Шалва Дадіані
Шалва Дадіані | ||||
---|---|---|---|---|
შალვა დადიანი | ||||
Народився | 9 травня 1874 Зестафоні, Кутаїська губернія, Російська імперія[1] | |||
Помер | 15 березня 1959 (84 роки) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1] | |||
Поховання | Мтацмінда | |||
Країна | Російська імперія Грузинська Демократична Республіка СРСР | |||
Національність | грузин | |||
Діяльність | актор, письменник, драматург, політик, сценарист, драматург | |||
Сфера роботи | театр[2], драма[2] і література[2] | |||
Мова творів | грузинська | |||
Напрямок | драматург, письменник, режисер, актор | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Шалва Дадіані у Вікісховищі | ||||
Шалва Миколайович Дадіані (або Дадіяні; 9 травня 1874, місто Зестафоні, тепер Грузія — 15 березня 1959, місто Тбілісі, тепер Грузія) — грузинський драматург, режисер, письменник, актор театру (понад 200 ролей). Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань.
З роду князів Дадіані. Народився в сім'ї грузинського поета Миколи Таріеловича Дадіані (1844—1896) і княжни Лідії Цулукідзе.
Літературні дебюти припадають на 1890-ті роки (збірка віршів «Вогник», 1892). Співпрацював з різними грузинськими театральними трупами, виступав у Кутаїському драматичному театрі та у Тифліському театрі грузинського драматичного товариства, був режисером Авчальської аудиторії в Тифлісі та організатором пересувної групи «Могзаурі дасі». З 1893 до окупації Грузії радянськими військами 1921 року зіграв понад 200 ролей. Не пішов на еміграцію та став режисером багатьох грузинських театрів. Відтак змушений йти на творчі компроміси з окупаційною владою Москви. Писав соціально-ангажовані п'єси, частина з яких пішла «на експорт», зокрема в Україну. Про грузинські вистави у Харкові 1930-тих згадує відомий український мовознавець Юрій Шевельов:
На фольклор зведено й недавні зв'язки з Грузією, де вже по театрі Сандро Ахметелі не лишилося й сліду. Опера ставила «Абесалом і Етері» З. Паліяшвілі (жовтень 1931), що в протилежність іншим тогочасним операм сподобалася харків'янам і трималася кілька років; «Березіль» у червні 1932 року виставив «Тетнулд» Ш. Дадіяні в поставі В. Скляренка, з усіх молодих режисерів «Березоля», може, найталановитішого. У цій виставі він, мабуть, навчився масового руху в Ахметелі...
Член ВКП(б) з 1945 року.
Автор дискусійного історичного роману «Юрій Боголюбський» — про часи цариці Тамари, чоловіком якої був головний герой роману — князь Юрій Андрійович Боголюбський, у майбутньому — культова особа у національному пантеоні росіян.
Також був автором п'єси «Із іскри» про революційну діяльність Сталіна в Грузії.
Писав оповідання, новели, публіцистику. Перекладав твори Шекспіра, Шіллера, Байрона.
Був одружений першим шлюбом на княжні Ело Андронікашвілі.
Іменем Дадіані був названий драматичний театр у Зугдіді.
Помер 15 березня 1959 року в Тбілісі. Похований у пантеоні Мтацмінда.
- орден Леніна (31.01.1939)
- орден Трудового Червоного Прапора (1944)
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
- Народний артист Грузинської РСР (1935)
- ↑ а б Дадиани Шалва Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- Shalva Dadiani (1874—1959) [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Anthology of Georgian classical literature. Georgian eBooks.
- Юрій Шевельов. «Я, мені, мене… (і довкруги)». Спогади. У двох томах. Видавництво «Фоліо». Харків, 2012. С. 250.
|
- Народились 9 травня
- Народились 1874
- Уродженці Зестафоні
- Померли 15 березня
- Померли 1959
- Померли у Тбілісі
- Поховані в пантеоні Мтацмінда
- Члени Спілки письменників СРСР
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Народні артисти Грузинської РСР
- Грузинські режисери
- Грузинські драматурги
- Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання