Кіцмань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіцмань
Герб Кіцманя Прапор Кіцманя
Міська рада
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Кіцманська міська громада
Засноване
Перша згадка 1413[1]
Населення 6049 (01.01.2022)[2]
 - повне 6049 (01.01.2022)[2]
Площа 8,6 км²
Поштові індекси 59300-06
Координати 48°26′28″ пн. ш. 25°46′01″ сх. д. / 48.44111° пн. ш. 25.76694° сх. д. / 48.44111; 25.76694Координати: 48°26′28″ пн. ш. 25°46′01″ сх. д. / 48.44111° пн. ш. 25.76694° сх. д. / 48.44111; 25.76694
Висота над рівнем моря 232 м
Назва мешканців кіцманя́нин, кіцманя́нка, кіцманя́ни, кіцманча́ни
День міста 12 липня
Відстань
Найближча залізнична станція Кіцмань
До обл./респ. центру
 - залізницею 26 км
 - автошляхами 22 км
До Києва
 - автошляхами 522 км
Міська влада
Адреса 59300, вул. Незалежності, 57, м. Кіцмань, Чернівецька обл.

CMNS: Кіцмань у Вікісховищі

Мапа
Кіцмань. Карта розташування: Україна
Кіцмань
Кіцмань
Мапа

Кі́цмань — місто в Україні, на Буковині у Чернівецькому районі Чернівецької області. Центр Кіцманської міської громади, колишній районний центр колишнього Кіцманського району.

Назва[ред. | ред. код]

Місцева легенда про походження назви засвідчує:

«Чотириста п'ятдесят літ тому назад на північно-східній частині теперішньої Кіцмані було велике поселення, яке мало назву Сегот. У ті часи відбувалися жорстокі бої з турками і татарами. Турки були розгромлені і втікали. Рятуючись від ворогів, натрапили на це поселення. Вони хотіли залишити після себе голу землю і тому нищили все на своєму шляху. Село спалили, а чоловіків, які мужньо захищались перерізали. Решта населення, здебільшого жінки, котрі змогли залишитися живими, заховалися у лісі, який ріс на місці, де тепер сучасне містечко Кіцмань.

Турки знайшли це нове поселення. Один турок зайшов до жінки на ім'я Кіца. Йому захотілося соленого огірка. Але хоробра жінка лише вказала на бочку і сказала: — Візьми собі самий, коли так хочеш. У бочці огірків мало, лише на самому дні є декілька. Він нагнувся до бочки, а Кіца тим часом схопила його за ноги і почала топити в бочці.

Турок довго кричав: — Кіца мань!

Від тоді це мальовниче містечко зветься Кіцманем».[3]

Історики гадають, що назва «Кіцмань» походить від Буковинського слова «коц» (різновид килиму), бо тут жили майстри килимарства. Також припущення, що поселення дістало свою назву від чоловічого імені Козьма. Є версія про походження назви Кіцмань від прізвища Кошман (Kotzmen), чоловіка який виробляв з лози (верби) кошики.[4]

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташований на берегах річки Совиці — притоки Прута. Через місто проходить автодорога E85 Чернівці — Тернопіль — Луцьк — Ковель, і залізнична станція.

Історія[ред. | ред. код]

Кіцмань 1900 рік
Герб часів Румунії

Найдавніша письмова згадка про Кіцмань датована 1413 роком. Розвитку населеного пункту сприяло те, що він стояв на перехресті доріг, які з'єднували долину Дністра і Прута.

В епоху середньовіччя Кіцмань належав єпископу та іншим великим феодалам. В 1798 він стає містом, а з часом — центром повіту. В другій половині 18 століття в місті стали розвиватися торгівля, ремесло.

Жителі Кіцмані брали активну участь в антифеодальній боротьбі. В 1848 році в місті розповсюджувались листівки, заклики Віденського комітету демократичних союзів до сільського населення Австрії «До зброї, жителі сіл!». Під впливом революційних подій в Росії 29 листопада 1905 року в Кіцмані відбулось народне віче, на якому трудящі вимагали загального виборчого права.

У роки Першої світової війни наприкінці березня 1917 солдати створили Раду солдатських депутатів.

Після П'ятої Галицької битви (1917) (провалу наступу на фронті, організованого Тимчасовим урядом), Кіцмань у 1917 році повернули під контроль австро-німецькі війська, а в листопаді 1918 року — королівська Румунія. В червні 1920 відбулися студентські протести проти насильної румунізації українського шкільництва та ліквідації української гімназії у Кіцмані.

По завершенню Другої світової війни Кіцмань переходить під радянську окупацію.

З 24 серпня 1991 року місто входить до складу незалежної України.

Населення[ред. | ред. код]

Населення міста становить 6 049 осіб на 01.01.2022 року.

Національний склад[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Відсоток
українці 96,37 %
росіяни 2,35 %
інші/не вказали 1,28 %

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6][7]:

Мова Відсоток
українська 97,13 %
російська 2,13 %
інші/не вказали 0,74 %

Культура та ЗМІ[ред. | ред. код]

Виходить газета «Вільне життя».

Кіцмань.City [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.] — міське інтернет-видання, створене у березні 2019 року колективом ПП «Агенція „Вільне життя“» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[8]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Про уродженців міста можна більше дізнатися в місцевому історичному музеї[9].

Володимир Івасюк[ред. | ред. код]

Будинок, у якому народився Володимир Івасюк.
Пам'ятник Володимиру Івасюку в м. Кіцмань

У Кіцмані 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк — український поет і композитор. Один з основоположників української естрадної музики. Його батько, Івасюк Михайло (син Григорія), український письменник, довгий час працював вчителем в місцевій середній школі. За його ініціативи і сприяння в місті відкрили музичну школу, що нині має ім'я його сина.

Навчалися[ред. | ред. код]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Об'їзна дорога[ред. | ред. код]

Частина міжнародної траси М19, пролягає через місто Кіцмань, дорога була збудована ще за СРСР та не розрахована на таку кількість транспорту, такої тоннажності, інтенсивного руху автомобілів.

Ще з 80-х років була виготовлена документація на будівництво об’їзної дороги для міста Кіцмань. Близько 1,5 км дороги було збудовано зі сторони Чернівців до кільця та перетину доріг Т 2607 та Т 2619. А 6,5 км об’їзної дороги є лише на паперах.

У 2021 році було відновлено питання про оновлення документацію та будівництва об'їзної дороги.

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кіцмань – Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2016. 
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  3. Василь Сокіл Легенди та перекази про оселі «Писана криниця». Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 5 лютого 2010. 
  4. сайт про Кіцмань «Старе місто». Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 18 квітня 2010. 
  5. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  6. Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Kitsman.Сity — новий онлайн-журнал про місто і район. Познайомтесь з нашою командою. Кіцмань.City (укр.). Процитовано 16 січня 2020. 
  9. «Кіцманська школа. 100 літній ювілей. 1888 рік. Львів.» [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.].

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіцмань