)