Червінська Ольга В'ячеславівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга В'ячеславівна Червінська
Народилася7 лютого 1947(1947-02-07) (77 років)
м. Ярославль, РРФСР, СРСР
Місце проживанняЧернівці, Україна
КраїнаСРСР СРСР, Україна Україна
Діяльністьнауковиця
Alma materЧернівецький державний університет
Галузьлітературознавство
ЗакладЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
ПосадаЗавідувач кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньДоктор філологічних наук
Нагороди
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України

Червінська Ольга В'ячеславівна (7 лютого 1947, м. Ярославль, РРФСР, СРСР) — український літературознавець, педагог. Доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 7 лютого 1947 року в Ярославлі.

У 1970 році закінчила Черні­вецький державний університет, здобувши кваліфікацію філолога, вчителя російської мови і літератури. Трудову діяльність розпочала з посади вчителя російської мови та літератури в середній загальноосвітній школі с. Білівці Хотинського району Чернівецької області (1970–71 н. р.). З 1971 р. на погодинній основі починає викладати на кафедрі зарубіжної літератури факультету іноземних мов ЧДУ. У 1971–78 рр. працювала бібліотекарем наукової бібліотеки ЧДУ та з 1976 р. знову погодинно викладала на кафедрі зарубіжної літератури. З 1979 р. перейшла на посаду асистента кафедри російської літератури ЧДУ.

У 1987 р. захистила дисертацію «Функціонування в літературі традиційного образу історичного походження» («Функционирование в литературе традиционного образа исторического происхождения», науковий керівник проф. Волков А. Р.) та здобула науковий ступінь кандидата філологічних наук.. З 1989 р. на посаді доцента кафедри зарубіжної літератури Чернівецького університету. У 1998 р. захистила дисертацію «Рецепція літературного напряму в аспекті жанрової продуктивності традиції: акмеїстичний досвід» («Рецепция литературного направления в аспекте жанровой продуктивности традиции: акмеистический опыт»)[1] на здобуття науковго ступеня доктора філологічних наук. У 2003 р. присвоєно вчене звання професора.

З 2001 року очолює кафедру зарубіжної літератури та теорії літератури[2] на філологічному факультеті. З 2004 року – головний редактор наукового журналу «Питання літературознавства»[3]. Також є членом редколегій таких видань: «Науковий вісник ЧНУ. Слов'янська філологія»[4], «Буковинський журнал», «Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики»[5], міжнародного філологічного журналу «Миргород»[6] (Седльце, Польща), міжнародного журналу «Новая русистика / Nova rusistica»[7] (Брно, Чехія).

Має статус іноземного співробіт­ника Афінського університету (відділення славістики, Греція), є науковим консультантом літературознавчих проектів Інституту грузинської літератури імені Шота Руставелі (Тбілісі, Грузія), а також співорганізатором наукових конференцій, колоквіумів, семінарів і проек­тів в Англії, Білорусі, Греції, Грузії, Литві, Польщі, Чехії. Систематично координує Міжнародні літературознавчі конференції в ЧНУ.

Бере активну участь у підго­товці професійних філологів: читає різноманітні теоретико- й історико-літературні курси, серед яких «Вступ до літературознавства», «Теорія літератури», «Літературознавчий аналіз тексту», «Рецептивна поетика», «Історія зарубіжної літератури», «Російська література», «Сучасні інтерпретації Шекспіра», входить до складу спеціалізованої вченої ради на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальностями 10.01.01 — українська література та 10.01.06 — теорія літератури при філологічному факультеті ЧНУ[8], опонує на захистах кандидатських і докторських дисертацій, керує аспірантським і докто­рантським науковими семінарами.

Під її керівництвом захищено 14 кандидатських дисертацій зі спеціаль­ностей 10.01.06 — теорія літератури та 10.01.04 — література зарубіжних країн.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Наукові інтереси: класична поетика, методологія, рецептивна поетика та герменевтика, жанрологія, літературна транзитивність, класична російська література, Срібна доба, кризові стани та явища культури, актуальні проблеми зарубіжної літератури.

Праці

[ред. | ред. код]

Монографії

  • Акмеизм в контексте Серебряного века и традиции: монография. Черновцы: Alexandru cel Bun ; Рута, 1997. 272 с.
  • Пушкин, Набоков, Ахматова: метафоризм русского лирического романа: монография. Черновцы: Рута, 1999. 152 с.
  • Червінська О. Аргументи форми: монографія. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2015. 384 с.

Упорядковані видання

  • Поетика містичного: колективна монографія / упорядк. О. Червінської. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2011. 320 с.
  • Імператив provincia: колективна монографія / упорядк. О. Червінської. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2014. 320 с.
  • Ректор Червінський: до 100-річчя К. О. Червінсь­кого (1919—2002) / упорядк. О. Червінської. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2019. 236 с.

Навчальні й наукові посібники

  • Волков А., Иванюк Б., Червинская О. Анализ поэтического текста: учеб. пособие. Киев: УМК ВО, 1992. 280 с.
  • Червінська О. Рецептивна поетика. Історико-методологічні та теоретичні засади: навч. посібник. Чернівці: Рута, 2001. 56 с.
  • Червінська О., Зварич І., Сажина А. Психологічні аспекти актуальної рецепції тексту: Теоретико-методологічний погляд на сучасну практику словесної культури: наук. посібник. Чернівці: Книги — ХХІ, 2009. 284 с. (з грифом МОНУ).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Червінська О. Рецепція літературного напряму в аспекті жанрової продуктивності традиції: акмеїстичний досвід [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.]: автореф. дис. … д-ра філол. наук : 10.01.02 ; 10.01.06 / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. Київ, 1998. 32 с.
  2. Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  3. Редколегія журналу "Питання літературознавства". Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  4. Науковий вісник ЧНУ “Слов’янська філологія”. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  5. Редколегія журналу "Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики". Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2022.
  6. Редколегія журналу "Миргород" (пол.) . Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  7. Редколегія журналу "Новая русистика" (чес.) . Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  8. Спецрада К 76.051.11. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 9 квітня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]