Червоногуз темний
Червоногуз темний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Cryptospiza jacksoni Sharpe, 1902[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Червоногу́з темний[3] (Cryptospiza jacksoni) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[4]. Мешкає в регіоні Африканських Великих озер. Вид названий на честь німецького орнітолога Антона Райхенова[5].
Довжина птаха становить 11-12 см, вага 14 г. У самців на лобі і обличчі є кармінова "маска", потилиця і шия темно-сірі, верхня частина тіла темно-маливово-червона, крила і хвіст чорнувато-сірі. Шия з боків, горло і решта нижньої часьини тіла темно-сіра, на нижній стороні крил є червоні плями. Райдужки темно-карі, навколо очей рожеві кільця, дзьоб чорний, лапи темно-оливково-коричневі. Самиці мають подібнек забарвлення, однак червона пляма на голові у них обмежена лобом, а кільця навколо очей сірі. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак червоні плями на голові і боках у них відсутні, верхня частина тіла у них темно-червоно-сіра.
Темні червоногузи мешкають в горах Альбертінського рифту, в Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді і Бурунді. Вони живуть в підліску густих вологих гірських тропічних лісів та у трав'янистих і бамбукових заростях на узліссях і галявинах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками по 5-6 птахів, на висоті від 1500 до 3200 м над рівнем моря[6]. Живляться насінням трав, зокрема розрив-трави і жовтозілля. Віддають перевагу незрілому насінню, а також доповнюють свій раціон ягодами, плодами, квітками і дрібними безхребетними. Як і інші червоногузи, темні червоногузи є дуже полохливими птахами, які при найменшому натяку на небезпеку ховаються в заростях. Гніздування у них триває протягом всього року. Гніздо має кулеподібну форму, робиться з сухої трави і моху, встелюється пір'ям і шерстю. В кладці 2 яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Cryptospiza jacksoni: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 31 грудня 2022
- ↑ R.B. Sharpe. (On new birds from the Ruwenzori range). „Bulletin of the British Ornithologists' Club”. 13, s. 8, 1902.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 грудня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 332. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ M. Dehn, L. Christiansen. Comments on the occurrence of 15 Albertine Rift endemic bird species in the Rwenzori Mountains National Park, Western Uganda. „Scopus”. 22, s. 20, 2002.
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |