Царенко Владислав Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Царенко Владислав Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження28 червня 1971(1971-06-28)
Київ
Смерть15 жовтня 2014(2014-10-15) (43 роки)
Сміле
ПохованняБерковецьке кладовище
ПсевдоЦар
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Владисла́в Микола́йович Царе́нко (28 червня 1971(19710628) — 15 жовтня 2014) — солдат 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Проживав у Святошинському районі Києва, був інструктором із рукопашного бою, займався підприємництвом.

Солдат групи «Золота сотня» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», псевдо «Цар».

15 жовтня 2014-го група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район), та потрапила у засідку на Лисичанській трасі. Загинули 8 бійців, 2 були захоплені у полон, ще 3 поранені.

27 жовтня вивезли з місця бою частину тіл загиблих, троє айдарівців ідентифіковані — це Олександр Піскіжов, Юрій Полєно та Владислав Царенко.

Залишились мама та донька 1996 р.н.

31 жовтня 2014-го похований в місті Київ, Берковецьке кладовище.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 25 грудня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 25 грудня 2015 року № 722/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

[ред. | ред. код]