Ревне (Чернівецький район)
| село Ревне | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Тер. громада | Мамаївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA73060370110097448 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 1067 |
| Поштовий індекс | 59347 |
| Телефонний код | +380 3736 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°20′6″ пн. ш. 25°47′50″ сх. д. / 48.33500° пн. ш. 25.79722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
174 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ре́вне — село в Україні, у Мамаївській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
Село входить до складу Стрілецькокутського старостинського округу. Межує із селами : Стрілецький Кут, Бурдей.
У селі розташована ботанічна пам'ятка природи «Вікові дуби». А неподалік від села — заповідне урочище «Ринва» і ботанічні пам'ятки природи «Дубово-букова ділянка» та Ревнянський дуб.
Через село тече струмок Ревняк, правий доплив Пруту.
Поблизу села розташований пам'ятник державного підпорядкування «Ревнянське городище VIII-Х століття», залишки кількох поселень та святилища того ж часу, що розташовані безпосередньо на території села. Можливо, місто було засноване хорватсько-моравським князем Святоплуком і було столицею його князівства.
На городищі-притулку близько могильника з трупоспаленнями розташована яма з пологими стінками (діаметр 5 м, глибина 50 см), заповнена попелом, вугіллям, перепаленими кістками, уламками посуду, кістками тварин. У центрі поглиблення знаходиться стовпова яма, оточена півколом стовпових ямок. Науковці вважають городище святилищем[1][2].
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[3]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 1021 | 97,52 % |
| румуни | 8 | 0,76 % |
| поляки | 8 | 0,76 % |
| євреї | 6 | 0,57 % |
| німці | 3 | 0,29 % |
| чехи, словаки | 1 | 0,10 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[3]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1025 | 97,90 % |
| румунська | 8 | 0,76 % |
| німецька | 7 | 0,76 % |
| польська | 4 | 0,38 % |
| їдиш | 2 | 0,19 % |
| чеська, словацька | 1 | 0,10 % |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1066 | 99.91% |
| білоруська | 1 | 0.09% |
| Усього | 1067 | 100% |
- ↑ И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Языческие святилища древних славян. — М.: Издательство «Ладога-100», 2007. — 304 с., ил., сх., таб.
- ↑ Тимощук Б. А. Древнерусские города Северной Буковины
- ↑ а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 29 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
- Старі фото Ревне[недоступне посилання з липня 2019]
- Погода в селі Ревне
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
