Координати: 48°27′27″ пн. ш. 27°46′03″ сх. д. / 48.457606° пн. ш. 27.767588° сх. д. / 48.457606; 27.767588
Очікує на перевірку

Церква Святої Параскеви Сербської (Немія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святої Параскеви Сербської
48°27′27″ пн. ш. 27°46′03″ сх. д. / 48.457606° пн. ш. 27.767588° сх. д. / 48.457606; 27.767588
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна Україна, с. Немія Вінницької області
Кінець будівництва1775
Стильукраїнське бароко
Станпам'ятка архітектури національного значення України
Церква Святої Параскеви Сербської (Немія). Карта розташування: Україна
Церква Святої Параскеви Сербської (Немія)
Церква Святої Параскеви Сербської (Немія) (Україна)
Мапа
CMNS: Церква Святої Параскеви Сербської у Вікісховищі

Церква Святої Параскеви Сербської — дерев'яний храм у селі Немія Вінницької області.

Храм є пам'ятником подільського дерев'яного зодчества, побудований в 1775 році. Він виконаний з дуба та ясена в стилі українського бароко.

Легенда про церкву

[ред. | ред. код]

За переказами в селі Немія жив поміщик – пан Маєвський, у якого була дочка, що була німою від народження. Сільські діти не хотіли знатися з хворою дівчинкою і часто з неї насміхалися. Бідна дитина не витримала такого до себе ставлення і втопилася у річці, що протікала через село. Відтоді річка отримала назву Немійка, а село – Немія (на честь німої дівчинки). Батько, пан Маєвський, не міг змиритися зі смертю дочки і вирішив спокутувати її гріх, побудувавши в селі храм. Він прийняв православ'я і збудував у 1775 р. біля місця її загибелі церкву в ім'я святої Параскеви. Церкву побудували з дуба і ясеня у стилі українського бароко, з окремою дзвіницею з оборонним призначенням, адже поруч проходив торговий, він же і військовий Волоський шлях. На косяку широких із скошеними верхніми вуглами дверей, що вбудовані з бокової сторони притвору є традиційний напис, який свідчить: «Сей храм Господень сооружися року Божия 1775».

Радянський період

[ред. | ред. код]

У 1937-1938 роках, люди не дали зруйнувати церкву, заховавши ікони та церковні цінності.

Відомі відвідувачі

[ред. | ред. код]

Неодноразово бували у Свято-Параскеївському храмі мати Лесі Українки Олена Пчілка (1920-1924 роки) та Михайло Старицький (письменник, театральний та культурний діяч). Відвідували богослужіння також невістка Олени Пчілки, українська письменниця Олександра Судовщикова (псевд. Грицько Григоренко) і зять, музикознавець і фольклорист, чоловік Лесі Українки Климент Квітка. Також у церкві бував художник Василь Тропінін, що тривалий час проживав по сусідству в с. Кукавка.

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]