Кіцманський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіцманський район
Coat of Arms of Kiczmanskiy Raion in Chernivtsi Oblast.gif Kitsmanskiy raion prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7322500000
Утворений: 1940 р.
Населення: 69 167 (на 1.2.2016)
Площа: 607 км²
Густота: 113.9 осіб/км²
Тел. код: +380-3736
Поштові індекси: 59300—59358
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Кіцмань
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 26
Міста: 1
Смт: 2
Села: 43
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 59300, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83, 2-13-34
Веб-сторінка: Кіцманська РДА
Голова РДА: Друцул Іван Васильович
Голова ради: Лумей Петро Васильович

Commons-logo.svg Кіцманський район у Вікісховищі

Кі́цманський райо́н — один з одинадцяти районів Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Кіцмань. Утворений 11 листопада 1940 року. Населення становить 70 108 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований у північно-західній частині лісостепової зони області. Межує з Вижницьким, Заставнівським, Сторожинецьким районами Чернівецької області, містом Чернівці, Снятинським і Городенківським районами Івано-Франківської області.

Івано-Франківська область
(Городенківський район)
Заставнівський район Заставнівський район
Івано-Франківська область
(Снятинський район)
Gray compass rose.svg Заставнівський район
Вижницький район Сторожинецький район Чернівці

Історія[ред. | ред. код]

Київська Русь[ред. | ред. код]

Понад чотири століття Кіцманщина входила до складу давньоруської держави у X — XII століттях була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, до середини XIV століття належала Галицькому, а пізніше — Галицько-Волинському князівству.

Молдовське князівство та Османська імперія[ред. | ред. код]

З середини XIV до другої половини XVII століть Північна Буковина перебувала у складі Молдовського князівства, потім край підпав під владу Османської імперії.

Кіцманщина була свідком безперервних загарбницьких воєн між Молдовою і Польщею. Від цього передусім найбільш потерпало населення краю, оскільки він був на кордоні між двома державами, що ворогували.

Австрія[ред. | ред. код]

У 17741918 роках на Буковині панували австрійські колонізатори. Загарбники запровадили жорстокий окупаційний режим. Вони по-хижацьки використовували багатства краю, ще більше закріпачили селян, що посилило революційні настрої серед трудового люду. В перші роки XX століття посилився страйковий рух на Кіцманщині. У травні-липні страйкували селяни Кіцманя, Оршівців, Валяви.

1908 року в Кіцмані з'явилися організовані об'єднання профспілкового типу, які боролися за поліпшення умов праці і життя селян.

Румунія[ред. | ред. код]

У 19181940 роках Буковина була визволена військом королівської Румунії від радянських окупантів. Одним із перших актів нової влади була надання продовольчої допомоги для Північної Буковини. Почали відкривати раніше закриті школи у Кіцмані, Іванківцях, П'ядиківцях, Лужанах, Неполоківцях.

Радянський період[ред. | ред. код]

28 червня 1940 року окупаційні радянські війська увійшли в Північну Буковину. З цієї нагоди у Кіцмані відбувся багатолюдний мітинг. Включення Північної Буковини до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть буковинці з'єдналися в межах однієї державної структури.

3 листопада 1940 року Кіцмань став районним центром Чернівецької області.

1941 року почалася Німецько-радянська війна. 8 липня 1941 року в Кіцмань вступив каральний загін СС на чолі з майором Гессом, а за ним батальйон румунських солдат. Проте і в умовах фашистського режиму жителі Кіцманщини продовжували боротьбу: відмовлялися платити податки, ховали хліб, ухилялись від роботи.

28 березня 1944 року в місто увійшли воїни 45 танкової бригади полковника М. В. Моргунова, які переслідували ворога в напрямі Чернівців.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 26 сільських рад, які об'єднують 46 населених пунктів та підпорядковані Кіцманській районній раді[1].

Економіка[ред. | ред. код]

Сьогодні Кіцманський район — район високоінтенсивного сільського господарства, головний напрям якого — виробництво цукрового буряка, озимої пшениці, м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також свинарство і птахівництво.

У районі є 45 с/г підприємств, 149 фермерських господарств.

На території району розміщено 10 промислових підприємств, зокрема в державній формі власності — 3.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходить автошлях E85.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 33 848 6883 5249 10 288 7385 3885 158
Жінки 39 035 6596 5230 10 240 9037 7359 573


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 71805 98,52 %
росіяни 674 0,92 %
румуни 116 0,16 %
молдовани 88 0,12 %
білоруси 55 0,08 %
інші 146 0,20 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 72030 98,83 %
російська 654 0,90 %
молдовська 56 0,08 %
румунська 55 0,08 %
білоруська 26 0,04 %
інші 69 0,09 %

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кіцманського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 70,59 % (проголосували 39 304 із 55 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,98 % (22 396 виборців); Юлія Тимошенко — 20,75 % (8 156 виборців), Олег Ляшко — 12,58 % (4 945 виборців), Анатолій Гриценко — 2,57 % (1 011 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.[4]

Медицина[ред. | ред. код]

У районі функціонує 3 лікарні, 8 амбулаторій, 33 ФАПи.

Освіта[ред. | ред. код]

На Кіцманщині є 19 середніх[5], 13 неповних середніх та 10 початкових шкіл. Поряд із загальноосвітніми школами діють 10 дошкільних установ та 2 дитячі будинки.

Культура[ред. | ред. код]

До послуг жителів району 40 клубів і будинків культури, 42 бібліотеки, 5 мистецьких шкіл та 5 їхніх філій. 20 колективів носять звання «народний аматорський».

Виходить газета «Вільне життя».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]